Падіння людей на колії метро в Києві: як із цим борються у світі та чи допоможуть захисні екрани
.
"Метро – швидкий і надійний вид транспорту", говорять нам оголошення у столичному метрополітені. Однак порушення правил поведінки та користування в підземці може призвести до каліцтва чи навіть смерті. Висота платформи станції – близько 1,5 метра, під платформою заховано третю рейку, якою йде струм під напруженням 750 В. Від неї й працює електропоїзд.
Падіння з висоти платформи на колію загрожує щонайменше травмою, а в гіршому випадку – ураженням струмом чи потраплянням під колеса поїзда.
24 Канал дослідив, як проблему падіння пасажирів на колії вирішують у світових метрополітенах.
Падіння на колії у Києві почастішали
У червні рух поїздів київського метро тричі зупиняли через падіння людей на колію. Ввечері, 13 червня, на станції "Контрактова площа" синьої лінії жінка 1985 року народження втратила рівновагу і впала на колію якраз у момент прибуття потяга. У важкому стані її госпіталізували. Потерпілій довелося ампутувати руку.
27 червня вранці на колію під потяг на станції метро "Університет" потрапив чоловік. Його дістали, обійшлося без смертельних травм та ампутацій.
Наступного дня, вранці пасажирка потрапила під потяг на станції метро "Золоті ворота" зеленої лінії. Вона впала під потяг, після чого її затисло під першим вагоном. Після деблокування тіла жінки рух потягів відновили, пасажирка загинула.
Читайте також У Києві просять встановити захисні екрани в метро після випадків з падінням людей на колії
Зверніть увагу! З 2022 року в столичній підземці сталося аж 13 випадків падіння на колії, які призвели до порушення нормальної роботи метрополітену, прокоментували 24 Каналу в пресслужбі КП "Київський метрополітен".Зокрема, у 2022 та 2023 році таких випадків було по три, у 2024-му – сім, зокрема три протягом двох тижнів у червні.
До теми Брак чоловіків, вимкнення світла і рух на Троєщину: як працює метро в Києві на 3 рік війни
Після цих випадків на сайті Київради опублікували петицію, в якій пропонують встановити захисні екрани в метро. Як аргумент такої потреби наводять падіння двох людей на колії у метро, що відбулося кілька днів до цього.
Важливим аспектом є те, що Україна переживає складні часи у зв'язку з війною, що призводить до значного психологічного навантаження на населення. Частина громадян перебуває у тяжкому психологічному стані, що, на жаль, іноді призводить до суїцидальних намірів. Захисні екрани можуть стати важливим бар'єром, який запобігатиме трагічним випадкам,
– пише автор.
У петиції зауважують, що екрани стануть у пригоді навіть людям, що не перебувають у тяжкому психологічному стані, у разі втрати рівноваги. "Крім того, демобілізовані військові, які повертаються до мирного життя, часто стикаються з фізичними обмеженнями, зокрема з ампутаціями кінцівок. Вони використовують милиці або інші допоміжні засоби, і можуть втрачати рівновагу на перонах, що збільшує ризик потрапляння під потяги", – додає автор.
На момент публікації петиція набрала 6 000 голосів, термін її розгляду настане наприкінці літа.
Копенгаген. Безпілотні потяги
Метро данської столиці, Копенгагена, почало свою роботу у 2002 році й складається з чотирьох ліній з 44 станціями. Підземкою курсують безпілотні тривагонні потяги – замість кабіни машиніста вони мають пасажирський салон із панорамним лобовим склом.
Метро Копенгагена / Фото jaime.silva / Flickr
Край платформи станцій копенгагенського метро огороджений скляними перегородами із розсувними дверима – вони відчиняються синхронно із дверми потяга. Ця система працює автоматично та забезпечує безпеку пасажирів і роботу автопілота.
Нью-Йорк. "Дешеві" бар'єри
На початку 2024 року Управління міського транспорту Нью-Йорка (MTA) встановило жовті бар'єри безпеки на станції метро на 191-й вулиці та ще на декількох станціях. Це не технологічні двері з автоматичним відчиненням, як у Копенгагені. У Нью-Йорку бар'єр – це прості металеві загородження, встановлені через певний інтервал на платформі метро.
Бар'єри у метро Нью-Йорка / Фото Dezeen
Металеві бар'єри розподілені по довжині станції та розташовані безпосередньо біля колон і перед жовтою тактильною попереджувальною смугою, що йде вздовж краю платформи. Вони залишають половину проміжків між колонами відкритими та блокують простір, що залишився, щоб зменшити ймовірність того, що пасажири впадуть або їх штовхнуть на колії внизу.
Читайте також 2 мільярди на аварійний ремонт: що не так із мостом Метро в Києві і що там планують змінити
Програма встановлення огороджень базується на звіті MTA за 2022 рік, у якому досліджено причини падінь на колії та можливі рішення для їх запобігання. Серед причин, чому пасажири можуть падати на колії, є: штовхання, самогубство, сп'яніння, психічні захворювання та зісковзування.
Жителі Нью-Йорка незадоволені рішенням та не розуміють його, адже лишається безліч вільного місця з доступом до краю платформи, пише New York Post. Пасажири порівнюють ці бар'єри із високотехнологічними системами в Японії та називають їх "дешевими".
Токіо. 100% захисту до 2025 року
Наприкінці 2023 року компанія Toei Subway, яка підпорядковується уряду Токіо і є оператором однієї з двох систем метрополітену Токіо, запланувала встановити захисні бар'єри на всіх своїх станціях, за винятком "Ошіаге", яку вона поділяє з Keisei Electric Railway. До 2025 року скляні двері мають встановити на всіх станціях токійського метрополітену, мовиться у виданні Nikkei.
Захисні двері у токійському метро / Фото KYODO
Компанія вперше встановила захист від падіння на колії на лінії "Міта" після завершення будівництва у 2000 році. Також бар'єри встановили на лінії "Едо" у 2013 році та на лінії "Шіньджюку" у 2019 році.
Система для синхронізації відкриття та закриття дверей, яка використовує QR-коди, була розроблена спільно з Denso Wave, японською компанією-розробником QR-кодів. Камери на стелі платформ сканують QR-коди на скляних панелях дверей, синхронізуючись з дверима потяга.
До теми Як і коли запрацює Подільський міст у Києві та що відбувається з будівництвом метро на Троєщину
Кількість падінь на колії метро оператора Toei значно зменшилася після встановлення захисту – з 50 випадків у 2007 році до двох у 2022 році. Обидва випадки у 2022 році сталися на лінії "Асакуса", де бар'єри відсутні.
Встановлення захисних механізмів також планується на японській залізниці. Оператор JR East до кінця 2031 року має намір встановити захисні двері на 330 станціях у районі Токіо.
Експеримент у Празі
Празький метрополітен – один з найбільш подібних до київського. Його збудували у столиці тодішньої Чехословаччини у соціалістичну добу.
У січні 2024 року місцева транспортна компанія DPP встановила автоматичні захисні бар'єри на станції метро "Злічін". У майбутньому такі заходи безпеки планують встановити на всіх станціях нової лінії D, повідомляє місцеве видання iDNES. На "Злічіні" систему встановили уздовж першого вагону потяга і на час тестування закрили металевим парканом. Захисні двері під час зупинки потяга підсвічуються зеленим, а під час зачинення – червоним.
Система у Празі / Фото Pražská DRBNA
Лондон. Лише одна лінія
У британській столиці також є захисні бар'єри, але не на всіх станціях. Найбільш оснащена ними лінія – Jubilee, де курсують частково безпілотні потяги.
Довідково! Лондонське метро – найстаріше у світі, потяги курсують там з 1863 року. У Києві підземку відкрили майже на століття пізніше – 1960 року. Лінія Jubilee line лондонського метро, де встановлено автоматизовану систему захисту, є найновішою у Лондоні – її відкрили 1979 року, хоча вона включає ділянки 1932 та 1879 років.