Доктор економічних наук, голова Adventer Group Андрій Длігач в ефірі 24 Каналу пояснив, що у цих рішеннях є небезпечний момент. Він застеріг, що Україні важливо не погодитися на роль, яка потім загальмує розвиток.

Дивіться також Євроінтеграція, допомога Україні і не тільки: що обговорив Зеленський з президентом Кіпру

Що таке ресурсна пастка для України?

Україні бракує чіткої стратегії довгого розвитку, і це робить країну вразливою. У розмовах про спільні фонди з американськими партнерами, за його словами, зараз помітний перекіс у бік ресурсів. Через це Україну можуть спробувати закріпити в ролі постачальника сировини.

Я теж боюся ресурсної пастки щодо України, бо зараз мова йде про створення фондів з нашими американськими партнерами. Ці фонди поки виглядають не суто ресурсними, але ресурс там все ж таки переважає,
– сказав Длігач.

Він наголосив, що Україна має багато корисних копалин: є поклади нафти й газу, а також титан і літій. Водночас частина родовищ може бути складною або менш вигідною для розробки, якщо порівнювати з іншими країнами. Але ключовий ризик він бачить не в самих ресурсах, а в тому, що на них можуть зупинити майбутню модель розвитку.

Україну можуть використати як ресурсну країну, як постачальника ресурсу. До цього допустити не можна,
– наголосив економіст.

За його словами, Україні потрібен інший фокус: реіндустріалізація і сильна сервісна економіка. Він підкреслив, що головне завдання – створювати додану вартість і продавати продукт, а не мінімізувати її "ресурсним шляхом". Саме так країна, на його думку, зможе уникнути пастки, яка вже свого часу зламала шанс на розвиток в інших державах.

Україні потрібна своя економічна стратегія, а не "чужий план"

Він пояснив, що приклад Венесуели показує, як країна з ресурсами може втратити шанс на розвиток. На його думку, там могли робити ставку на переробку, промисловість і не відштовхувати інвесторів, але цей шанс не використали. Саме тому Україні, за його словами, потрібен сучасний і збалансований план, який не зводиться до видобутку.

Венесуела могла мати нафтопереробку, могла не виганяти міжнародних інвесторів і міжнародні компанії, розвивати промисловість, стати індустріальним тигром,
– сказав Длігач.

Він додав, що Україні потрібен запит на національну економічну стратегію і на відповідь, як зробити реальний прорив. Окремо він наголосив, що таку стратегію мають писати українські фахівці, а не зовнішні інституції. За його словами, Україна вже не раз робила цю роботу і має відповіді, які треба зібрати і узгодити.

Національну економічну стратегію має створювати не Світовий банк і міжнародні експерти, а українські експерти,
– наголосив економіст.

Він вважає, що країна здатна вийти на інший масштаб розвитку і наздогнати, а згодом обігнати Польщу. Для цього, за його словами, потрібно консолідуватися навколо рішень, а не розпорошуватися між різними "рецептами".

Що відомо про гарантії безпеки для України та коаліцію охочих?

  • 6 січня у Парижі Зеленський взяв участь у засіданні коаліції охочих і провів зустріч з Макроном. Також тривали контакти української команди з представниками США, зокрема згадувалися Стів Віткофф і Джаред Кушнер. На перемовинах обговорювали гарантії безпеки та подальші формати роботи.
  • Журналісти повідомили про чернетку декларації саміту, де описали п'ять компонентів системи гарантій, які мають запустити після набуття чинності припинення вогню. Серед них моніторинг і верифікація під керівництвом США, підтримка української армії, багатонаціональні сили, зобов'язання на випадок майбутнього нападу та поглиблення оборонної співпраці. Уточнювалося, що це попередня версія документа, тому текст може змінитися.
  • Після засідання лідери заявляли, що напрацювання для розміщення сил коаліції після завершення війни вже підготовлені, але мають пройти юридичні процедури у парламентах. Зеленський говорив, що визначені ролі країн у безпеці на землі, в небі й на морі, а також принципи управління, фінансування та моніторингу. Він також повідомив про додаткові зустрічі з представниками США 7 січня щодо майбутніх гарантій безпеки.