Що відомо про Павла Адамовича
Павел Адамович був мером Гданська з 1998 року. Політикою займався ще зі студентських років під час навчання у Гданському університеті (вивчав право). Там він став членом студентського руху, який виступав проти комуністичної влади Польщі. Допомагав у організації студентських страйків у 1988 році і очолив страйковий комітет. Був один із засновників перших опозиційних об'єднань серед студентів.
Читайте також: Вбивство мера Гданська: нападника арештували на 3 місяці
З 1990 по 1993 роки він працював проректором Гданського університету та продовжував брати участь у політичному житті міста: у 1990 році він увійшов до складу міської ради, де працював до обрання мером.
У листопаді 2018 року Адамовича обрали на шостий строк на посаду мера, яку він мав обіймати до 2023 року.
Читайте також: Мер Гданська Павел Адамович помер у лікарні після нападу
У минулому він був членом ліберальної проєвропейської партії "Громадянська платформа", яка була правлячою у Польщі впродовж восьми років (до 2015), та був одним із її засновників. У 2015 році він покинув партію через звинувачення у тому, що вказав помилкові дані у декларації про доходи. Проте "Громадянська платформа" продовжувала підтримувати його останню передвиборчу кампанію. Нову правлячу партію "Право і справедливість" Адамович критикував.
Павел Адамович займався політичною діяльністю зі студентства
Старший брат загиблого мера Гданська – Петро Адамович, відомий журналіст і колишній дисидент. Він мав родичів по материнській лінії у сусідній Білорусі, а його батько родом із Вільнюса (Литва).
Керівними гаслами політики Адамовича були свобода, рівність, солідарність і відкритість. Зокрема, він проводив досить толерантну політику щодо мігрантів, яких у місті досить багато. У 2016 році у Гданську почала діяти Рада іммігрантів, яка давала меру поради щодо інтеграції нових жителів міста. До її складу увійшли уродженці Колумбії, Тунісу, Сирії, Німеччини, України та Росії. Також у Гданську працює Рада з питань рівності, яка стежить, щоб там не було випадків дискримінації.
Павел Адамович був відомий своєю відкритістю до спілкування з містянами
Консервативно налаштовані польські чиновники часто критикували Адамовича. Так, у травні 2018 року він дозволив проведення у Гданську Маршу рівності, на адресу організаторів та учасників якого сипалися погрози. Щоб запобігти можливим сутичкам, мер особисто вийшов у перших рядах маршу, хоча, за його словами, не був представником сексуальних меншин.
Адамович також був нагороджений Золотим хрестом "Pro Ecclesia et Pontifice" Папи Івана Павла ІІ та "Хрестом за заслуги" президента Олександра Кваснєвського. У 2014 році він став лауреатом "Хреста свободи і солідарності" – за внесок у демократичну опозицію Польщі протягом комуністичного періоду.
У нього залишилася дружина та двоє доньок, яким 15 і 8 років.
Ставлення Адамовича до України
Адамович підтримував Україну. Зокрема, у 2014 році на знак солідарності та схвалення євроінтеграційних прагнень українців, він започаткував стипендійну програму для студентів Львова. У її рамках за чотири роки близько ста українських магістрів пройшли 1-2 місячне стажування у провідних компаніях Гданська та Польщі в цілому за кошт мерії Гданська та зацікавлених фірм.
Низка українських політиків та громадських діячів висловили співчуття через вбивство Адамовича.
Зокрема, на трагічну подію відреагував президент Петро Порошенко, зазначивши, що він "зробив багато добра для українців у Польщі та українсько-польських відносин".
У депутатській групі з міжпарламентських зв'язків з Республікою Польща також опублікували заяву, у якій назвали Павла Адамовича другом України та українців. Співголови групи Микола Княжицький та Оксана Юринець вказали, що він "співпрацював з мерами українських міст, ділився своїм управлінським досвідом та дбав про розвиток економічних і культурних зв'язків між нашими державами".
Другом українців Адамовича назвав і Посол України в Польщі Андрій Дещиця.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін спрогнозував, що у медіа після цієї трагедії буде багато дискусій про ненависть та насилля у політиці. Він зазначив, що Україні теж дуже необхідне це обговорення.
Що він зробив для Гданська
Павла Адамовича неодноразово називали найкращим мером у Польщі.
Польські ЗМІ зазначають, що він був відомий тим, що поважав місцевих жителів та приділяв багато уваги соціальним програмам. Саме завдяки цьому він перебував на посаді такий тривалий період. Адамович часто спілкувався з містянами просто на вулицях Гданська, особисто пояснював їм важливість своїх ідей. Регулярно проводив зустрічі з місцевими жителями – це було одним із правил його керування.
Читайте також: У Польщі через вбивство мера Гданська тисячі людей вийшли на мітинги: фото, відео
Гданськ – перше польське місто, яке почало публікувати в Інтернеті реєстр видатків. Також тут запустили реєстр відкритого доступу до публічної інформації та "податковий калькулятор" (людина може вписати свою зарплату та дізнатися, скільки грошей з її податків ідуть на освіту, культуру, ремонт доріг тощо).
Крім того, у 2006 році Гданськ першим у Польщі ввів стипендіальну програму для студентів, які навчаються на ІТ-спеціальностях у ВНЗ.
У квітні 2018 року він став одним із засновників і очільником політичної асоціації "Все для Гданська".
Чому його вбили
Раніше судимий за пограбування банку Стефан Вілмонт під час щорічного благодійного концерту напав на Павла Адамовича з ножем та важко поранив його. 27-річний злочинець потрапив на захід під виглядом представника медіа та мав фейковий бейдж "преса". Після того, як завдав поранення меру Гданська, чоловік вирвав з рук ведучого мікрофон та пояснив свій вчинок.
"Привіт, привіт! Мене звати Стефан Вілмонт. Я сидів невинний у в'язниці. "Громадянська платформа" мене катувала. Саме тому загинув Адамович", – заявив нападник.
Варто зазначити, що коли Вілмонт сидів у в’язниці, правлячою партією у Польщі була саме "Громадянська платформа", членом якої був Адамович.
Павла Адамовича доставили до лікарні в критичному стані, він переніс складну операцію, яка тривала понад 5 годин та в ході якої йому перелили близько 20 літрів крові. Адамович був активним донором, тому в місті оголосили збір крові як знак солідарності – кілька сотень мешканців Гданська зголосилися стати донорами. Проте врятувати Адамовича не вдалося – 14 січня він помер.
Попри політичні розбіжності, у всіх партіях засудили вбивство мера Гданська. Низка польських чиновників публічно висловили співчуття родині убитого. Серед них – президент країни Анджей Дуда та прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.
"Павел Адамович помер. Я приєднуюся до всіх слів співчуття його друзів і всіх людей доброї волі. Ненависть і насильство стали причиною цієї трагедії, ми не повинні приймати це як належне", – написав президент Польщі.
"Зазвичай ми розходимося з мером Павлом Адамовичем у поглядах на те, як слід вести публічні та польські справи, але сьогодні я безумовно з ним і його родичами, як і, сподіваюся, усі наші співвітчизники. Я молюся за відновлення його здоров'я і сил", – раніше написав президент.
Нападник на Адамовича наразі затриманий і перебуває під вартою. Йому загрожує 25 років в'язниці або довічне ув'язнення. Повідомляється також, що у нього є проблеми з психікою. Виконувачем обов'язків мера Гданська призначили його заступницю Олександру Дулькевіч.
У день смерті Адамовича у Гданську та низці інших міст Польщі відбулися акції пам’яті, у яких взяли участь тисячі осіб.