Досягнення і провали Порошенка: що зробив президент для України за 5 років

Петро Порошенко офіційно став п'ятим Президентом України 7 червня 2014-го року. Тоді у першому турі позачергових виборів за нього проголосували майже 10 мільйонів українців, що дало йому приголомшливий результат – 54,7% голосів виборців.

Читайте також: Вибори президента України-2019: офіційні результати

Вибори 2014 року були надзвичайно тяжкими і важливими для українців, адже за два місяці до них Росія незаконно анексувала Крим і розпочала криваву війну на Донбасі. Країні був потрібен сильний президент, який зміг би боротися з агресією Кремля та заручитися підтримкою міжнародної спільноти. І серед 26-ти кандидатів, які претендували на головне крісло країни, українці довірили його саме Порошенку.

Чинний гарант так і не зміг повернути Україні окупований півострів, принести мир у східні області та виконати частину передвиборчих обіцянок. Проте, за час його правління країна отримала безвізовий режим з ЄС, модернізовану армію, Єдину Православну церкву, міцну антипутінську коаліцію світу та фундамент для зростання рівня життя.

Журналісти 24 каналу пропонують згадати, які досягнення на посаді президента України здобув Порошенко, які обіцянки виконав, а що так і не зробив.

Основні досягнення президента Порошенка

Безвіз

Безвізовий режим України з Євросоюзом – одне із найбільших досягнень Петра Порошенка за 5 роки. Він почав діяти 11 червня 2017 року. Перемовини щодо безвізу тривали понад десять років, і саме за керівництва чинного президента Київ виконав останні вимоги ЄС. З початку дії режиму ним скористалися вже понад два мільйони українців.

Читайте також: Як отримати біометричний закордонний паспорт: процедура, ціни, нюанси

Зауважимо, безвіз дозволяє українцям перетинати кордон з країнами Євросоюзу і перебувати на їх території до 90 днів упродовж кожних 180 днів. Щоб здійснити подорож, потрібен лише український закордонний біометричний паспорт. Безвіз діє з 30 країнами ЄС, крім Великої Британії та Ірландії, а ще – Швейцарія, Ліхтенштейн, Ісландія та Норвегія. З початку дії режиму ним скористалися вже понад два мільйони українців.

Окрім того, безвіз посприяв залученню в Україну лоукостерів, які забезпечили українців дешевими авіаквитками в різні куточки світу.

В які країни світу українці можуть їздити без віз

Читайте також: Як полетіти за кордон не за всі гроші: поради для мандрівників

Модернізація армії

Ще одним безумовним досягненням президента Порошенка є модернізація армії. У 2014 році її довелося практично створювати з нуля та ще й в умовах активних військових дій на Донбасі. Утім, за останні роки Збройні сили дійсно сильно змінилися. Так, у 2018 році вони потрапили у топ-10 найпотужніших армій Європи та посіли 29-ту позицію у світовому рейтингу.

Україна витрачає на власну обороноздатність 6% ВВП, у той час коли інші країни – лише по 1% ВВП. Загалом фінансування військових збільшилося до 100 мільярдів гривень на рік. При населенні в 44 мільйони Україна має 1,18 мільйона осіб військового персоналу, з яких актив – 182 тисячі, а 1 мільйон – резерв. На озброєнні у військових є 2214 танків, 240 військових повітряних суден, з яких 39 винищувачів, і 25 морських суден.

Читайте також: Збройні сили отримали нову техніку, яка раніше не була на озброєнні

Кожного року збільшується забезпечення Збройних сил високоточною зброєю, новими боєприпасами, технікою, засобами захисту й обмундирування. Україна вже розробила власний протитанковий ракетний комплекс "Стугна" та отримала військові засоби від 20 країн світу, серед яких прилади нічного бачення, техніка для розмінування, засоби зв'язку, протитанкове озброєння і "Джавеліни" від США. Окрім того, українські бійці навчаються за стандартами НАТО та проходять спільні навчання з військовими Альянсу.

Також підвищено заробітну плату військовим. Рядовий військовий-контрактник за виконання завдань на першій лінії зіткнення у зоні ООС отримує від 22 тисяч гривень, а на другій лінії – від 15 тисяч.

Антипутінська коаліція

Порошенко за час президентства вів серйозну зовнішню дипломатичну роботу, завдяки якій вдалося згуртувати цивілізований світ проти агресивної політики РФ. Так, Захід ввів та посилив санкції проти Росії, занурив Москву в глибоку ізоляцію та визнав Путіна агресором.

Читайте також: Чому Україна стала найбільшим провалом Путіна

Лідери міжнародної спільноти наголошують, що Росія незаконно анексувала український Крим, вторглася на Донбас і розв'язала там жорстоку війну, постійно здійснює кібератаки на європейські установи, ЗМІ, намагається втрутитися у виборчий процес різних держав. Тому, поки Путін проявлятиме агресію у світі, жодних умов для послаблення тиску на Кремль бути не може. Навпаки, поки РФ не поверне окупований півострів Україні та не припинить конфлікт на Сході, санкції Заходу будуть лише посилюватися.

Окрім того, Порошенко і світові лідери постійно вимагають від Росії звільнити українських політв'язнів, захоплених в Керченській протоці моряків і припинити політичне переслідування кримських татар.

Курс на ЄС і НАТО

Важливими досягненнями Порошенка є також підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році. До областей співпраці належать розвиток політичних, торговельних, соціальних, культурних зв'язків та зміцнення безпеки. З 1 січня 2016 року почала діяти економічна частина Угоди – поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Євросоюзом. Тоді були суттєво зменшенні або зняті мита та тарифи на більшість товарів у взаємній торгівлі.

Порошенко у лютому 2019 року також підписав закон про зміни до Конституції щодо закріплення курсу України на вступ до Європейського Союзу і НАТО. Він не визначає конкретних дат і кроків для вступу в Альянс чи Союз, але чітко прописує, що євроатлантичний курс України є незворотним. Тому будь-які спроби політиків змінити курс України у напрямку Росії будуть трактуватися виключно як порушення Конституції України.

Читайте також: У НАТО зробили нову заяву про вступ України в Альянс

Щодо членства у ЄС, то Порошенко заявляв, що Україна може подати таку заявку до 2023 року. Проте, цей процес насправді дуже довгий, залежить від рівня розвитку країни та її готовності запроваджувати у себе європейські закони і реформи.

Схожа позиція в Порошенка і щодо вступу у НАТО – 2023 рік. У відносинах з Альянсом Україна отримала статус країни-аспіранта та має найвищий рівень співпраці серед держав – не його членів. Проте, у короткий термін стати членом НАТО Україна також не може – потрібно продовжувати процес реформ і зміцнювати оборонну сферу країни.

Томос про автокефалію

Наприкінці свого президенства Порошенко зробив ще один вагомий внесок у створення Єдиної Православної церкви України та отримання нею Томосу про автокефалію. Саме він звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Українській церкві.

Читайте також: Скільки парафій Московського патріархату перейшли до Православної церкви України

У жовтні 2018 року у Стамбулі Синод Вселенського патріархату дозволив Україні створити Єдину помісну церкву. Вже 15 грудня під час Об'єднавчого собору православні архієреї оголосили про об'єднання українських церков у Православну церкву України. Її настоятелем став митрополит Епіфаній, а кафедральним собором – Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.

6 січня 2019 року патріарх Варфоломій вручив митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію. Після цього Порошенко навіть влаштував так званий "Томос-тур Україною". Вони з митрополитом відвідували храми у різних містах України, де віряни мали змогу побачити історичний документ.

Порошенко і митрополит Епіфаній з Томосом про автокефалію

Це, звісно, не усі здобутки Порошенка на посаді президента. Йому також вдалося зміцнити економіку України, запустити декілька важливих реформ – судову, пенсійну, медичну та реформи децентралізації, домовлятися про перемир'я на Донбасі під час мінських перемовин, сприяти створенню Суспільного телебачення, запустити е-декларування державних чиновників, створити Національну поліцію та найголовніше – популяризувати українську мову та культуру серед населення.

Провали президента Порошенка

Війна триває

Головне, що Порошенку не вдалося зробити на посаді президента – закінчити російсько-українську війну на Донбасі. Звісно, протистояти Росії та її армії дуже важко, і навряд чи будь-який інший гарант зміг би припинити конфлікт у 2014 році. Проте, ще до обрання президентом Порошенко гучно заявив, що завершить війну за кілька годин, а військові будуть отримувати по 1000 гривень в день.

Свою обіцянку глава держави так і не виконав, незважаючи на спроби зупинити конфлікт. Так, 5 вересня 2014 року у Мінську було укладено першу угоду про тимчасове перемир'я у війні на сході України. Але після цієї угоди, як і після інших, бойові дії на Донбасі продовжувались. Перемир'я оголошували вже з десяток разів, але бойовики так і не припинили обстрілювати позиції ЗСУ, а військові продовжують гинути за Україну.

Зустріч Порошенко з військовими на Донбасі

У 2018 році Порошенко все ж попросив в українців вибачення за те, що у 2014 році помилився, заявивши про швидке завершення АТО на Донбасі.

Перед президентськими виборами Росія ще більше посилила контроль над окупованими територіями, масово поширює там антиукраїнську пропаганду та стягує до кордонів свої війська і бойову техніку. Окрім того, керівництво Збройних сил щораз частіше попереджає про ймовірний повномасштабний військовий наступ Кремля на Україну.

Проблема корупції

Корупція залишається величезною проблемою в Україні і шкодить нашому іміджу в світі. Загалом, проблема корупції – це основне питання, яке президент Порошенко так і не зміг вирішити. Незважаючи на створення антикорупційних органів – НАБУ, САП і НАЗК, серйозних розслідувань чи затримань за 5 років так і не було.

Порошенко поки так і не зміг запустити Антикорупційний суд, який мав би розглядати справи щодо топ-корупціонерів, підслідні НАБУ: злочини щодо розкрадання бюджетних коштів, зловживання владою, незаконне збагачення, хабарництво. Окрім того, частина кандидатів, яких відібрали до суду, мають неоднозначну або заплямовану репутацію.

Читайте також: Чому НАЗК знаходить порушення у всіх, окрім президента

А ще, 26 лютого 2019 року Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за незаконне збагачення держслужбовців – ув'язнення терміном від 5 до 10 років, заборону обіймати певні посади і конфіскацію майна. Через це низка посадовців уникнули покарання.

Ну і найгучніший скандал навколо Порошенка виник після розслідування про масштабні розкрадання в "Укроборонпромі". Зокрема, журналісти програми "Наші гроші" розкрили багаторічну корупційну схему відмивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу. До неї причетний 22-річний син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського – партнера президента Петра Порошенка. Неякісні запчастини й техніку з Росії контрабандою продавали "Укроборонпрому" через фірми-прокладки, у цей час відмиваючи шалені суми. Покарання ніхто так і не отримав наразі.

Провал судової реформи

У 2016 році Порошенко оголосив в Україні судову реформу, яка триває досі. Основна її ціль – очистити та оновити судову систему за допомогою створення з нуля нового Верховного Суду та кваліфікаційного оцінювання всіх суддів.

Реформа мала очистити органи від недоброчесних та заплямованих участю в політичних переслідуваннях суддів. Але цього не сталося. У новостворений Верховний Суд вже пропустили десятки кандидатів зі статками, які явно перевищують їхні доходи, з нечесними деклараціями, суддів Майдану та порушників прав людей.

Явним показником провалу судової реформи Порошенка є поновлення на посаді одіозного керівника фіскальної служби Романа Насірова, відсторонення від роботи в Міністерстві охорони здоров’я Уляни Супрун, скасування націоналізації "Приватбанку" тощо.

Мовчання щодо атак на активістів

За останні роки в Україні побільшали випадки нападів на активістів, особливо в південних областях. На жаль, деякі з них виявились летальними.

Так, 4 листопада померла Катерина Гандзюк, яку влітку облили сірчаною кислотою. На думку батька загиблої активістки, до замовлення вбивства могли бути причетні голова Херсонської облради Владислав Мангер, голова херсонської ОДА Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук. Вони співпрацювали з офіційним підозрюваним в організації злочину Левіним. Також у справі фігурує помічник нардепа від БПП Ігор Павловський. Активісти провели десятки акцій "Хто замовив Катю Гандзюк?" і вимагали у Порошенка та правоохоронних органів покарати винних. Проте, ніхто досі не отримав реального покарання, а слідство постійно затягується.

Активісти вимагають у Порошенка покарати замовників вбивства Гандзюк

Одеський активіст Олег Михайлик переконаний, що Порошенко й СБУ можуть запобігати новим вбивствам, але вони цього не роблять. Навпаки, вони ігнорують усі напади на активістів, тим самим даючи сигнали замовникам, що їх нічого не зупиняє і покарання за злочини навряд чи будуть.

Обіцянки Порошенка

Під час передвиборчої кампанії на президентських виборах-2014 та за 5 років правління державою Порошенко дав чимало обіцянок українцям. Частину з них гаранту вдалося виконати, а решта так і залишилась нереалізованими.

Читайте також: У Порошенка розповіли, чому кандидат програв вибори

Пропонуємо згадати, що обіцяв і що зробив президент України Петро Порошенко.

Топ-5 обіцянок, які виконав Порошенко на посаді президента

1. Децентралізація влади. Реформа дійсно розпочалася. Населеним пунктам, які об'єдналися у громади, дали більше прав та змогу самостійно розпоряджатися своїми коштами. Наразі в Україні сформовано майже 900 Об'єднаних територіальних громад.
2. Створення Суспільного телебачення. У 2017 році було створено НСТУ, яке за результатами відкритого конкурсу очолив Зураб Аласанія. Наразі Суспільне має близько 7 тисяч працівників, 25 філій, 28 радіостанцій та 28 телеканалів.
3. Покращення армії. За час президентства Порошенка система забезпечення військових докорінно змінилась – збільшена зарплата, нова потужніша зброя, нові продукти харчування, форма, взуття, переформатована система управління військом.
4. Е-декларування. Державні чиновники зобов'язані подавати електронні декларації про доходи і видатки з вересня 2016 року. Інформація є відкритою та доступною для громадян.
5. Угода про Асоціацію з ЄС. 21 березня 2014 року в Брюсселі між Україною, Європейським Союзом і його державами-членами відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вона має на меті наблизити країну до членства в союзі.

Топ-5 обіцянок, які Порошенко не виконав за час президентства:

1. АТО триватиме кілька годин. Це була головна обіцянка Порошенка перед виборами у 2014 році. На зміну Антитерористичній операції з 30 квітня 2018 року прийшла Операція Об’єднаних сил, але війна на Донбасі досі триває, військові продовжують гинути.
2. Україна стане енергетично незалежною від інших держав за 2 роки. Обіцянка була дана у травні 2014 року. Вже взимку 2016 Порошенко назвав країну енергонезалежною від Росії, але додав, що в Європі ми закуповуємо вдвічі більше газу, ніж отримуємо із Сибіру. Згодом Гройсман сказав, що про енергонезалежність можна буде говорити лише через 3-4 роки.
3. Долар по 10 гривень. Таку обіцянку глава держави дав у квітні 2014 року. Проте, за час його правління американський "зелений" анітрохи не втратив у ціні, а наразі коштує 26 гривень 85 копійок.
4. Компанія Roshen буде продана. Порошенко дав таку обіцянку 5 років тому. Згодом він передав "солодку" корпорацію в управління сліпого трасту Rothschild Trust і переконує, що бізнес ніяк не контролює. Проте як виявилось, гарант не раз декларував отримання від нього дивідендів. Також Порошенко відмовився продати "5 канал".
5. Крим повернеться до України. За час свого президентства глава держави неодноразово розповідав про необхідність та шляхи звільнення півострова з російської окупації. На жаль, доля Криму досі залишається невирішеною, екологія погіршилась до критичного рівня, а проукраїнські кримчани зазнають переслідувань від російських силовиків.