Чи стоять за цим реальні зміни, або ж це популізм? Про це – читайте далі у статті.
Ідеологія в Україні
У стабільній політичній системі ідеологія має бути певним маркером для людей перед виборами. Наприклад: якщо виборець голосує за ліву партію, то він може сподіватись на збільшення соціальних виплат та податків для бізнесу, а якщо за правих, то навпаки – на зменшення податків для підприємців. Чітке визначення ідеології дає змогу передбачити майбутній курс держави.
Цікаво: Причетні до "Партії регіонів": як оновилася Вища рада "слуг народу"
В українських партіях ідеологія є доволі умовною, розмитою, або ж її зовсім немає, йдеться у дослідженні аналітичної платформи VoxUkraine. Експерти проаналізували понад 4000 висловлювань українських політиків і зауважили, що безліч з них суперечать одне одному.
Аналітики вважають, що це пов'язано з особливістю політичної культури. Українські партії здебільшого змінюють свою позицію відповідно до ситуації. Вони часто не мають "стержню" зі сталих ідей та засад, на яких будуватиметься держава. Така тенденція вказує на те, що українці більш схильні об'єднуватись навколо своїх лідерів, ніж навколо постійних ідей.
Утім, експерти все ж таки спробували розташувати українських політиків на шкалі політичних координат.
Приблизне розташування українських політиків на політичних координатах / Інфографіка Voxukraine.org
Шкалу координат зрозуміти доволі легко. Горизонтальна вісь показує ступінь контролю держави за бізнесом.
- Ліві – соціалізм, найбільший рівень контролю,
- Праві – капіталізм, найменший рівень втручання (вільний ринок).
Вертикальна вісь показує ступінь втручання держави в особисте життя.
- Нижче – найбільший рівень громадянських свобод (дозвіл на зброю, аборти, евтаназію тощо)
- Вище – найменший рівень громадянських свобод
Деякі дослідники критикують такий підхід до аналізу політичної культури. Ідеології слід розглядати суто за її соціальними функціями та в контексті історичних особливостей країни, вважає філософ та політолог Михайло Ткаченко. З його слів, поняття "лівий", "правий", "лібертаріарний" та "авторитарний" можна тлумачити по-різному в різних країнах, залежно від контексту подій.
Плаваюча ідеологія "Слуги народу"
Українці на 74% схильні до ліво-авторитарної частини на політичних координатах, йдеться у соцопитуванні VoxUkraine і KSE. Примітно, що майже всі існуючі політсили ідеологічно можна віднести саме до цієї частини. Політики дуже влучно працюють на свій електорат.
Соцопитування: політичний компас українських громадян / Інфографіка Voxukraine.org
Відрізнялась від своїх конкурентів за заявленою ідеологією партія "Слуга народу", яка ідентифікувала себе як лібертаріанців, тобто виступала за особисті свободи та вільний ринок. Це можна пояснити тим, що "Слуга народу" з самого початку зробила ставку на молодь. Згідно з дослідженнями Voxukraine, саме молодь найбільше схильна до лібералізму.
Читайте також: Нардепи отримали майже 6 мільйонів гривень компенсації за житло
Утім, після виборів "монобільшість" змінила ідеологію на "ліберальний соціалізм", коли зіткнулась з новими викликами у політичній реальності. Зі слів голови політсили Олександра Корнієнка, у партії були серйозні внутрішні суперечки, через що довелось шукати щось середнє між лібертаріанством та соціалізмом.
І вже 15 лютого цього року "слуги народу" знову заявили про зміну ідеології. Цього разу це – "український центризм". На з'їзді партії це подавалось радше як "звільнення від ідеологічних забобонів минулого".
"Ми – патріоти і навіть націоналісти, коли йдеться про захист кордонів нашої держави. Але ми – гуманісти, коли йдеться про захист прав людини. Ми – лібертаріанці, коли відкриваємо ринки: землі, спирту, бурштину з прозорими правами для всіх. Але ми – державники, коли йдеться про дотримання податкової дисципліни. Ми – ліберали, коли захищаємо власність і економічну свободу людини. І при цьому ми – соціалісти, коли йдеться про захист і забезпечення пенсіонерів, ветеранів та всіх, кому це необхідно, – сказав лідер партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
Як центристів себе також ідентифікували попередники "Слуги народу" – партії "За єдину Україну!" Володимира Литвина та "Партія Регіонів" Бориса Колєснікова.
Примітно, що більша частина українців вважають себе центристами (хоча, якщо подивитись на відповіді тестів, які пройшли респонденти, більша частина населення є ліво-авторитарними. Тобто, люди схильні некоректно визначати свою ідеологію). Зміна ідеології на центризм може бути кроком для загравання з електоратом.
Соцопитування: самоідентифікація українців / Інфографіка Voxukraine.org
Проблема "українського центризму" в тому, що його не існує як ідеології, сказав глава центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко в коментарі 24 каналу. З його слів, центризм – це позиціонування на шкалі політичних координат, проте ми не знаємо теоретиків чи ідеологів центризму. Тому, питання подальшого курсу партії залишається відкритим.
Зміна стосується саме позиціонування, тому що більш ні на що реально така ідеологія не може впливати. Для того, щоб вона якось формувала ідейне середовище, вона має бути більш конкретно визначена. По факту, це не ідеологія, а лише позиція, і обґрунтувати ідеологічно більшість прийнятих партією підходів буде нелегко,
– сказав Божко.
Якщо порівняти "плаваючу" ідеологію "Слуги народу" з політичними традиціями країн Заходу, то Україні точно є чому повчитись. Згадати хоча б сталу двопартійну систему Сполучених Штатів чи консерваторів, лейбористів та лібдемів Великої Британії.
"Плаваючі" ідеології партій у світі – це нонсенс. Це свідчить про слабку сформованість політичної ідентичності українців. На Заході для зміни ідеї партії потрібні десятиліття. І навіть у цьому випадку радикальні зміни ідеології є вкрай рідкими", – підсумував експерт.
Що означає зміна ідеології?
Відкритим залишається питання: чи вплине зміна ідеології на економічну політику країни? Відповісти на це спробував засновник просвітницької ініціативи "Останній капіталіст" Валентин Краснопьоров у коментарі 24 каналу.
Зі слів експерта, мовиться про класичний український центризм, що передбачає пострадянський консерватизм у політиці, економіці, і гуманітарній сфері. Це – відмова від активності щодо культурної деокупації, але і не повернення того режиму, який було скасовано 5 років тому.
Це не дуже активна економічна політика, тобто не буде йти мови про впровадження накопичувальної пенсійної системи, чи активної приватизації. Показовою є історія з "Укрзалізницею". Йде не про часткову приватизацію, а про пошуки рішень, як зробити держактив ефективним,
– сказав Краснопьоров.
Водночас експерт зазначає, що український центризм формату "кучмізму" та "Партії Регіонів" має і негативні сторони.
"У підсумку матимемо певне шпаклювання пострадянської машини без особливих проривів. З певним введенням обмежень, як це було за Кучми чи Януковича", – підсумував він.
Рекомендуємо: Ситника хочуть прибрати: навіщо це "слугам народу", Коломойському та Авакову