До кінця поточного тижня без п'яти хвилин правлячі парламентські "більшовики" знаходитимуться у Трускавці. Там вони проходять інтенсивний курс навчання, мета якого – вникнути в усі тонкощі роботи законодавців. Як розповіла нам майбутня депутат від СН Ірина Верещук, графік навчань у "слуг" вельми напружений: щодня з 9:30 ранку до 21:30 вечора. Оплачується навчання обраних парламентаріїв з партійної каси, і всі витрати обіцяють оприлюднити незабаром після закінчення курсу.
Читайте також: Зметикувати на двох, або "Голос" для Зеленського і "західний" прем'єр
Чи можна за тиждень навчити людей, переважна більшість яких дебютанти в політиці, хоча б базовим навичкам роботи в єдиному законодавчому органі країни – питання риторичне... Однак, як повідомляє нам джерело в Офісі президента (ОП), ключове завдання "заслання" майбутніх власників мандатів до Трускавця – надати їм можливість ближче познайомитися один з одним і максимально згуртувати як єдину команду.
Дійсно, багато списочників і мажоритарників СН взагалі незнайомі навіть поверхово. Наприклад, на наше запитання про те, скількох своїх колег по майбутньому фракційному цеху знає "хоча б в обличчя", один з топ-спікерів "Слуги народу" Данило Гетманцев відповів наступним чином: "Думаю, десь половину..."
Данило Гетманцев / Фото з відкритих джерел
Наше джерело в СН стверджує, що на минулому тижні, під час зустрічі з майбутніми представниками в новообраній Раді пропрезидентської фракції, Володимир Зеленський досить багато уваги приділив питанню єдності і дисципліни.
Було очевидно, що Володимир Олександрович дуже переживає з приводу того, щоб наша дійсно дуже строката політкоманда не посипалася, тільки-но переступивши поріг парламенту. Ходять чутки, що багатьох колег вже намагається за дуже великі гроші "купити" один з олігархів, якому не вдалося провести свою команду в Раду. Не виключено, що хтось і піддасться спокусі...
– говорить один з представників СН.
До речі, в пропрезидентській команді вже спостерігаються певні розбіжності. Наприклад, днями, екс-ведучий "1+1" і майбутній нардеп-мажоритарник від СН Олександр Дубинський, коментуючи на своєму Youtube-каналі нинішню погоду всередині СН, підкреслив, що в команді зараз тривають дискусії щодо кандидатури майбутнього керівника фракції. За словами Дубинського, на посаду головного парламентського "слуги" претендує представник президента в Раді Руслан Стефанчук, глава виборчого штабу партії Олександр Корнієнко і четвертий номер списку СН Давид Арахамія.
Олександр Дубинський / Фото Гордон
Стефанчук – це класичний професор, людина науки. Але лідером фракції має бути той, хто може поставити людей в рамки і чітко опрацювати баланс інтересів... Мені здається, що тут ідеальним буде Олександр Корнієнко,
– відзначив Дубинський.
Глава виборчого штабу партії Олександр Корнієнко (зліва) та представник президента в Раді Руслан Стефанчук (справа) / Колаж 24 каналу
При цьому він здивувався, що в числі претендентів є Арахамія: "Що стосується Арахамія, то хто його знає, звідки він там узявся. Це те ж саме, що в "Ашан" зайти і вибрати там лідера фракції", – вважає журналіст.
Давид Арахамія / Фото Радіо Свобода
Взагалі, сказати, що майбутня фракція "Слуга народу" – неоднорідна – нічого не сказати. По-перше, там присутні більше 40 осіб, які так чи інакше афільовані з Ігорем Коломойським та при бажанні олігарха можуть повністю паралізувати роботу монобільшості. По-друге, крім "людей Коломойського", в СН є персонажі, яких пов'язують ще з одним олігархом – Віктором Пінчуком. По-третє, не секрет, що багато людей (переважно, мажоритарники) йшли в Раду під прапорами СН, пройшовши лише поверхневий "кастинг", що проводився, як кажуть, персонально першим номером у виборчому списку СН Дмитром Разумковим. Його, до речі, за чутками, "сватають" на посаду спікера.
На Банковій, схоже, усвідомлюють, що монолітною майбутню фракцію СН назвати не можна. Саме тому в президентському Офісі намагаються розробити механізми, що дозволяють тримати своїх нардепів на короткому повідку. Які робляться кроки?
До внесеного недавно Володимиром Зеленським законопроекту про відповідальність за не персональне голосування хочуть додати, зокрема, проект про покарання за депутатські прогули аж до позбавлення мандата. За введення кримінальної відповідальності за прогули виступає представник президента в парламенті Руслан Стефанчук. На його думку, покаранням для злісних прогульників повинні бути громадські роботи і після обвинувального вироку Феміди нардеп буде позбавлений мандату.
В одному з нещодавніх телеефірів Стефанчук також спрогнозував внесення законопроекту з "чітким механізмом відкликання народного депутата".
В кулуарах подейкують, що в "ЗеКоманді" нині активно обговорюється можливість застосування імперативного мандату. Вочевидь, в Офісі Президента хочуть якимось чином видозмінити законодавчі норми, які на сьогодні і так є чинними. Згідно статті 81 Конституції, у разі не входження парламентаря, обраного за списком партії, до складу її фракції, або виходу з неї, він достроково позбавляється мандату після рішення вищого керівного органу політсили. Здавалося б, все ясно і зрозуміло, але є кілька важливих "але". По-перше, імперативний мандат поширюється тільки на тих нардепів, які пройшли в Раду за партсписком. Виходить, що мажоритарники СН, а їх більше половини фракції, матимуть імунітет. По-друге, імперативний мандат діє тільки в разі, якщо сам власник мандату прийняв рішення вийти з фракції. А якщо фракція його виключає – то він мандат не втрачає. Простіше кажучи, окремо взяті представники СН можуть, абсолютно нічим не ризикуючи, отримувати доходи від "лівих" олігархів, перебуваючи при цьому де-юре в таборі пропрезидентської фракції і голосуючи при цьому як заманеться.
В оточенні президента Зеленського розглядають альтернативу імперативному мандату – законопроект про скасування депутатської недоторканності, який, через загрозу порушення кримінальних справ, буде тримати "неслухняних" нардепів на гачку. Однак реалізувати на практиці цей сценарій теж вельми непросто. Для скасування депутатського імунітету потрібно вносити зміни до Конституції, а тут можуть виникнути накладки. У парламентських засіках ще з минулого року лежить законопроект, поданий на той момент президентом Петром Порошенком, який передбачає зняття недоторканності з власників депутатських мандатів. Документ вже отримав схвалення в Конституційному суді, проте він ще не пройшов і перше читання в Раді. Якщо допустити, що новообраний парламент підтримає законопроект в першому читанні (226 голосів – мінімум) на осінній сесії, то друге читання, відповідно до процедури, може пройти тільки на наступній сесії. Тобто – не раніше лютого. І ще важливий момент: для затвердження "антинедоторканного" законопроекту в цілому необхідно зібрати не менше ніж 300 голосів, а тут вже можуть виникнути проблеми.
З тим, щоб не просувати законодавче напрацювання свого попередника, Зеленський може внести і власний законопроект, що скасовує недоторканність власників депутатських значків. У такому випадку процес затягнеться ще більше, оскільки спочатку потрібно буде проголосувати за відправку його на експертизу в КСУ і тільки потім, після схвального висновку людей в малинових мантіях йти на перше читання. Таким чином, як бачимо, реалізувати на практиці процедуру скасування горезвісної недоторканності не так просто, як може здатися на перший погляд. А отже, зробити нардепів "ручними" – завдання фактично нереалістичне...
На часі: До спікера парламенту буде дві важливі вимоги, – експерт