1,5-мільйонна армія та новий план: що задумали Путін і Шойгу

Путін 21 грудня виступив на розширеній колегії міністерства оборони Росії. Звісно ж головною темою стала війна проти України та плани щодо розвитку російської армії. 24 канал проаналізував основні заяви та рішення глави Кремля та міністра оборони Сергєя Шойгу.

До теми Росії потрібно 20 років, щоб забезпечити 200 тисяч "мобіків" зброєю та технікою

300 тисяч вбитих

Видання The New York Times, у своєму лонгріді від 16 грудня про російське вторгнення, розповіло чимало цікавих деталей, які проливають світло на таємні механізми війни.

Зокрема, журналісти дізналися деталі листопадової розмови в Анкарі між російським головою Служби зовнішньої розвідки Наришкіним і очільником ЦРУ Вільямом Бернсом. Тоді підлеглий Путіна заявив, що попри дошкульні поразки Росія не здасться й буде продовжувати війну, не рахуючись з втратами, тобто буквально битися до останнього росіянина.

До теми Шойгу хоче збільшити росармію до 1,5 мільйона

Зверніть увагу! Експерти навіть назвали нову умовну критичну межу для керівництва Росії – 300 000 вбитих окупантів. Наразі офіційно маємо лише третину від цих втрат.

23 грудня Генштаб ЗСУ відрапортував про 100 950 ліквідованих росіян (їхня кількість може бути більшою, адже ЗСУ рахують лише підтверджені втрати ворога). Нагадаємо, що в лютому армія вторгнення складала близько 200 000 тисяч, а нині в Україні воюють понад 150 000 росіян.

Постає питання, а звідки ж узяти стільки людей? Відповідь на нього запропонували 21 грудня особисто Путін та російський міністр оборони Шойгу. Обидва стали хедлайнерами на "розширеній колегії міністерства оборони Росії".

Продовжити проведення спеціальної військової операції до повного виконання завдань,
–  сказав Шойгу на колегії 21 грудня про плани на 2023 рік.

Збори російського командування / фото EPA

Головним підсумком дійства стало фактичне визнання власних помилок та оголошення нової військової реформи в Росії –  вже третьої за час правління Путіна. Спочатку були реформи Сердюкова, які мали на меті перетворення гігантської призовної радянської армії на компактну та контрактну, з ліквідацією дивізій та формуванням бригад.

Потім був гібридний відкат, а нині –  фактичне повернення до радянської концепції створення ополчення –  великої маси одноразових вояків на одноразових танках і з одноразовими автоматами. Власне, цей процес ми вже спостерігаємо у війні проти України, де прикладом реформи Шойгу стали "мобіки", які виконують функції гарматного м'яса.

Що пропонує Шойгу

• Збільшення армії з номінальних 1 150 000 тисяч одразу на 350 000 тисяч людей (або 490 000, якщо рахувати від 24 лютого 2022 року), тобто до 1 500 000 вояків.

Зверніть увагу! Нині рубіжна кількість ЗС Росії складає 1 150 000 осіб. Влітку Путін збільшив свою армію на 140 000 вояків, щоправда, "чомусь" це ніяк не вплинуло на хід війни.

• Збільшення кількості контрактників з 290 тисяч до 695 тисяч людей. На кінець 2022 року Шойгу обіцяє 521 000 контрактників, що мають нібито замінити "мобіків" (схоже, коштом фізичного перетворення "мобіків" та призовників на контрактників). Для цього Шойгу пропонує легалізувати практику, коли строковикам дозволено укладати контракти з перших днів служби.
• Збільшення призовного віку з 18 до 21 року та верхньої межі –  з 27 до 30 років. Це, згідно задуму Шойгу, має зменшити кількість вбитих на війні нещодавніх школярів. Крім того, молодих росіян у категорії 21 –  30 років більше, аніж у категорії 18–27 років. Дані "росстату" вказують на різницю в 330 000 росіян, тобто таким чином збільшується сировинна база війни.

Путін, Шойгу та Герасамов вигадали новий "план", приречений на поразку / фото EPA

5 нових дивізій

• Шойгу також запропонував сформувати нові з'єднання, частини та підрозділи. Зокрема, мовиться про 5 нових мотострілецьких і десантно-штурмових дивізій у складі окупаційних загальновійськових об'єднань у Херсонській та Запорізькій областях, а також новий армійський корпус у Карелії.
• Дивізіями мають стати до 10 бригад, що передбачає збільшення їхньої штатної чисельності в 2–3 рази. Також планується створення нових авіаційних полків і бригад та 5 нових артилерійських дивізій.
• Раніше "мобіки" потрапляли до вже існуючих військових формувань і були покликані компенсувати раніше ліквідованих "профі". Відтак, деякі мобілізовані стали третім складом для колись легендарної Кантемирівської дивізії, а хтось –  четвертим складом не менш "легендарного" 331-го костромського парашютно-десантного полку (звісно, замінили лише назву, про жодну відповідну підготовку мова не йде). Нині Шойгу пропонує формувати з них принципово нові бойові одиниці –  на пустому місці.

До теми Малоймовірно, що Кремль може зібрати для війни в Україні армію, про яку мріє

Інший аспект –  зброя. Для нових частин має бути й нова техніка, по штату. Нині окупанти не можуть відновити штатну кількість для тих підрозділів, що воюють в Україні (Росія вже стала найбільшим постачальником воєнної техніки для ЗСУ, шляхом надання трофеїв). Нову техніку Росія не може виробляти через санкції, також нема й амуніції та спорядження –  це  для окупантів купують в Ірані та Північній Кореї, дещо витягують з Білорусі, проте, ресурси Лукашенка вже вичерпуються.

З огляду на ці проблеми Росія вирішила компенсувати якість кількістю, а тому банально збільшує свою армію – чекаємо нової хвилі "часткової мобілізації" вже у січні 2023 року, а разом з нею –  нову хвилю дезертирів на кордонах Росії та чергового обвалу російської економіки.

1 500 000 людей – це багато чи мало?

Багато, особливо враховуючи, що станом на початок вторгнення у Росії не було й близько рубіжних 1,05 мільйона. Згідно з оцінками експертів, мовилося про 800 000 людей у лавах ЗС Росії. Також у вторгненні беруть участь вояки "Росгвардії", проксі-сили з групи "Вагнера" та її симулякрів, а також "мобіки" з так званих "ЛНР"/"ДНР".

Цікаво! У ПВК "Вагнер" також вирішили не відставати від реформатора Шойгу. Підрозділи "найманців" Пригожина нині активно розбудовуються та забирають на фронт все більше зеків.

Відповідно до російських традицій, з арестантів формують бойові підрозділи, об'єднані за так званими "тюремними мастями" –  особливої кастової ієрархії, що існує в російських зонах. Зокрема, відомо про існування рот так званих "опущенных" (можливо, на їхнє створення Пригожина надихнули власний тюремний досвід чи комікси Френка Міллера про "300 спартанців"). Крім того, нині ведеться робота зі створення навіть жіночих штрафбатів.

Фактично всі свої сили Москва кинула на війну. За армією вторгнення стоїть армія забезпечення, як правило, у співвідношенні 1 до 3, тобто 200 000 окупантів, що вдерлися до України 24 лютого, має забезпечувати та підтримувати приблизно 500–600 тисяч вояків у самій Росії. Вони відповідають за логістику, розгортання, ремонт та ще багато чого. І саме з цим у Росії виникли найбільші проблеми, пізніше їх взагалі кинули в бій, чим ще більше посилили проблеми.

Росія опинилася у банальному цейтноті –  окупаційний контингент у 200 000 вояків виявився замалим для перемоги, більше росіяни виставити не можуть, тим більше не можуть компенсувати якість (найкращі та найбоєздатніші частини були розгромлені в Україні).

З кількістю також є проблеми –  на підготовку потрібні ресурси та час. У Росії нема ні першого, ні іншого. Україна не збирається сидіти й чекати, коли умовного "Ваньку" навчать вбивати українців, а тому, цілком можливо, що заявлені Шойгу реформи почнуть давати результат, коли Росії доведеться вже думати, як боронити Кубань або інші етнічні українські землі, що нині всупереч історичній справедливості залишаються окупованими Росією. До цього часу кількість мертвих окупантів може дійсно збільшитись до 300 000 людей, принаймні, російське командування зробить для цього все, що від нього залежить.