Міліціонер-зрадник, охоронці та "король обналу": як ГРУ та Ротенберг створюють російського "вбивцю Starlink" – розслідування 24 Каналу

Після другої спроби запуску росіянами супутників у космос, в інформаційному просторі України та світу жваво обговорюють спроби Росії побудувати власний аналог Starlink. Мовляв, коли/якщо загарбникам вдасться вивести у космос потрібну кількість супутників, Кремль отримає можливість запускати керовані далекобійні БПЛА.

Подібна перспектива має лякати не лише українців, але й країни Заходу, оскільки агресори, безсумнівно, використовуватимуть цю технологію щонайменше для завдання точкових ударів по Європі. Втім, існує й інший бік медалі, на який Києву та союзникам варто терміново звернути увагу – розробка агресорами системи РЕБ, що унеможливлює дію Starlink.

Це комплекси "Волна Купол Гарант" виробництва АТ "Російський купол". Вони здатні нівелювати дію глобального супутникового інтернет-зв'язку у певному радіусі від місця встановлення. То ж якщо росіяни отримають змогу прикривати власні об'єкти від атак так званими "старлінкольотами", Україна та держави-члени НАТО цілком можуть втратити вкрай важливу технологічну перевагу. Адже можливість керувати дронами на великих дистанціях – це неймовірний буст для будь-якого війська, а Росія може стати єдиною країною, що здатна і забезпечити свої безпілотники стабільним сигналом, і захистити себе від аналогічних ворожих.

Розробники новітнього російського РЕБ здебільшого приховують свої персональні дані: доступна лише інформація про кількох осіб, які записані у реєстри, та слугують такими собі публічними спікерами. Усі інші працівники можуть хіба вкрай нечастно давати коментарі пресі, називаючись позивними.

Редакція 24 Каналу отримала список працівників "Російського куполу" та проаналізувала персональні дані керівництва компанії. Про те, наскільки небезпечним є проєкт "Волна Купол Гранит", а також хто за ним стоїть, читайте у матеріалі.

Великі глушилки супутників: як працює російський РЕБ проти Starlink

Згідно з відкритими даними, комплекси радіоелектронної боротьби від АТ "Російський купол" являють собою лінійку з 12 систем, кожна з якої має у назві слово "Волна".

Фізично російський РЕБ-антистарлінк – це такі собі величезні глушилки супутників, що спрямовують радіопроміні на сателіти і перевантажують їх, унеможливлюючи приймати сигнали від користувачів. За допомогою 8 "тарілок", встановлених на 6 причепах до вантажівок, комплекс може заглушити сигнал у 8 діапазонах, завдяки чому абоненти Starlink втрачають сигнал. 

Точна дальність дії комплексу невідома. Російські пропагандисти стверджують, що кожен їх виріб може захищати об'єкти у радіусі 20 кілометрів, проте головний редактор Defence Express Олег Катков в ефірі 24 Каналу стверджував, що "Волна Купол Гарант" ефективна лише на відстані 2,5 кілометри від точки установки комплексу. При цьому вартість РЕБ складає приблизно 1,5 мільйона доларів. 

Комплекс "Волна Купол Гарант" / Фото з російських "ЗМІ"

Тобто для того, щоб убезпечити себе від українських мідлстрайків, росіянам доведеться виготовити, закупити та розгорнути безліч комплексів. При цьому сам РЕБ має чимало слабких сторін: кожен комплекс може лише тимчасово порушити канали зв'язку одного супутника, тоді як на низькій орбіті у компанії Ілона Маска перебувають від 10 до 11 тисяч сателітів.

Крім того, "Волна Купол Гранит" вкрай об'ємний, і приховати його практично неможливо. Тоді як уразити комплекс безпілотниками – цілком: Сили Оборони України били щонайменше по двох системах у Криму й одній у Геленджику. 

"Волна Купол Гарант" в об'єктиві дрону ЦСО "А" / Скріншот з відео СБУ

Хоча б якось мобільно переміщати чи приховувати на місцевості подібні комплекси абсолютно неможливо, адже вони буквально світяться на всіх радарах, а бити по них можна не лише завдяки керуванню зі Starlink, але й за допомогою дронів із машинним зором тощо. 

То ж розглядати вироби "Руського куполу" як щось таке, чим Москва швидко та надійно прикриє лінію фронту та усі важливі для себе об'єкти, наразі явно не варто. Натомість не можна й знецінювати ворожі можливості, адже ця система РЕБ дійсно здатна глушити супутник, а Росія за роки повномасштабної війни показувала здатність системно та комплексно підходити до пошуку технологічних рішень.

Не можна виключати, що через кілька років країна-агресорка не досягне успіху в модернізації "волны" у щось більш підходяще для прихованого використання у сучасній війні.

Ба більше, ефективність комплексу можна вважати умовно сумнівною хіба для запобігання віддаленому керуванню безпілотників зі Starlink. Дрони з терміналами інших аналогічних систем широкосмугового інтернету "Волна Купол" глушитиме значно надійніше аж до того моменту, доки сузір'я супутників цієї системи не буде настільки ж багаточисленним, як і в Ілона Маска. І якщо Росія надалі розроблятиме системи РЕБ такими темпами, вже через кілька років може статися, що Москва технологічно переважатиме Захід настільки, що країни Європи нічого не зможуть протиставити безпілотникам ворога та не будуть здатні на симетричні дії. Адже якщо якась із країн на нашому континенті робитиме ставку на БПЛА, оснащені виробами Eutelsat OneWeb чи аналогами, без величезної кількості супутників на орбіті, на них може очікувати неприємний сюрприз. 

"Гоблін" Аксьонов та зв'язки з Ротенбергом: чому Москва вкладає мільярди у "Російський купол"

Само акціонерне товариство, що виготовляє комлекси, було засновано лише у 2023-му році в окупованому Сімферополі буцімто за наказом "прем'єра" Криму Сергія Аксьонова, відомого за кримінальним прізвиськом "Гоблін". Зрозуміло, що рішення створити компанію, яка потенційно може стати стратегічно значущою для Росії, колаборант міг прийняти самостійно – жоден з "керівників" окупованих територій не є настільки суб'єктним. Фактично "Російський купол" створили підконтрольні ГРУ та другу та "гаманцю" Путіна Аркадію Ротенбергу люди.

У контексті дотичності олігарха Ротенберга до проєкту можна навіть припустити, чому компанія має саме кримські коріння, а не розташована десь за межею досяжності українських дронів. Справа в тому, що окупований півострів у значній мірі є вотчиною та годівничкою Ротенберга: мільярдер контролює величезну частину інфраструктури та бізнесу, а його компанії на всілякі федеральні програми отримують від держави понад 25% річного бюджету Криму.

Про зв'язок наближеного до кремлівського фюрера олігарха з "Російським куполом" свідчить наявність у структурі власності Миколи Ігнатова. Він значився керівником компанії на момент її заснування. Окупант також очолює фірму з такою ж назвою, зареєстровану у Москві, а також є власником текстильної компанії "Мегатрейд" із Краснодару та будівельною фірмою "Крим-траст". 

Крім того, Ігнатов значиться працівником охоронної компанії "Каскад-РСП", яку російські ЗМІ пов'язують з 16 бригадою спецпризначення ГРУ та власником групи компанії "ЕКС", офіцером ГРУ Олексієм Власовим.

Стара версія сайту "Каскад-РСП" виглядала саме так / Скриншот з web.archive

За даними багатьох ЗМІ країни-агресорки, саме родина Ротенбергів є бенефіціаром ГК "ЕКС". То ж зовсім не дивно, що "Російський купол" дуже швидко почав отримувати державні підряди на шалені суми (виручка підприємства за 2025 рік склала 37 мільярдів без малого). Адже увесь бізнес членів кооперативу "Озеро" заснований на тому, що держава замовляє підряди у створених ними компаній, надає всілякі преференції тощо. 

Король обналу, міліціонер-зрадник і путінський байкер: хто працює у "Російському куполі"

Штат компанії, що розробляє та виготовляє "вбивцю Starlink", її керівництво намагається приховати. Публічними діячами у ній є хіба генеральний директор Олександр Вовчок (за даними Manticore мешкає у Симферополі на улиці Мате Залки, будинок 29, квартира 46, та має паспорт 7314 /023180, виданий окупантами 9 квітня 2014 року), а також виконавчий директор Микола Ігнатов (паспорт 4623/144169, виданий 13 липня 2023 ТП №1 ОУФМС Росії по Московській області по Клінському муніципальному району).

Останній до березня 2025-го року очолював фірму та є типовим представником російських правоохоронно-бандитських кланів: кар'єра уродженця підмосковної Коломни була пов'язана виключно з діяльністю приватних охоронних компаній. Жодної офіційної бізнесовій діяльності Ігнатов не вів аж до 2022 року. Тоді на нього зареєстрували компанію ТОВ "МЕГАТРЕЙД", а згодом і вищезгаданий "Крим-траст". Якийсь час у 2023-му окупант був пов'язаний із торгівлею деревиною, коли він очолював красноперекопську компанію "Новатрейд".

Кар'єра виконавчого директора "Російського купола" – від охоронця до miltech підприємця за один крок / Скриншот з ресурсу Manticore

Станом на зараз охоронець 6-го розряду володіє трьома фірмами: "Мегатрейд", "Домстрой" (основна спеціалізація – управління активами інших організацій), а також московським ТОВ "Російський купол".

Гендир Олександр Вовчок також є цікавим персонажем. Після закінчення Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ, майбутній розробник РЕБ працював у міліції в українському Симферополі. Коли ж Росія окупувала півострів, правоохоронець моментально зрадив Батьківщину та продовжив роботу вже у поліції окупантів і сколотив там непогану кар'єру.

У 2025 році Вовчок, вже перебуваючи на посаді гендира "Російського купола", працював заступником керівника УМВС по Симферополю та навіть був затриманий на хабарі.

Керівництво компанією, що виготовляє РЕБ, не заважає іншим способам заробітку / Скриншот з російських ЗМІ

Звісно, ніякого покарання за скоєний корупційний злочин колаборант не поніс: він і надалі працює у системі МВС, а паралельно очолює "Російський купол" та його дочірню ТОВ "Купол сервис".

Більшість інших топів компанії – заступники гендира, його радники та конструктори також ніколи не були дотичні до якого-небудь технологічного виробництва.

Наприклад, заступник головного інженера компанії Віталій Пунько є одним зі співзасновників улюбленого байкерського клубу Путіна "Нічні вовки". А сам інженер Діоніс Петров працював у автономній некомерційній організації сприянню просвіти у цифровому середовищі "Пізнання", а також лаборантом в окупаційному "Кримському федеральному університеті імені Вернадського". У своєму інстаграмі пан Діоніс зазначає, що займається фотографією, програмуванням і відеомонтажем.

Православний інженер / Скриншот з інстаграму головного інженера "Російського куполу" 

Посаду радника гендира з розробки та планування захисту територій РФ системами радіоелектронної боротьби від ворожих БПЛА обіймає взагалі вкрай колоритний персонаж – відомий кримінальною діяльністю 62-річний Іван Мязін, якого російські ЗМІ називали королем обналу.

Свого часу злочинець-фінансист керував Сибірським банком економічного розвитку та навіть якийсь час володів достатньо великим "Промсбербанком", займався виведенням грошей за кордон. За кілька років роботи схеми, ідентичної обкраданню українців-клієнтів "Приватбанку", Мязін із поплічниками вкрав у вкладників понад 5 мільярдів рублів. За це та інші фінансові злочини російський "король обналу" отримав 5 років тюрми у 2019-му, а також ще 8 років у 2021-му році. 

Втім, у 2023 злочинець вийшов на волю та працевлаштувався у ТОВ "Сканмедіа", а менш ніж через 10 місяців "всплив" на одній із топових посад у "Россійському куполі".

Трудова діяльність Мязіна / Скриншот з ресурсу Manticore

Фактично усе керівництво компанії, що займається виготовленням стратегічно важливого для Росії виробу, виглядає як зборище випадкових злочинців-фріків і правоохоронців, що аж ніяк не може бути дотичним до технологічних розробок. То ж, судячи з усього, Вовчок та компанія – це просто угруповання "смотрящих" за проєктом від тих, кому насправді належить "Російський купол", а всіма технічними деталями та нюансами займаються зовсім інші люди. Наприклад, ті, що офіційно обіймають геть не керівниі посади, а працюють звичайними інженерами чи збірниками. 

Дивіться список працівників АТ "Російський купол":

Просто звичайним кримським фахівцям російські чиновники не надаватимуть підрядів на мільярди. І Путін не підтримуватиме жодного реального проєкту, що почався з ініціативи з низів.

Якщо санкції не будуть дієвими, Росія отримає перевагу найближчим часом

Проте оскільки російський фюрер та його приспішники воліють стабільно вкладати чималі гроші у хай і підконтрольні собі, але стратегічно значущі проєкти, не має ніяких сумнівів, що Москва має всі шанси досягнути успіху у розвитку проєкту "Волна Купол Гарант".

Не дарма особисто російський диктатор надавав команду уряду щодо допомоги компані у подоланні проблеми переходу на вітчизняні деталі. Наскільки призначені відповідальними посадовці змогли виконати наказ та забезпечити РЕБ виготовленими у Росії запчастинами, достеменно невідомо. Втім, загальний статус імпортозаміщення у країні-агресорці дозволяє дійти простого висновку про те, що основні елементи будь-якого комплексу виготовлені у США чи Європі. 

Принаймні усі досліджені українськими фахівцями зразки комплексів радіоелектронної боротьби, що працюють за аналогічній схемі генераторів високочастотних завад побудовані саме на чіпах західних компаній:

• високочастотні транзистори та мікросхеми керованих напругою генераторів у більшості моделей виготовлені компаніями Analog Devices, Texas Instruments, Skyworks, Qorvo, MACOM;
• за обробку сигналів та керування частотами відповідають чіпи Xilinx (AMD), Altera (Intel) та мікроконтролери STMicroelectronics
• перетворювачі напруги та контролери живлення для охолодження випромінювачів зазвичай використовуються виробництва різних компаній США/ЄС.

І навіть якщо уявити, що "Волна Купол Гарант" збирають з китайських вузлів, як показує практика, більшість виробів компаній Піднебесної містять всередині тайванські або американські плати.

Якщо країни Заходу не почнуть всерйоз фільтрувати покупців чіпів військового та подвійного призначення, продовжать торгувати з підставними компаніями, Москва може отримати одразу дві дієві та надсучасні технології: управління власними далекобійними БПЛА завдяки проєкту "Рассвет", а також протидії ворожим безпілотникам на середніх та далеких відстанях завдяки "Російському куполу". 

Втім, оскільки обидві системи не передбачають використання на лінії фронту, ретельно дослідити їх та встановити компанії, чиї чіпи використовують росіяни, вкрай складно. І це значно зменшує шанси спіймати західні компанії на гарячому на постачанні запчастин для власних ворогів.