Так вважає голова Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко, свої думки він сформував у своїй авторській колонці. 24 Канал зібрав головні тези.
Дивіться також Україна суттєво посилила оборону північного кордону з Росією
Так, за словами Литвиненка, війна Росії проти України увійшла у критичний період, а російський диктатор діє за принципом "тріумфальна перемога" або "нищівна поразка". Водночас диктатор пройшов "точку неповернення у відносинах із Заходом".
Російський диктатор Володимир Путін вірить, що не спромігшись перемогти Україну за 3 дні у війні, Кремль пройшов точку неповернення у відносинах із Заходом. Для нього вороття немає, Путін може лише "тріумфально перемогти" або "нищівно програти",
– вважає Литвиненко.
Диктатор не відмовляється від мети "повернути" Україну та решту "історичних російських земель" й відновити імперію, а тому намагається влаштувати глобальний перерозподіл світу. Керівник розвідки припустив, що на цей процес Путін виділив 10 – 15 років, за які той планує здійснювати конфлікти різного масштабу та інтенсивності. Не виключено, що й з використанням ядерної зброї.
Литвиненко також вважає, що Путін сприймає війну проти України, як важливий, але не єдиний фронт для Росії, що фактично веде світову війну із США і Заходом у цілому.
З огляду на це, у Кремлі розглядають 4 завдання, а саме:
- забезпечити внутрішню стабільність,
- сформувати альтернативну Заходу коаліцію держав,
- підготуватися до майбутньої агресії проти інших країн,
- роздмухувати конфлікти на Близькому Сході, в Африці й на Балканах.
Далі Литвиненко детальніше пояснив по кожному пункту плани та уже здійсненні завдання Кремля. Так, для першого пункту в Росії "зачистили" політичне поле від опонентів, а наразі намагаються забезпечити стабільність економіки та керованість суспільно-політичними процесами.
Щодо другого пункту, то Кремль мріє сформувати альтернативну Заходу коаліцію держав, так звані "коалиции большинства". Цей формат "Глобального Півдня+" має просувати альтернативні Заходу моделі (політичні, економічні, фінансові, гуманітарні, ціннісні тощо).
Для цього агресору потрібно, у тому числі посиленням ядерного шантажу, зламати волю Заходу до конфронтації, переконати західні еліти, що вони "беззаперечно програють" та їм слід "мирно відступити".
У цьому контексті важливу роль тут матиме посилення воєнної потужності Росії, Китаю й інших країн коаліції. При цьому результат війни проти України теж має глобальне значення.
Агресія щодо інших держав
Третій пункт – план Кремля передбачає і підготовку до майбутньої агресії Росії проти інших країн. У пріоритеті – Молдова і країни Балтії: Литва, Латвія, Естонія: вся західна частина колишнього СРСР.
Радимо прочитати Війна на два фронти: чи зможе Росія напасти на Молдову без сухопутного коридору
І останній – роздмухування конфліктів на Близькому Сході, в Африці й на Балканах. Литвиненко зауважує, що страта ексватажка ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина не означає, що Кремль відмовився від прігожинського "modus operandi" на континенті. Наразі в Росії формують "экспедиционный корпус", залучаючи не лише залишки "Вагнера", але й ГУ ГШ, СВР РФ і ФСБ.
Також у Кремлі захочуть скористатися послабленням позицій Заходу, насамперед Франції, у Сахелі й в Африці. Тут передусім мова про природні ресурси, спроби обмежити доступ європейців до урану, нафти й газу, позбутися альтернативних до російських джерел постачання.
План щодо України: перспектива затяжної війни
Керівник зовнішньої розвідки наголосив, що плани та цілі глави Кремля у війні залишаються незмінними. Він хоче захопити стільки території України, скільки зможе, бо для росіян йдеться про "возвращение исконно русских земель".
Один із "ключів" – внутрішня дестабілізація в Україні. При цьому у Кремлі вирішили дещо змінити стратегію, ворог хоче сконцентруватись на трьох завданнях:
- тиск по всій лінії фронту із захопленням політично і медійно важливих точок, зокрема Авдіївки;
- знищення взимку критичної інфраструктури;
- підрив суспільної єдності.
До теми "Майдан-3": у ГУР розповіли, як Росія планує розхитати Україну і хто це курує
Литвиненко констатує, що росіянам байдуже, хто прийде до влади після чинного керівництва. Вони сподіваються, що Україна порине в хаос. Зрештою в Кремлі сподіваються, що Захід не лише призупинить допомогу, але й прийде з пропозиціями про переговори та призупинення війни.