Кого стосуватиметься ця заборона у випадку ухвалення законопроєкту та чи не дискримінує він потенційних держслужбовців, – дізнавалась журналістка 24 каналу.
Як очищали владу
Після революції Гідності Верховна Рада ухвалила закон "Про очищення влади", який в народі більш відомий як люстраційний. Згідно з цим документом, з державної служби звільнялись ті, хто працював на керівних посадах за часів президентства Віктора Януковича. Тоді таке рішення більшість українців схвально сприйняла, адже всі знали про рівень корумпованості високопосадовців.
Читайте також Яку компенсацію заплатить Україна люстрованим чиновникам за рішенням ЄСПЛ
Щоправда, ще до ухвалення закону юристи-міжнародники, попереджали про високу вірогідність поновлення на посадах звільнених. Закон виписаний не дуже добре, тому Європейський суд з прав людини стане на бік звільнених. Неоднозначно висловилась щодо закону про очищення влади і Венеційська комісія. Проте, закон ухвалили і він почав діяти. Тисячі працівників було звільнено. Як і передбачали юристи-міжнародники, більшість звільнених звернулась до ЄСПЛ, який став на їх бік і тепер Україна повинна виплатити цим людям чималі компенсації.
Депутати внесли в Раду доповнення до закону про люстрацію /Фото 24 каналу
Власне, навіть голова Верховної Ради Дмитро Разумков визнав, що не підтримує люстрацію. Адже під неї потрапила велика кількість людей, які були ефективними і "не були замазані" у гучних скандалах. На його переконання, відповідальність має бути персональною і людей, які замішані в корупції потрібно саджати, а не звільняти.
Проте, нещодавно на сайті Верховної Ради з’явився проєкт закону про внесення змін до закону "Про очищення влади" (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави).
Рекомундуємо Люстровані чиновники часів Януковича можуть поновитися на посадах: деталі
Як розповідає керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько, цим законопроєктом пропонується обмеження права на зайняття посад окремим громадянам України, які у минулому отримували фінансову чи іншу допомогу з іноземного джерела фінансування, що свідчить про можливість здійснення їхньої діяльності не на користь України, а в інтересах надавачів такої допомоги.
У законопроєкті є спроба вплинути на недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави, але, очевидно, що це повинно робитися не таким законопроєктом. Законопроєкт сумнівний і по змісту, і по якості,
– додає експерт з права, кандидат юридичних наук Григорій Усатий.
Суть законопроєкту
Ухвалення проєкту закону ускладнюється й тим, що наразі в Конституційному суді (КСУ) є подання низки депутатів щодо неконституційності закону про очищення влади. Виходить, депутати хочуть доповнити закон, доля якого ще вирішується в КСУ. На переконання Григорія Усатого, робота в КСУ щодо цього законопроєкту пожвавиться, адже у нас є рішення ЄСПЛ про поновлення на посадах людей, які підпадали під дію закону про очищення влади.
Після революції більшість українців вважали люстрацію доречною/ Фото 24 каналу
Законопроєкт не витримує жодної критики, адже автори наступають на ті самі граблі. Люди, яких пропонують недопускати до роботи в держорганах, за цим проєктом закону, визнаються колективно винними у скоєнні протиправних дій. Але ж виникає питання – в якому законі зазначається, що отримувати міжнародну допомогу протиправно?
– запитується Григорій Усатий.
Таким чином автори законопроєкту намагаються підвести до відповідальності тих, хто працював з грантами за дії, які не визнані протиправними.
Колективно винні?
Викликає у юристів пересторогу й те, що за цим законопроєктом з’являється можливість колективного застосування люстраційних заходів за суто формальними ознаками. Тобто людям, які працювали, приміром, членом правління неурядової організації протягом певного періоду часу, без фактичної оцінки правомірності або неправомірності їх конкретних дій, хочуть заборонити працювати на певних посадах. Перед тим як цю категорію людей не допускати до державної служби, їм потрібно пояснювати – чому. Просто формально закріпити заборону в законі – не можна.
Рекомендуємо Корупціонерів потрібно садити, а не звільняти, – Разумков про люстрацію
Якби було чітке обґрунтування, що свідчило б про шкоду Україні від діяльності міжнародних організацій через що їх керівникам не можна йти на державну службу, тоді такий закон має сенс. Інакше така заборона є абсурдною.
Законопроєктом порушується право на доступ до держслужби чи в органах місцевого самоврядування, яке випливає із загального права на працю. Це право вільного вибору професії, роду занять тощо. За КЗпП у нас люди мають право претендувати на заняття посад, зокрема, на держслужбі,
– зауважує Григорій Усатий.
Законопроєкт не дає відповіді на запитання – як ми обґрунтовуємо відмову. По суті він дискримінує громадян за професійною ознакою. Людина професійно займається якоюсь діяльністю, яка фінансується із-за кордону і через це їй не можна обіймати певні посади, але ж Конституція України забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою.
Жоден закон не може суперечити Конституції / Фото 24 каналу
Також, закон починає "працювати" з моменту його введення. Але, в цьому випадку, законодавець пропонує застосовувати його до тих, хто займав певні посади протягом останніх 10 років.
Ми нібито поширюємо дію закону на 10 років назад. Але це зворотня дія закону, що може мати місце лише, якщо він не звужує права і свободи звичайних громадян. Цей законопроєкт має грубі "ляпи" та недоліки,
– переконує Григорій Усатий.
До теми Рішення ЄСПЛ про люстрацію в Україні набуло чинності: реакція Мін'юсту
Дискримінаційна норма проєкту закону полягає також в тому, що у нас при владі є люди з подвійним громадянством чи взагалі не громадяни України. А ми намагаємось заборонити нашим громадянам претендувати на заняття посад у державній службі. Це неправильно.
Як закон про очищення влади, так і цей законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання. Навіть ЄСПЛ неодноразово вказував на недосконалість закону та порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ухвалення ще й цього законопроєкту, призведе до збільшення аналогічних справ як в національних судах, так і в ЄСПЛ,
– резюмує Ігор Ясько.
Таким чином, аналізуючи законопроєкт експерти наголосили – наміри у його авторів були хороші, але практична реалізація незадовільна.