У своєму звіті за підсумками прес-конференції КВУ наголошує, що частина цих організацій були зареєстровані лише незадовго до виборів. Деякі є такими, що пов’язані із певними політиками, а це підіймає питання про спроможність таких організацій забезпечити незалежний та об’єктивний моніторинг.
Читайте також: Президентські вибори-2019: правохоронці повідомляють про масові порушення
Для порівняння: за президентськими виборами у 2014 році спостерігали лише 10 організацій.
КВУ закликає державні органи докласти належних зусиль для реалізації виборчих прав всіх категорій громадян України, незалежно від їх місця проживання. Зокрема, внутрішньо переміщених осіб і трудових мігрантів, які мають право змінити місце голосування без зміни виборчої адреси,
– йдеться у звіті.
Організація також закликала кандидатів дотримуватися Конституції України та виборчого законодавства і не поширювати матеріали, що пропагують війну, насильство, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу, посягають на права і свободи людини.
Прес-конференція "Підсумки КВУ щодо спостереження за виборчою кампанією у січні"
Щодо закордонних спостерігачів, то 9 січня глава МЗС України Павло Клімкін заявив про те, що Україна не буде приймати заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентські вибори, які відбудуться весною. За його словами, це необхідний крок, адже йдеться про представників країни-агресора.
У відповідь на це, посольство РФ заявило, що таке рішення нібито суперечить нормам міжнародного права та офіційній позиції Києва в прихильності демократичним цінностям, включаючи організацію та проведення прозорих виборів.
4 лютого група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроект про заборону участі у президентських та парламентських виборах в Україні для спостерігачів з РФ.