Коли падіння дронів у Румунії таки довели, Альянс почав метушитись. Про це 24 Каналу розповів Валерій Клочок – керівник Центру громадської аналітики "Вежа", зазначивши, що швидких рішень очікувати не варто, хоч позитивна тенденція уже є.

Читайте більше Падіння дрона в Румунії: Залужний зв'язався з румунським колегою, США перекидають винищувачі

Зернова угода може стати непотрібною

Ще нещодавно у НАТО казали, що нібито російський безпілотник "ненароком" залетів на територію Румунії. Водночас реакція генсека НАТО Єнса Столтенберга визначена консенсусом країн-членів НАТО. Це стосується як інциденту в Румунії, так і інших подій.

Спочатку президент Румунії взагалі заперечував, мовляв, нічого на Румунію не падало. Уже коли міністр оборони Румунії сказав: та ні, у нас щось впало, президент оголосив розслідування справи.

За дивним збігом обставин позавчора (8 вересня – 24 Канал) з'являється повідомлення, що британська бойова авіація починає контролювати Чорноморський регіон, а саме той шлях, яким йдуть українські кораблі. Вчора з'являється інформація, що додаткові F-16 базуються в Румунії. Реакція НАТО все ж є,
– зазначив Валерій Клочок.

У цьому контексті варто нагадати, що 16 серпня з Одеського порту вийшов контейнеровоз Joseph Schulte, який стояв там ще до початку повномасштабного вторгнення. Крім того, це перше судно, яке вийшло з порту після розірвання зернової угоди 17 липня. Воно успішно дійшло до берегів Туреччини.

"Це дуже показовий момент. А коли Ердоган починає бігати на саміті G20, хапати всіх за одне місце, і до Путіна їздити на поклони, домагаючись відновлення зернової угоди, то фактично говорять, що Україні вже не треба зернова угода. У нас уже є свій шлях, яким ми можемо це вивозити", – наголосив Клочок.

Щобільше, Росія не наважилась оглянути жодне судно, яке вийшло з Одеського порту за цей час. Винятком стало турецьке судно під прапором Палау, на яке окупанти начебто висадили десант.

Валерій Клочок про реакцію НАТО на падіння літака в Румунії: дивитись відео

У НАТО почали діяли

Є сумніви, що Росія надалі зупинятиме судна у Чорному морі, показуючи, що нібито контролює там ситуацію. І перемовини Реджепа Ердогана та Владіміра Путіна щодо зернової угоди є тому підтвердженням.

Якби вони, до прикладу, погодилися б на відновлення зернового коридору, пішли б судна із російською контрабандною нафтою та зерном. Але в кого є сьогодні стовідсоткові гарантії, що ці судна пройдуть безперешкодно після того, як в Чорному морі пошкодили російський танкер?,
– зауважив Клочок.

Тоді Захід не реагував на це, наголосивши, що це українські справи. Очевидно, що тепер Путін не наважується цього робити. Крім того, Росія тепер не наважиться атакувати судна, які йдуть вздовж узбережжя в Чорноморському регіоні Румунії чи Болгарії, бо це прямий конфлікт з НАТО.

"Це вже означає те, що НАТО потихеньку робить свою роботу. Звісно, ми бажаємо пришвидшення цього процесу. Але потрібно, щоб всі українці зрозуміли, що просто перемогти Росію на полі бою не означає нам безпеку в майбутньому. НАТО боялися Росії більше, ніж зараз, але ще бояться. Можливо, тому рішення не такі швидкі", – наголосив Клочок.

Триває війна на виснаження Росії і, до певної міри, це вже відбулось. Адже країна-агресорка була змушена поставити весь свій оборонний комплекс на військові рейки. І головне завдання – це виснажити можливості Росії повністю.

Дивіться також Шукають будь-які можливості: наскільки ще вистачить ресурсу Росії для ведення війни

Російський безпілотник у Румунії: головне

  • У ніч на 4 вересня під час атаки на Україну, уламки російського дрона впали на території Румунії. Спочатку влада спростовувала цю інформацію, однак через два дні, 6 вересня, таки підтвердили цей інцидент.
  • Крім того, у суботу, 9 серпня у Румунії знайшли залишки й іншого безпілотника, схожого на російський. Міністерство країни уже почало розслідування.
  • На тлі цього, 10 вересня МЗС Румунії терміново викликало керівника російської дипломатичної місії. Йому передали протест щодо порушення повітряного простору Румунії. Росію закликали зупинити атаки.