Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
16 листопада, 20:00
18

"Росіяни брешуть": ексклюзивне інтерв'ю зі Скоттом Лукасом про нові пастки Кремля та небезпеку для України

Професор міжнародної політики в Інституті Клінтона при Університетському коледжі Дубліна Скотт Лукас дав ексклюзивне інтерв'ю для YouTube-проєкту 24 Каналу. Під час розмови експерт проаналізував наслідки переговорів в Абу-Дабі, візит посланців Трампа до Москви та внутрішню політику США.

Переговори про завершення війни знову заходять на небезпечну територію: поки Україна наполягає на припиненні вогню та гарантіях безпеки, Росія намагається змістити акценти й нав’язати власне бачення майбутнього Європи. А поїздки американських посланців до Москви та їхні суперечливі заяви лише додають запитань до справжніх намірів команди президента США Дональда Трампа.

В ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу професор міжнародної політики Скотт Лукас розповів, чи справді Вашингтон прагне зупинити російську агресію, чи тиск поступово переноситься на Київ, і чому обмеження Starshield може стати для України значно серйознішою проблемою, ніж здається на перший погляд. Також він розкрив нові маніпуляції Кремля та плани російського диктатора щодо НАТО.

Почнімо нашу розмову з того, щоб наголосити на результатах тристоронніх переговорів в Абу-Дабі. Давайте підсумуємо, що ми маємо зараз після двох днів переговорів між США, Росією та Україною, між Україною та європейськими союзниками, а також після візиту Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви та майбутньої зустрічі в Дубліні між американськими переговірниками та президентом Зеленським?

Відбулась зустріч двох американських посланців – девелопера Стіва Віткоффа та зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера – з Володимиром Путіним після дводенних переговорів між Україною, Росією, за участю американців та європейських спостерігачів.

Думаю, найпростіше зрозуміти це так: існують два різні підходи до того, де ми зараз перебуваємо в дискусіях щодо російського вторгнення: один, якому надають перевагу Україна та Європа, і інший, якого прагнуть росіяни.

Україна та Європа хочуть і вже багато місяців прагнуть припинення вогню на нинішній лінії фронту. Вони хочуть, щоб поточна лінія фронту означала відсутність будь-яких територіальних змін. Тобто, щоб не було розширення російської окупації, особливо захоплення решти Донецької області на сході України.

І вони хочуть гарантій безпеки для України, які, звісно, захистили б її від подальшого російського нападу.

Але росіяни нічого з цього не хочуть. Натомість росіяни хочуть відсунути це на другий план, говорячи про загальноєвропейську архітектуру безпеки. Досить розмито, що це означає.

Я думаю, росіяни використовують це головним чином для того, щоб сказати: "Ми не хочемо обговорювати припинення вогню. Ми не хочемо обговорювати нинішній територіальний статус-кво".

Повне інтерв'ю: дивіться відео

Це повертає нас до того, про що росіяни говорили у 2021 році перед вторгненням в Україну, а саме: "Ви повинні надати нам гарантії безпеки". Під цим вони мали на увазі, що НАТО має відступити на континенті.

Вони мали відступити, наприклад, з країн Балтії, можливо, відступити з Польщі. Це означає виведення військ, згортання баз, повернення до того, що росіяни називали кордонами 1997 року.

Звісно, НАТО відхилило це, оскільки низка держав, які хотіли приєднатися до Альянсу після 1997 року, включаючи країни Балтії, просили НАТО забезпечити їхню безпеку.

Отже, Росія повернулася до ідеї, що вона хоче працювати з Європою щодо гарантій безпеки, але не гарантій безпеки для України. Це відходить на другий план.

Тож що стоїть на першому місці? Саме це обговорювалося в Абу-Дабі, оскільки ми тепер знаємо від багатьох офіційних осіб і, власне, від самих росіян, що вони відмовляються обговорювати виконання режиму припинення вогню. Вони відмовляються обговорювати територіальні домовленості та гарантії безпеки конкретно для України.

Більше того, ми знаємо від їхнього головного переговірника Володимира Мединського, що Росія повернулася з максимальними вимогами. Коли Мединський говорив не із західними ЗМІ, а з російськими, він заявив, що жоден російський солдат не відступить.

Він сказав, що ми не будемо обмінюватися територіями. Він також зазначив, що їхня "зона безпеки" стосується не лише Донецька, а й тієї невеликої кількості територій, які Росія окупує в Сумській та Харківській областях.

Ось у чому питання: ми очікували вступних заяв, і дійсно, вступні заяви Кушнера та Віткоффа з Путіним перед камерами звели до того, що Кушнер говорив про ідею залучення Європи до будь-яких майбутніх переговорів.

Віткофф сказав, що російський диктатор є чудовим, бо Путін заявив: "Можливо, ми зможемо встановити локальне припинення вогню в Костянтинівці". Це місто, яке росіяни місяцями намагаються захопити в Донецькій області.

Зауважмо! Зеленський пояснив, що у Костянтинівці перебувають українські військові та російські окупанти, між якими тривають бої. Така пропозиця Кремля свідчить про план ворога: Путін хоче, аби Сили оборони покинули місто і в такий спосіб окупувати його.

А потім Путін відповів і фактично сказав, що Європа не є центральною фігурою в цих переговорах. Він не виявив жодних ознак того, що готовий вирішувати ключові питання: припинення вогню та територіальні домовленості.

Один із ключових моментів цього тижня полягає в тому, що Європа має брати участь у цих дискусіях щодо України. Не можна намагатися ізолювати Україну, відокремивши європейців, чого саме й хочуть росіяни.

Путін заявив, що хотів би бачити мир в Україні вічним. Він також сказав, що іноземні війська в Україні розглядатимуться як законна ціль для російської армії. Чому, на вашу думку, представник Трампа поїхав до Москви, лише щоб знову почути ту саму стару історію? І ще одна дуже цікава тема – гуманітарна операція в Костянтинівці. Він стверджує, що російські сили контролюють Костянтинівку і можуть гарантувати там безпеку. Він також вимагає 5 днів для розмінування поблизу міста. Що це дасть росіянам? Чи бачите ви взагалі можливість для цієї місії? І які ваші думки щодо останніх заяв російського диктатора?

Давайте розглянемо кожен із цих пунктів по черзі. Щодо бажання Володимира Путіна досягти тривалого миру, думаю, ми можемо відкинути це вбік.

Бо чи може людина прагнути тривалого миру, здійснюючи масові вбивства та бомбардуючи цивільних вдень і вночі? Я насправді в це не вірю. Ви хочете тривалого миру, Путіне? Прийміть припинення вогню та поточні лінії фронту. Але я не думаю, що ми чули, як він це прийняв.

По-друге, я вважаю, що це досить значуща заява. Він сказав не лише те, що не прийме іноземні війська в Україні, а й те, що якщо іноземні війська там будуть, вони стануть ціллю для російських атак у продовженні війни.

Зараз будь-яка гарантія безпеки для України передбачає співпрацю України з іноземними арміями; іноземні військові є частиною безпеки, яку ви надаєте. Щонайменше, це вимагає іноземних радників, навіть якщо ви не говорите про наземні війська.

Отже, Путін фактично сказав: "Я не збираюся приймати обговорення гарантій безпеки для України". Це потрібно визнати, і я сподіваюся, що Віткофф це визнає.

По-третє, щодо того, що сталося з Костянтинівкою, це не є територією під контролем Росії, наскільки мені відомо. 

Тож чого намагається досягти Путін: він намагається фактично сказати, що всі визнають, що росіяни це контролюють, бо він нібито той, хто закликає до припинення вогню. Чому це важливо?

По-перше, Росія місяцями не могла встановити контроль над цією територією. Це оголило той факт, що росіяни не просуваються так швидко на Донеччині, і це стало ганьбою для росіян.

Те, що Україна зробила на початку цього тижня, було досить розумно. Коли росіяни сказали: "Добре, давайте поговоримо про те, що ми отримаємо більше території на Донеччині", Україна прийшла і сказала: "Ви брехали про те, скільки території ви контролюєте, чи не так?"

Ваші військові командири брешуть про ваш контроль над територією на Донеччині, і це дуже засмутило росіян, тому що їх викрили. І тому Путін повернувся, щоб сказати: "Подивіться на нас, ми тут контролюємо ситуацію, принаймні в Костянтинівці".

А потім, звичайно, якщо у вас є припинення вогню, а потім воно нібито зривається або порушується, то це Україна його порушує. Це хитрість, і я сподіваюся, що Віткофф розуміє це.

Тож ваше загальне широке запитання: навіщо вони туди поїхали? Давайте повіримо їм на слово – вони поїхали туди, щоб спробувати зупинити вторгнення.

І я не маю нічого проти того, щоб Віткофф їздив до Росії, аби припинити вторгнення. Але на яких умовах ви збираєтеся його зупинити? Умовами має бути припинення вогню на основі поточних ліній фронту, без подальшої здачі територій.

Дозвольте мені розповісти коротку історію, яка викриває як те, що Кушнер і Віткофф ненадійні, так і те, як росіяни цим користуються. Перед зустрічами в Абу-Дабі цього тижня Джаред Кушнер окреслив мету зустрічі.

Він визначив п'ять речей, яких американці хотіли від цього. В основі своїй вони оберталися навколо ідеї взаємних гарантій безпеки.

А потім він сказав, що це має включати повагу до суверенітету й територіальної цілісності. Це означало б, що росіяни повинні вийти з України, правильно? Це суверенна територія України.

Тож прямо перед зустрічами в Абу-Дабі Кушнер змінив це і сказав: "О, це означає повагу до суверенітету і до управління, здатності людей керувати собою". Він прибрав фразу "територіальна цілісність". Потім, опинившись на зустрічах в Абу-Дабі, він повернув фразу "територіальна цілісність". То що з цього правильно?

Ви справді пропонуєте врегулювання на основі територіальної цілісності, що означає, що росіяни колись повинні будуть покинути Україну? Або ви кажете, що це базується на врядуванні, і в такому разі ви дозволяєте росіянам залишатися там стільки, скільки вони забажають?

Я зазвичай не люблю робити прогнози, але зараз я передбачу, що Віткофф і Кушнер будуть говорити про загальноєвропейську архітектуру безпеки. Вони не будуть говорити про припинення вогню.

Тоді торкнемося цієї угоди про європейську повоєнну архітектуру, яка обговорюється між американцями та росіянами без участі європейців. Згідно з Axios, росіяни заявили, що Путін розпочав вторгнення в Україну, тому що президент Байден не відповів на його лист 2021 року, де викладалися безпекові занепокоєння Росії. Чи це ще одна спроба російської сторони створити нову архітектуру без урахування європейських інтересів безпеки, з відведенням НАТО від Польщі, Латвії, Естонії, Литви та змінами військової позиції у Східній Європі?

Ви самі знаєте відповідь на це питання, коли ставите його мені. Росіяни брешуть.

У 2021 році, коли вони розгорнули всю цю риторику про те, що ви повинні надати нам гарантії безпеки, адміністрація Байдена, звісно, відповіла на це. Так само зробили і європейські країни.

Було б безвідповідально не відповісти росіянам. Але вони сказали росіянам: "Ні, ми будемо говорити з вами про гарантії безпеки, але ми не будемо обговорювати повернення до ліній 1997 року".

Естонія, Латвія та Литва не допустять відведення НАТО до ліній 1997 року, бо це означатиме, що вони залишаться абсолютно беззахисними перед росіянами.

Не можна відступати до ліній 1997 року, бо це означатиме втрату нинішньої ситуації в Польщі, яка є дуже важливою частиною європейської оборони. Насправді поляки є одними з найбільших платників на оборону, витрачаючи близько 4,8% ВВП на безпеку.

Тож вони відповіли Путіну, але росіяни роблять це з кількох причин. Одна з них – спроба перетворити це на питання щодо Європи в цілому, а не щодо вторгнення в Україну.

І справді, пам’ятаючи про те, що вторгнення в Україну триває з 2014 року, коли вони захопили Крим і спробували відірвати Схід. Вони роблять це тому, що це змушує їх здаватися жертвами.

А по-третє, вони звинувачують Байдена, бо знають, що Трамп не любить Байдена. Тож вони думають, що для Трампа звучить добре, якщо вони звинувачують його. Це досить прозора тактика.

Питання в тому, як ви на це відповідаєте. А ви відповідаєте на це так: "Гаразд, не брешіть. Ми обговорювали з вами гарантії безпеки, і ми будемо обговорювати їх, якщо ви усвідомите, що це включає не лише США, а й європейські країни, і це включає Україну, і починається це з безпеки України".

Під час усіх цих переговорів в Абу-Дабі американська сторона знову використовує обмеження Starshield. Як заявив Володимир Зеленський, уповільнення роботи Starshield знову фіксуються вже кілька днів. Тож яка ваша реакція? Тобто, чи є це чітким сигналом того, що американська сторона намагається підштовхнути до капітуляції не Кремль, а Україну?

Це дуже важливий епізод, за яким варто стежити щодо Starshield. Тепер ми знаємо передісторію цього.

Минулого місяця, коли Дональд Трамп і його оточення рухалися до Кремля, хтось, і я підозрюю, що це, ймовірно, був власник Starshield Ілон Маск, і Білий дім відключили або обмежили роботу Starshield до 100 миль на годину на понад тиждень.

Коли ви обмежуєте Starshield до 160 кілометрів на годину, стаються дві речі. Перша – це впливає на протиповітряну оборону України, а друга – це впливає на операції на лінії фронту.

Через тиждень, після телефонної розмови Володимира Зеленського з державним секретарем США Марко Рубіо, сервіс було відновлено, а тепер його знову обмежують.

Але зверніть дуже пильну увагу на заяву Зеленського, бо тепер він посилається на факт: чи означає це, що ми не можемо використовувати Starshield на окупованих Росією територіях?

Пам'ятайте, Україна не може використовувати Starshield всередині Росії. Ви не можете використовувати його для операцій, для контрнаступів проти росіян.

Заява Зеленського свідчить про те, що він вважає, ніби його могли обмежити зараз, бо американці збираються сказати Україні, що не можна використовувати Starshield для атак на росіян на окупованій Росією території всередині України.

Іншими словами, Україна не може атакувати російські окупаційні сили. Це призводить до двох речей:

  • По-перше, це означає, що Україна не може воювати за визволення своєї території.
  • По-друге, це означає, що якщо росіяни атакують вас з окупованої території, як вони це роблять, ви не можете атакувати їх у відповідь.

Ви не можете захистити себе від цих окупаційних сил. Це те, що, як підозрює Зеленський, відбувається. Принаймні публічно він говорить саме це.

Моє запитання: чи знають українські чиновники приватно, що саме тому Starshield знову обмежили? Що люди Трампа кажуть, що ви більше не можете використовувати Starshield поблизу лінії фронту на окупованій Росією території.

Що чекає на Піта Гегсета, який поки що уникнув імпічменту

Давайте також торкнемося іншої цікавої теми, внутрішньої політики в Сполучених Штатах і долі Піта Гегсета, так званого "секретаря війни", та його можливого імпічменту в Конгресі США. Яка його доля зараз? Чи є в нього світле майбутнє?

Піт Гегсет завжди вважає, що в нього світле майбутнє. Проблема в тому, що ні в кого іншого немає світлого майбутнього через те, що він робить.

Отже, міністр оборони "вижив" після голосування, яке могло призвести до його імпічменту в Палаті представників у середу ввечері. 

Я думаю, нам слід сказати, що це був лише перший акт п'єси, яка триватиме довше, якщо він не залишить адміністрацію Трампа.

Коли демократи отримають контроль над Палатою представників і Сенатом, а це станеться не раніше 3 січня, вони розпочнуть слухання щодо Піта Гегсета, що може призвести до його імпічменту. Демократи зараз не мають більшості.

Проблема з Гегсетом у довгостроковій перспективі полягає в тому, чи зможе він залишатися на посаді, враховуючи не лише вісім статей імпічменту, що включають звинувачення у воєнних злочинах у Венесуелі, Ірані та Ємені, а й чистки американських командирів та офіцерів, зловживання владою, звільнення співробітників, а також безвідповідальне поводження з інформацією – публікацію того, що могло бути секретними даними, у застосунках на кшталт WhatsApp та Signal.

Можна перераховувати все, що він зробив, але одна з причин невдоволення Гегсетом полягає в тому, що війна з Іраном йде дуже невдало. Це, ймовірно, залишатиметься актуальним у січні.

Я думаю, існує негайна проблема щодо війни з Іраном: віцепрезидент США Джей Ді Венс не любить Гегсета і намагається перебрати контроль над американською політикою та операціями в Ірані.

Намагаючись почати переговори з іранцями, Дональд Трамп сьогодні виступив проти цього, заявивши: "Ні, ні, ні, Джей Ді Венс не контролює політику США". Чи означає це, що Піт Гегсет усе ще залишається одним із тих, хто керує, чи його вже відсторонили?

А щодо України, то, на мою думку, тут усе працює інакше. Я вважаю, що Піт Гегсет становить загрозу для України.

Він неодноразово затримував постачання допомоги Україні з 2025 року. Він не вірить у європейську безпеку, але в цьому питанні Джей Ді Венс також не вірить у європейську безпеку.

Тож зараз ми маємо більш безпосередню загрозу: Гегсет усе ще залишається на посаді принаймні на найближчі кілька тижнів, але так само як Венс і новий голова апарату Трампа Стівен Міллер. Іншими словами, Україні доводиться й надалі мати справу з табором Трампа, який, якщо не відверто ворожий, то принаймні не на боці України.

Я хотів би додати ще дещо, за чим нам потрібно стежити, окрім Піта Гегсета. Якщо Марко Рубіо, державний секретар, балотуватиметься в президенти, йому доведеться залишити посади державного секретаря та радника з національної безпеки.

І хоча я не є великим прихильником Марко Рубіо і не погоджуюся з багатьма його діями щодо України, він принаймні готовий прислухатися до європейців та українців у питаннях того, що потрібно для безпеки. Якщо він піде, хто замінить його на посаді держсекретаря і чи буде це хтось настільки ж деструктивний, як Гегсет чи Венс.

Пов'язані теми: