Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Ленін би плакав, або як Путін проігнорував 100-літній ювілей Жовтневої революції

      3745
      100 років Жовтневої революції: чому Путін проігнорував цю річницю
      100 років Жовтневої революції: чому Путін проігнорував цю річницю / 24 Канал

      "У той час, як світ відзначає сторіччя Жовтневої революції, Росія знову перебуває під владою царя", – написав журнал The Economist, помістивши на обкладинку Володимира Путіна. Точніше колаж із ним, де президент РФ постає в образі самодержця РФ.

      Путін "укріплює владу репресіями та військовими конфліктами", – йдеться у редакційній статті видання.


      "Дуже приємно. Цар!" – обкладинка журналу The Economist із Путіним "в образі"

      Між тим кремлівський вождь досі не може визначитися, ким він є: все ще генсеком уявного ЦК КПРС чи вже некоронованим монархом? Через хаос у голові Путіна цьогорічні урочистості з нагоди чергової річниці Жовтневої революції пройшли доволі мляво та невиразно. Навіть попри те, що дата зобов’язувала: як-не-як, а петроградському перевороту виповнилося сто років. Бажання Москви акуратно обійти увагою злощасний ювілей привернуло інтерес закордонної преси.

      Читайте також: ГІМНяна історія: як Путін царем стає

      Ще одна "скрєпа"

      "Комуністи всього світу відзначають у Москві століття Жовтневої революції", – повідомив "Московський комсомолець". І, скажімо так, дещо перебільшив. До Санкт-Петербурга прибули "делегації Північної Кореї, Непалу, Куби, Китаю, В’єтнаму", – уточнили "Вести.Ру". І цим чітко окреслили межі світу, який ще продовжує цікавитися 7 листопада.

      Що стосується святкувань за межами Росії, то на пострадянському просторі є лише одна країна, де 7 листопада вважають "червоною датою календаря", і це – Білорусь, нагадує "Кореспондент". Її лідер – президент Лукашенко – вже привітав співвітчизників з ювілеєм.

      А ось Путін був небагатослівним.

      Розраховую, що ця дата буде сприйнята нашим суспільством як підведення риски під драматичними подіями, які розділили країну і народ,
      – зазначив він, передає телеканал "Звезда".

      Що означає ця скупа фраза в устах політика, який стверджував, що розпад СРСР був найбільшою геополітичною катастрофою ХХІ століття? Рік тому речник Путіна Дмітрій Пєсков стверджував, що погляди його хазяїна не змінилися, проте очевидно, що це не так.

      Читайте також: 100 років з дня Жовтневого перевороту: криваві наслідки для України

      Незручна революція

      Століття революції 1917 року ставить в незручне становище російське керівництво, яке радіє його світовому значенню, але в корені не сприймає будь-яку ідею повалення влади. Пам'ятні заходи повинні підкреслити значимість національної єдності, антидоту для класової боротьби,
      пише французька Le Monde.

      Російські лідери так і не визначилися до кінця, як саме каталогізувати 7 листопада, розвиває свою думку видання. Ще за Єльцина цю дату оголосили "Днем злагоди і примирення". Але у 2004 році річниця повстання в Петрограді позбулася статусу офіційного свята. Нарешті, в 2005 році її остаточно відсунули в тінь через введення "Дня національної єдності", який почали відзначати 4 листопада. Ця дата пов'язана із завершенням іноземних вторгнень (в першу чергу польсько-литовських) в Росію в 1612 році. Йшлося, таким чином, про кінець Смутного часу і швидке пришестя династії Романових. Але й цей реверанс в бік монархізму не прижився – святкування 7 листопада в Росії триває. Але з однією поправкою: відзначають у цей день не так річницю революції, як проведення в 1941 році параду на Червоній площі.

      Нинішня влада не хоче ані повністю викреслювати цю подію, ані відзначати її як революцію. Вона намагається злити в одне кілька історичних дат, щоб тим самим сформувати більш сильну колективну підтримку,
      – резюмує Le Monde.

      Чому політика Кремля є саме такою? Тому що на Москву справляють надзвичайно глибоке враження революції на пострадянському просторі, зокрема, в Україні та Грузії. Досвід яких намагався перейняти російський протестний рух 2011-2012 років. І це також не могло не сформувати негативного ставлення до поняття "революція" як такого.


      В Росії відбулися урочистості з приводу 100-ліття революції, але масовими їх не назвеш

      Під час виступу на сесії Генеральної асамблеї ООН 28 вересня 2015 року президент Путін розкритикував "експорт тепер уже так званих "демократичних" революцій. Усім нам не варто забувати досвід минулого. Ми, наприклад, пам'ятаємо і приклади з історії Радянського Союзу. Експорт соціальних експериментів, спроби підштовхнути зміни в тих чи інших країнах, які опиралися на власні ідеологічні установки, часто призводили до трагічних наслідків, вели не до прогресу, а до деградації", – наводить Le Monde слова Путіна.

      А британське видання The Financial Times приділяє жовтневому ювілею не одну, а кілька публікацій. В одній із них говориться про те, що "події 1917 року важко втиснути в просту оповідну парадигму", а тому влада Путіна даватиме їй лише обтічні оцінки та туманні дефініції. Значну роль відіграє й ідіосинкразія президента РФ, яку в нього викликає сама думка про насильницьку зміну існуючого політичного ладу. FT згадує, як минулого року Путін заявив, що 100-ю річницею революції повинні займатися "експерти".

      Читайте також: "Забута" річниця: чому Путін боїться відзначати 100 років Жовтневого перевороту

      "З цієї причини історики проводять конференції, музеї організують виставки, а телевізійні канали показують документальні фільми. Але офіційних святкувань з нагоди сторіччя революції, яка відзначається 7 листопада за сучасним григоріанським календарем, не буде. У такій атмосфері мало хто проявляє інтерес до Жовтневої революції, а погляди тих, хто цікавиться цими подіями, відображають глибокий розкол у сьогоднішньому російському суспільстві", – зазначає The Financial Times.

      В іншій статті московський кореспондент FT Катрін Хілле анонсує, що "7 листопада Компартія Російської Федерації відзначить сторіччя революції 1917 року святковою ходою і гала-прийомом. Але президент Володимир Путін буде відсутній на цьому заході".

      Для Путіна нехарактерне таке помітне ухилення від участі в річниці пам'ятної історичної події: в період його президентства історія стала особливо значущим ідеологічним інструментом зміцнення національної єдності і забезпечення громадської підтримки,
      – зазначає автор статті.

      "Відраза Путіна до заворушень 1917 року відображає його більш загальну стурбованість революційним бродінням, що сформувала його погляди", – пише Хіллі, підкреслюючи, що Путін пишається відновленням стабільності після бурхливих 1990-х років і з підозрою ставиться до спроб зміни режиму в будь-якій країні. У той же час, нагадує вона, в 2005 році Путін, як добре відомо, назвав розпад Радянського Союзу "найбільшою катастрофою".

      Здавалося б, доволі складно поєднати непоєднуване. Але нові дослідження, проведені напередодні столітньої річниці революції, показують, що ця удавано суперечлива позиція російського президента прекрасно вписується в середньостатистичні уявлення, зазначає автор. Так, за даними минулорічних соцопитувань, 45% респондентів визнали, що Жовтнева революція відображала волю російського народу, а 43% з цим не погодилися.

      Читайте також: Науковець висловив думку, що собою насправді являє Путін

      Невивчені уроки історії

      Таким чином, у стані когнітивного дисонансу (психологічного конфлікту, що виникає при зіткненні суперечливих знань чи ідей – "24") перебуває не лише Путін, а й переважна частина російського соціуму. Суспільство РФ так і не зробило свій світоглядний вибір: повністю прийняти радянщину чи повністю відкинути її.

      Росія в реальності так і не глянула в очі гіршому у своєму радянському минулому, так і не переживши повне примирення з ним,
      розмірковує оглядач The Washington Post Девід Філіпов.

      "Вона так і не відкрила всі архіви, в яких містяться подробиці про масштаби вбивств та репресій, здійснених таємною поліцією КДБ та її попередниками в роки масових сталінських чисток, вона так і не притягнула до відповідальності нині живих співробітників, які придушували інакомислення при наступних радянських правителях", – йдеться в статті.

      "Деякі імена змінилися, але перший пострадянський президент Росії Борис Єльцин залишив колишніх співробітників КДБ на високих постах, і Путін, колишній офіцер КДБ, привів із собою ще більше колишніх колег. Наразі працівники служби внутрішньої безпеки, нині ФСБ, заповнили не тільки ближнє коло Путіна", – пише Філіпов.

      Минуле століття було немилосердним до Росії. Можливо, воно було б таким і без революції. Але вона відбулася, і її спадщина існує в пам'яті Росії невідворотно і заплутано,
      – підсумовує автор.

      Про амбівалентність сприйняття революції, про свого роду соціальну шизофренію, в тенетах якої перебуває Росія, пише і норвезький професор Берт Гартвет. "Для росіян цей рік минає під знаком революцій. Відзначатиметься сторіччя двох революцій в Петрограді. Перша, лютнева, знищила царизм. Друга знищила мрію про конституційний розвиток Росії. І висунула на передній план одного з найжорстокіших тиранів всіх часів – Йосипа Сталіна. Його прихід привів до немислимих страждань російського і українського народів".

      Ці ювілеї – якщо це правильне слово – поки не викликали великий ажіотаж. І це зрозуміло. Тут мало що можна святкувати. Нинішній режим Росії досить добре бачить двозначність цих подій. Ми говоримо про одну з найбільших трагедій 20 століття, про збочений заклик до ідеалу, який називається комунізмом (…). Жовтнева революція не була революцією. Я закликаю російського посла 7 листопада організувати траурний мітинг,
      – зазначає професор Гартвет.

      Є великі сумніви у тому, що посол Росії у Норвегії дослухався до заклику інтелектуала. Натомість свою заяву зробив Білий дім, який відзначає 7 листопада як Національний день пам’яті жертв комунізму.

      "Більшовицька революція призвела до появи Радянського Союзу і його темних десятиліть репресивного комунізму, політичної філософії, несумісної зі свободою, добробутом і гідністю людського життя", – йдеться у заяві адміністрації Трампа, яку цитує Радіо Свобода.

      У ній також нагадано, що за останнє століття комуністичні тоталітарні режими по всьому світі вбили понад 100 мільйонів осіб, а ще незліченна кількість людей були зазнали експлуатації, насильства і невимовного спустошення.


      Комунізм вбив понад 100 млн людей в усьому світі. На фото – жертви Голодомору в Україні

      "Ці кроки, здійснені під брехливим приводом визволення, систематично обкрадали невинних людей, позбавляючи їх Богом даних прав на вільне сповідання віри, свободу зібрань та інших прав, які ми вважаємо священними і недоторканними. Громадяни, які прагнули свободи, зазнавали поневолення з боку держави через примус, насильство і страх", – підкреслили в апараті Трампа.

      Читайте також: Жовтнева революція: історик пояснив згубні наслідки більшовицького перевороту для світу

      "Сьогодні ми згадуємо тих, хто загинув, і тих, хто продовжує страждати під владою комунізму. В пам’ять про них і на честь нестримного духу тих, хто відважно боровся за свободу та вільні можливості по всьому світі, наша нація підтверджує рішучий і твердий намір бути світлом свободи для всіх, хто прагне вільного майбутнього", – зазначив Білий дім.

      Але поки Америка "світить світлом свободи", Росія все ще переживає муки самоідентифікації. Хоча те, що хтось напередодні ювілею облив статую Леніна у Петербурзі червоною фарбою і почепив вождю світового пролетаріату табличку із написом "Кат", не може не обнадіювати. Цілком імовірно, що 200-ліття "великого Жовтня" РФ вже згадуватиме не так. Якщо, звісно, доросте до такого рівня усвідомлення історії.


      Петербурзький Ленін, облитий "кров'ю". Фото із соцмереж

      Читайте також: Що сталося з українськими Леніними: фотопроект-подорож європейських журналістів

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук