Чи існують нормативні акти, які хоча б частково дозволили ТЦК проводити затримання під час мобілізації?
Такі порушення мобілізаційних заходів як фізичне затримання, позбавлення волі або примусове переміщення громадян по території України законодавчо зовсім не дозволені – для цього немає нормативних актів. Співзасновниця юридичної компанії J&V Partners, адвокат із кримінального, військового права та мобілізаційних питань Юлія Данілова в коментарі 24 Каналу розповіла про основні закони щодо мобілізації та про те, як ТЦК їх порушують.
Дивіться також Що робити жінкам, які помилково потрапили до військового реєстру: пояснення Міноборони
За словами експертки, головними документами є Закон про мобілізаційну підготовку і мобілізацію та Постанова Кабінету міністрів №560.
Але службовці ТЦК порушують норми, бо замість адміністративного доставлення людини проводять фактично викрадення.
Вони не вбачають, що це є порушенням норм законодавства, що це може охоплювати моменти кримінального законодавства. Знову ж таки, Дмитро Лубінець (Омбудсман з прав людини, – 24 Канал) неодноразово наголошував, що ТЦК – це орган військового управління, це не правоохоронний орган. Тобто вони не можуть обмежувати свободу пересування. Та і, в принципі, Конституцією це заборонено.
Як адвокат коментує масові затримання під час мобілізації?
Для з'ясування особи людини й того, чому вона є в розшуку, її можуть затримувати лише поліцейські й тільки на три години. Наразі поліціянти мають розпорядження, що якщо затриманий перебуває в реєстрі "Оберіг", то його потрібно відвозити саме до того органу, який розшукує. Юлія Данілова вкотре наголосила, що затримання дійсно може тривати лише три години. Але й таке порушення прав людини залишається систематичним. І нерідко людей затримують на кілька днів, а то й тижнів.
У мене нещодавно був клієнт, якого в ТЦК тримали тиждень. Після того, як я вже втрутилася й почала туди писати і до Генштабу, щоб врахували його медичні документи, надсилала копії, завіряла своєю печаткою і розписувала, що ми будемо звертатися до правоохоронних органів, його відпустили. Врахували ці медичні документи і надавали йому змогу потім пройти в ВЛК,
– розповіла адвокатка.
У таких діях службовців ТЦК теж можна вбачати ознаки кримінального правопорушення. Йдеться про статтю 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі.
Важливо! Навіть якщо правоохоронці затримали особу на вимогу ТЦК, її мають доставити до найближчого відділку поліції і там складати протокол, а не "бусифікувати" й зачиняти в підвалі чи в кабінеті ТЦК. Також незаконно примушувати людину одразу проходити військово-лікарську комісію, особливо за відсутності кількох лікарів.
Людину повезли до ТЦК – чи можуть до неї не пускати адвоката?
Юлія Данілова зі своєї практики знає, що адвокатам дуже часто не дозволяють зайти в ТЦК до клієнта. Якщо фахівець нормально комунікує й адекватно все пояснює, то нерідко його пускають до клієнта. Але винятки бувають. Проте згідно з Конституцією України, громадяни можуть безперешкодно отримувати правову допомогу. Відповідно й не існує законних підстав для недопуску адвоката до свого клієнта, інакше ж це грубе правопорушення права на захист людини.
Що відбувається у нас фактично, коли адвокат приїжджає? Часто представники ТЦК посилаються на режимність об'єкта, мовляв, заборонено туди заходити. Коли ти просиш клієнта вивести до себе для того, щоб поговорити – це також ні, бо це "режимний об'єкт". Але статус об'єкта не скасовує дію Конституції. Адвокат має право бути присутнім під час подання заяв, проходження комісій або ж надання взагалі будь-яких пояснень,
– зазначила Юлія Данілова.
Адвокат підсумувала, що ми спостерігаємо системні порушення через намагання закрити очі на якісь моменти чи спростити процедуру мобілізації. А залучення громадян до війська не може відбуватися шляхом вчинення системних кримінальних злочинів. Мобілізація повинна бути взаємодією адвокатів із ТЦК і поліцією. При цьому важливо дотримуватися термінів затримання військовозобов'язаних і забезпечувати їм право на захист.
В Україні хочуть оновити процес мобілізації?
Влада обговорює зміни до роботи ТЦК, зокрема можливе перейменування самої структури та розділення функцій між мобілізацією і соціальною підтримкою. Також розглядають варіант, щоб передати частину повноважень іншим органам і більше цифровізувати процеси.
Як розповіла прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, остаточного варіанту змін ще немає, адже реформу мобілізаційної системи досі опрацьовують у Міноборони. Після цього її винесуть на обговорення з парламентом, але вже зараз визнають, що зміни необхідні найближчим часом. Йдеться про оновлення підходів і можливу зміну структури ТЦК.
Тим часом до Ради внесли законопроєкт №15176, що передбачає нові правила для службовців ТЦК. Вони повинні будуть мати і не приховувати ідентифікаційні знаки, представлятися та показувати посвідчення. Їх робота таким чином може стати прозорішою, а громадяни розумітимуть, хто саме з ними взаємодіє.



