Професор американістики Інституту Клінтона Скотт Лукас в ефірі 24 Каналу пояснив, чому шлях до угоди впирається не в Київ і не в Європу. Також він розповів, як суперництво всередині команди Дональда Трампа впливає на тиск щодо України.

Дивіться також ЄС уперше додав до санкційного списку громадян своїх країн: хто вони і що зробили

Хто насправді блокує мирну угоду?

Ключова перешкода для будь-якої домовленості перебуває не у форматі переговорів і не в позиції України. Рішення про припинення війни залежить від Кремля, і без згоди Москви жоден дипломатичний процес не зрушить з місця. Навіть базовий сценарій із припиненням вогню залишається нереалістичним, якщо Росія не готова відмовитися від наступу.

Якби Путін погодився на припинення вогню та зупинив наземні та повітряні атаки, вторгнення можна було б зупинити хоч завтра,
– зазначив Лукас.

Водночас Москва не піде на це без поступок з боку України. Йдеться не лише про території, а й про спробу обмежити суверенітет у військових, політичних і економічних рішеннях. Саме тому вимоги Кремля не зводяться до паузи у бойових діях, а мають стратегічний характер.

Путін не погодиться на припинення вогню, якщо Україна не відмовиться від частини територій і контролю над власною політикою,
– наголосив професор.

За таких умов переговори залишаються інструментом тиску, а не реальним шляхом до миру. Росія використовує сам факт розмов як спосіб виторгувати більше, не зупиняючи війну.

Розкол у команді Трампа

Зараз мова йде не про один мирний сценарій, а про два різні підходи, які фактично змагаються між собою. Один з них виходить із логіки Кремля і передбачає суттєві поступки з боку України. Інший формується за участі Києва та європейських партнерів і починається з припинення вогню без фіксації остаточних рішень наперед.

Є план Кремля, який вимагає, щоб Україна відмовилася від частини Донбасу, була назавжди виключена з НАТО та різко обмежила свою армію,
– зазначив Скотт Лукас.

Такий підхід, за його оцінкою, створює вигідні умови для Росії. Він відкриває шлях до зняття санкцій, повернення Москви на міжнародні майданчики та фактичного ігнорування воєнних злочинів. Натомість Україна отримує лише обмежені й нестійкі гарантії, які легко переглянути.

Альтернативне європейське бачення починається з припинення вогню, але не забороняє Україні майбутнє членство і передбачає реальні гарантії безпеки,
– пояснив професор.

Саме між цими двома підходами зараз і точиться боротьба всередині американської адміністрації. Частина команди Трампа тисне на Київ заради швидкого політичного результату, інша – застерігає, що така схема означатиме капітуляцію і послабить безпеку всієї Європи.

Як Україна та Європа намагаються вплинути на позицію США?

Україна разом з європейськими партнерами намагається використати внутрішні суперечності в адміністрації Трампа, щоб не допустити рішень, вигідних Кремлю. Йдеться не лише про політику, а й про економіку та безпеку самої Європи.

Європа і президент Зеленський зараз чинять опір тій частині адміністрації Трампа, яка хоче змусити Україну здатися,
– наголосив Скотт Лукас.

За його словами, ключовим аргументом у розмовах з Вашингтоном стає не абстрактна солідарність, а конкретний інтерес США. Українська сторона прямо дає зрозуміти, що жодні інвестиційні чи економічні проєкти не матимуть сенсу без реального припинення війни.

На відновленні України можна заробляти, але це можливо лише за умови перемир'я, а не за схемами з Росією,
– пояснив професор.

Саме тому Київ і європейські столиці намагаються змістити фокус переговорів. Замість тиску на Україну вони пропонують США вибір між короткостроковими політичними заявами та довгостроковою стабільністю в Європі, де Україна розглядається не як проблема, а як частина рішення.

Що зараз кажуть Київ і США та що змінюється в перемовинах?

  • Володимир Зеленський у вечірньому зверненні попереджає, що Росія готує наступний рік як рік війни. Він закликає партнерів реагувати на реальні наміри Москви та наголошує на потребі безпекових, фінансових і політичних рішень, зокрема щодо заморожених російських активів.
  • Історик Ярослав Грицак пояснив, що капітуляція для України означала б виконання головних цілей Кремля, але, на його думку, Путіну цього не вдасться. Він підкреслює, що будь – які домовленості все одно будуть компромісом, а їхня ціна залежить від тривалості війни, ресурсів Росії та сили українського спротиву.
  • Політична оглядачка Юлія Забєліна каже, що в американській переговорній групі стають помітнішими Віткофф і Кушнер, а роль Рубіо зберігається, без публічного конфлікту з Джей Ді Венсом. Вона додає, що українській стороні важливо не прив'язуватися до однієї персони, а вибудовувати контакти з усім колом впливових людей у команді Трампа.