Наразі справи і проєкти, які вів інститут раніше, доводяться до логічного завершення. Про це Дробович сказав під час пресконференції 23 грудня.
Знайте більше: Новим головою Інституту нацпам'яті став Антон Дробович
Голова Інституту нацпам’яті при цьому зазначив, що "все працює добре". Водночас Дробович додав, що детальніше про майбутні плани інституту розповість в найближчі два місяці.
У січні-лютому буде декілька стратегічних сесій і зміниться склад колегії при інституті Нацпам’яті – тоді презентують більше детальну стратегію,
– пояснив він.
Декомунізація
- Комуністичні назви. Дробович наголошує, що інститут продовжить роботу із декомунізацією, виконуючи відповідні закони України. Зокрема, це стосується пов’язаних із комуністичним режимом назв у публічному просторі.
- Створення архіву репресивних органів. Новий керівник Інституту нацпам'яті наголошує, що це – "величезна частина роботи по декомунізації". За його словами, у 2020 році на це виділять понад 50 мільйонів гривень, орієнтовна вартість усього архіву – приблизно 550 мільйонів гривень.
"Наразі є виділене приміщення близько 10 тисяч квадратних, згодом його збільшать до 19 тисяч. Це буде, напевно, найбільший відкритий архів документів репресивних органів у Європі", – сказав Дробович.
- Посилення роботи із закладами освіти. Зокрема, це стосується університетів і шкіл. У співпраці з Міносвіти Інститут нацпам’яті має намір працювати над створенням методичних матеріалів, засобів наочності, інфографік, відеоконту, які "невикривлено і чітко розповідатимуть про логіку декомунізації".
Що треба знати про декомунізацію?Верховна Рада ухвалила пакет законів 9 квітня 2015 року, які передбачають декомунізацію. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Комуністичної партії України. Вулиці в Україні почали перейменовувати, а пам'ятники відомим діячам СРСР – демонтовувати.
Це не сподобалось 46 депутатам парламенту 8-го скликання. Тож вони поскаржились на закон до Конституційного Суду. Проте в липні 2019 року суд визнав конституційним закон про декомунізацію.
Голодомор – геноцид
Дробович зазначив, що інститут буде докладати зусиль до визнання Голодомору геноцидом українського народу на міжнародній арені.
Ми маємо низку ідеї щодо того, як посилити свої позиції. Друга важлива частина цього пріоритету – консолідація зусиль українських науковців, вирішення ключових суперечливих питань, які існують в українському науковому середовищі щодо Голодомору,
– пояснив новий очільник інституту.
За його словами, це робиться для зміцнення внутрішньої позиції, "щоб було легке завершити цю справу на зовнішній – міжнародній".
Заява: Новий глава Інституту нацпам'яті про Бандеру: Не треба нікому нав'язувати героїв
Дивіться відео з головними фактами про Голодомор в Україні:
Протидія російській гібридній агресії в Україні
Дробович пояснив, що це – "боротьба з дезінформацією та міфами, які нам намагаються щедро постачати наші супротивники".
"Ми теж посилимо свою присутність. Наприклад, сприяючи виданню таких матеріалів, як дуже відома книга, промоцією якої займалося раніше Міністерство інформаційної політики, Сергія Громенка про 250 років російських міфів щодо історії Криму ("250 років фальші: російські міфи історії Криму" – 24 канал)", – зазначив Дробович.
Прикладом дезінформації керівник інституту назвав "уявні ісконні землі, які існують в свідомості політичного керівництва Росії".
Для боротьби з такими речами має бути посилена якість історичної науки, зусилля щодо розвитку критичного мислення і публікація та поширення достовірних, історично верифікованих даних,
– додав він.
Ще пріоритети
- вступ в International Holocaust Remembrance Alliance;
- продовження роботи зі створення Меморіалу Героям Небесної Сотні та Національного музею Революції Гідності.
Перед Антоном Дробовичем від 2014 року Інститут нацпам'яті очолював Володимир В'ятрович – нині народний депутат від "Європейської солідарності". Уряд звільнив його з посади голови у вересні 2019 року.
Читайте також: В’ятрович став народним депутатом: коротко про все, що відомо
Що відомо про Антона Дробовича?
- 33-річний фахівець зі сучасних комунікацій, культуролог;
- Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";
- Доцент Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Експерт Інституту суспільно-економічних досліджень;
- Член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців;
- Автор циклу лекцій на тему міфології у мистецтві, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології.