Відповідний диктаторський закон підписав самопроголошений президент Лукашенко. Положення вступлять в силу через три місяці.

Читайте також Лукашенко використовував методи сталінських репресій, – МЗС Чехії про "інтерв'ю" Протасевича

Диктаторський закон Лукашенка

Згідно з документом, вводиться кримінальна відповідальність за:

  • "неодноразове порушення порядку проведення" масових заходів (якщо протягом року після двох "адміністративок" людина знову зробить таке правопорушення), покарання – позбавлення волі на термін до 3 років;
  • "участь в екстремістському формуванні та сприяння екстремістській діяльності, проходження навчання такої діяльності", покарання – до 4 років обмеження волі або від 2 до 6 років позбавлення волі;
  • поширення власником інтернет-ресурсу "забороненої інформації", вчинене протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності, покарання – до 2 років позбавлення волі;
  • "незаконні" збір та поширення персональних даних, недотримання вимог щодо їх захисту;
  • за "реабілітацію нацизму": якщо людину двічі за рік засудили за "пропаганду", демонстрацію, поширення "нацистської символіки", а також за зберігання з метою розповсюдження, може загрожувати до 4 років обмеження або позбавлення волі;
  • "незаконні" отримання відомостей, що становлять державні секрети, з метою їх поширення (при відсутності ознак зради державі або шпигунства);

Окрім цього, посилено відповідальність за:

  • вбивство співробітника міліції (аналогічна відповідальність введена за вбивство військовослужбовця), нижня планка піднята з 10 до 12 років позбавлення волі;
  • опір "особі, що охороняє громадський порядок", насильство або погроза його застосування щодо таких осіб, а також суддів і народних засідателів;
  • публічну "образу" представника влади у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків або його близьких;
  • організацію дій, які "грубо порушують громадський порядок", або участь у них (покарання – до 4 років позбавлення волі або від 2 до 5 років обмеження волі);
  • публічні "заклики" до проведення незаконних масових заходів;
  • "умисне" блокування транспортних комунікацій, що призвело до заподіяння шкоди у значному розмірі.

Що відомо про протести у Білорусі

  • 9 серпня 2020 року в Білорусі пройшли вибори президента. Як і минулі роки, кампанія супроводжувалась недопущенням до участі та арештами популярних опозиційних кандидатів.
  • Головною конкуренткою Лукашенка була опозиціонерка Світлана Тихановська, яка змушена була подати свою кандидатуру після арешту її чоловіка Сергія Тихановського.
  • За підрахунком опозиції, Тихановська виграла вибори. Проте, ЦВК оголосила переможцем Лукашенка – це спричинило суспільний резонанс і масові протести.
  • Після фальсифікацій на виборах по всій країні почалися мітинги і страйки. Білоруси вимагали нових, чесних виборів і звільнення політв'язнів.
  • Проти людей на вулиці вивели силовиків, які жорстоко придушували протести. Нині за свободу Білорусі борються лише активісти та опозиціонери.