Над законом про вищу освіту працювали майже 5 років
П'ять років тяганини, тисячі поправок, страйки і сварки і, врешті, сталося. Вимучений закон про вищу освіту прийняли 1 липня. Із парламентських кулуарів він врешті-решт прямує в університети.
40% українців віком до 25 мають вищу освіту
Цінність диплому про вищу освіту в Україні складно переоцінити. Майже 40% українців віком до 25 років мають такий диплом, - каже Інститут статистики ЮНЕСКО. За цим показником, Україна поступається лише США, Ізраїлю, Канаді та Росії. Усю цю армію спраглих знань навчають 803 вищих навчальних закладів, з яких жоден, втім, не є лідером в міжнародних освітніх рейтингах.
Дисертацію можна було захистити лише в окремих вузах
В Києві, скажімо, і в Дніпропетровську, є можливість безкоштовного захисту, але в Запоріжжі, оскільки університет, в якому є рада захисту, є приватним. Відповідно потрібно заплатити більше 10 тисяч гривень офіційно, в касу. В Києві є дуже великі черги, оскільки всі хочуть захищатися в Університтеті Шевченка в інституті журналістики, - говорить аспірантка ЛНУ імені Івана Франка Юліана Лавриш.
Не лише великі черги є перепоною для захисту
Треба зібрати дуже багато документації, відповідно, треба їздити навіть, якщо я хочу захищатися в Києві, я маю їхати в Київ, скажімо, кілька разів на тиждень. Брати відповідні печатки, підписи і так далі, і так далі. Звичайно, це затратно, це вимагає коштів, оскільки за дорогу тобі, звичайно, ніхто не повертає. І так само проживання - теж за власний кошт, - розповідає аспірантка.
Захист дисертацій коштує науковцям десятки тисяч гривень
Сьогодні аспірант, який отримує стипендію менше двох тисяч гривень, витрачає десятки тисяч на захист власної наукової роботи. Ступінь, який він отримує в результаті є лише моральною сатисфакцією. Адже далі його чекає викладацька робота, яка в Україні оцінюється зарплатою менше 3 тисяч гривень.
Випускників найкращих університетів змушували перезахищатися в Україні
Доходило до абсурду. В Україні перезахищати наукові роботи вимагали від випускників Гарварду, а всесвітньо відомих вчених було складно влаштувати на роботу в українських ВУЗ. Новий закон поставив крапку в цьому питанні.
Цей фахівець нам потрібен, у нього достатній досвід, і його диплом доктора філософії у галузі біології нас влаштовує. У Кру до нас не приходить і не питає, кому ти платив зарплату доцента і що за пройдисвіт тут працює. Ми кажемо: а це не пройдисвіт, це всесвітньо відомий вчений. А хто це визнав, що це всесвітньо відомий вчений. Де ця міністерська комісія, - говорить Володимир Моренець.
Новий закон дозволяє захистити дисертацію у своєму вузі
Новий закон дозволить Юліані Лавриш захистити свою роботу у рідному університеті. Вона отримає звання не кандидата наук, як було раніше, а доктора філософії, що для світової наукової спільноти зрозуміліше. Якщо вона продовжить наукову діяльність, то згодом може стати доктором наук.
Знизили річне навантаження викладачів
Єгор Стадний - викладач та експерт Центру досліджень суспільства учервні цього року, коли депутати почали зволікати з розглядом закону, він вийшов на одиночний пікет під Верховну раду. Єгор переконаний - зменшення навантаження лише на користь. У вільні години викладачі займатимуться науковими дослідженнями.
Знижено річну планку навчального навантаження викладачів. Якщо за чинним законодавством педагогічні працівники мають 900 годин, то запропоновано знизити до 600, - констатує Єгор Стадний.
Потрібно заохотити викладачів до наукової роботи
Однак, водночас, держава не надає стимули. Це означає достатньо високий ризик, що зменшення навчального навантаження сприятиме не більше як переходу викладацького складу в альтернативні сфери діяльності, тому зменшення навантаження має бути відповідно в системі, в комплексі з відповідними мотивами викладачів займатись наукою, - говорить доцент КНЕУ імені Вадима Гетьмана Володимир Сацик.
ВУЗи контролюватиме Національне агентство з якості вищої освіти
Якість роботи ВНЗ тепер контролюватиме не міністерство освіти, а Національна агенство з якості освіти. Складатиметься воно з представників академії наук, університетів, роботодавців та студентів. Штат змінюватимуть кожні три роки.
Тобто це принципово інший орган, який ми запроваджуємо за аналогією з багатьома західними системами. Професійна незалежність такого органу, на відміну від ВАКУ, який у нас був раніше, і ви знаєте, що він фактично ліквідований,тому, що він став частиною Міністерства освіти, це повний абсурд. І ми від цього відмовляємось, тому, що Міністерство освіти на повинно контролювати все, - говорить міністр освіти і науки України Сергій Квіт.
Українські ВУЗи зможуть заробляти кошти
Зелене світло для вищих навчальних закладів загориться і щодо власного фінансового забезпечення. Екс-міністр освіти Дмитро Табачник колись порахував, що на навчанні іноземних студентів українські виші заробляють понад 4 мільярди гривень на рік.
Але це не є університетсткими дослівно грішми. Це наші з тобою гроші каже мені казначейство. Ти так радієш що заробив, а даремно радієш, тому що, якщо в мене дірка по пенсійному фонду, я зараз всі гроші спецфондівські візьму, кину на пенсії, а тобі скажу, почекай тепер з оплатами відряджень два-три місяці, як ми чекали, - говорить в.о. Президента Києво-Могилянської академії Володимир Моренець.
Новий закон дозволить вузам не віддавати зароблене державі, а класти на банківські рахунки.
Зменшать кількість пар, ліквідують ступінь спеціаліста
А якщо конкретніше, то зменшення кількості пар, на користь власної наукової роботи. Вже через два роки зникне такий архаїзм, як спеціаліст. Або закінчуєш освіту на рівні бакалавра, або вступаєш до магістратури. А вже через два роки, обіцяють, запрацює електронний вступ в університети. Це також світова практика.
Галина Палійчук вступила в 17 європейських вузів
Юристка Галина Палійчук встановила рекорд. Цьогоріч вступила у магістрату 17 вищих навчальних закладів Англії, Франції, Угорщини, Швеції, Голландії. За кордон складати іспити не їздила. Всі заявки подавала онлайн. Запорука успіху - міжнародний сертифікат з англійської, який можна отримати в Україні і правильно написаний мотиваційний лист. Дівчина обрала університет шведського міста Лунда.
Більше 30 тисяч українців навчається за кордоном
Дуже допомагала хороша розгалужена університетська інфораструктура. В першу чергу, це надзвичайно класна бібліотека, дуже хороша бібліотека. Вона працювала 24 години. 7 днів на тиждень, в цій бібліотеці, фактично, не було ніяких бібліотекарів. Є повна електронна база, де можна було знайти ту чи іншу книгу, - розповідає студент, який вчився за кордоном.
В Україну вчитись їдуть студенти з Росії, Китаю, Індії, Сирії
Навчатися в Україну найактивніше їдуть студенти з Росії, Китаю, Індії, Сирії. Європейці чи американці тут бувають хіба за короткостроковими обмінами. Свій альма-матер вони звикли обирати керуючись тими ж таки світовими рейтингами, до якиїх вітчизняні заклади на разі не входять.