Варто визнати, що й до окупації Крим був складною територією з купою нерозв'язаних проблем, але українська влада хоча б щось робила аби зарадити стихійним лихам і намагалася діяти за принципом "не нашкодь".

Читайте також Фарс у Кремлі: як Росія 7 років тому вкрала український Крим

Окупанти таких сантиментів не мають, а тому їх стараннями Крим перетворився на зону постійного екологічного лиха, а майже 2 мільйони населення півострова – на заручників експериментів. Давайте ж розглянемо останні гучні "кризи" в Криму та спробуємо проаналізувати – хто в них винен.

Повінь у Керчі

Що сталося

В ніч на 17 червня до Криму, який до цього страждав від посухи, прийшли справжні тропічні зливи – наймасштабніші за останні 100 років. За лічені години випала норма опадів 2 – 3 місяців. Першою під воду пішла Керч. Вода затопила приватний сектор та адмінбудівлі, зокрема – місцеву лікарню.

Через високу воду довелося вимкнути електропостачання, тисячі людей залишились блокованими – без продуктів, електропостачання, питної води та речей першої необхідності. Збитки лише належить підрахувати.

Хто винен

Міська "влада" була не готова до стихійного лиха, хоча попередження про зливи були. Метеорологи свою роботу зробили. "Проспали" повінь в "МНС" – так звані "рятівники" не змогли проаналізувати повідомлення про погіршення погоди та не попередили місцевих мешканців. Ніхто не подумав за роки окупації й про укріплення або хоча б ремонт дамб і розчищення мостів. Як результат, 17 червня стихія їх легко прорвала.

Легендарний заплив:

Не зробив домашнє завдання і "мер" Керчі. На вірусному відео з кримським "гауляйтером" Аксьоновим та трьом плавцями у одностроях "МНС" окупантів, які начебто не мають ніякого відношення до цієї структури, є ще один персонаж. Це так званий "мер" міста Керч Сергій Бороздін.

Саме на нього покладають провину за катастрофічні наслідки. За його "правління" місцеві річки заросли та перетворилися на болотні хащі. Бороздін вперто ігнорував звернення громади та не збивався чистити річку Мелек-Чесме.

Читайте також Під дулами автоматів: як проходив "референдум" у Криму

Захаращена водойма навіть отримала в народі прізвисько "Алея Бороздіна" – саме вона вночі 17 червня вийшла з берегів та покарала непутящих господарників.

Потоп у Керчі:

Також не пожаліла стихія й ремонти "російської доби" – відновлений за окупаційної влади дах Палацу корабелів миттєво почав протікати й будівлю було суттєво підтоплено. Те само стосувалося багатьох інших об'єктів, так званих "новобудов".

У ході ліквідації наслідків потопу далися взнаки невміння влади організувати ефективну роботу. Свідками провалу стали журналісти російської "Нової газети", що у своєму репортажі показали бардак у Керчі зблизька та довели, що окупаційна влада зовсім не думає про людей.

Окупанти оголосили, що видадуть постраждалим по 10 тисяч рублів (близько 3000 гривень), ще 50 000 окупаційної валюти пропонується у якості відшкодування за затоплений будинок. Стільки мешканці курорту, мабуть, планували заробляти на своїй нерухомості за день у розпал курортного сезону. Нині на цих сподіваннях, мабуть, варто поставити хрест, або ж процитувати широко відому турагентку Марію Сухареву з міста Уфа.

Нет, так просто не бывает! Это лучше, чем Новый год, чем День рождения, чем День туризма, это лучше, чем секс. Наконец-то у людей будут достойные отели, достойный отдых. Ялту смыло к еб***м. Все, нет, стоп. Не продаем сараи,
– російська експертка з туризму Сухарева дає оцінку ситуації в Криму.

Затоплення Ялти

Наступного дня – 18 червня – велика вода прийшла до Ялти. Там повторилося все те саме, що було в Керчі, але в більших масштабах.

Представники окупаційної адміністрації удають, що щось роблять / Фото – РосЗМІ

Захаращені зливові каналізації, не відремонтовані дамби, не розчищені річищаа місцевих річок – все це стало причиною великої катастрофи, яка ледь не змила всю Ялту в море.

Внаслідок стихії загинула, як мінімум, 1 людина, понад 18 людей отримали травми. Вода унесла в море будинки та автівки кримчан.

Масштаби повені на ПБК:

Величезної шкоди завдано екології "ПБК" (Південний берег Криму) – внаслідок стрімкого підняття рівню місцевих річок були підтоплені не лише будинки, але й грунти. Через це утворилися селеві потоки – суміш води та гірських порід – вони знищили все на своєму шляху й забруднили акваторію Чорного моря.

Потоп у Ялті 18 червня 2021:

Також в Ялті вода унесла в море велику кількість сміття, чим перетворила Чорне море на біологічну бомбу. Внаслідок забруднення купатися стало неможливим, крім того, небезпечна суміш потрапила до джерел питної води.

Стихія зруйнувала ялтинський крокоділяріум:

Необхідно зазначити, що подібні надзвичайні ситуації – далеко не вперше трапляються. Зокрема, влітку 2012 року аналогічна трагедія мала місце на Кубані. Тоді внаслідок негоди та розливу річок утворилися селеві потоки, які зносили у море цілі населені пункти. Міська влада проігнорувала загрозу, виявилась не готовою, а згодом самоусунулась.

Ялта 18 червня 2021:

Внаслідок негоди та бардаку, лише за офіційними даними, загинула 171 людина, постраждали – 43 тисячі. Епіцентром трагедії стало містечко Кримськ – там загинули 150 людей. Тоді президент Росії Путін оголосив траур, але висновки так і не були зроблені.

Наслідки повені у Ялті / Фото – соцмережі

Стратегія Путіна – знелюднення Криму

Втім, некомпетентність російської окупаційної влади – лише одна з версій подій. Річ у тому, що окупанти роблять одні й ті самі "помилки", які лише погіршують ситуацію та змушують простих людей страждати. Це наводить на думку, що окупаційна влада свідомо працює не депопуляцію Криму й створює нестерпні умови для його мешканців, щоб "замінити" їх не більш покірних росіян, військові бази з ядерним арсеналом та палаци для наближеної для Путіна еліти.

До теми День боротьби за права кримськотатарського народу: коли відновиться історична справедливість

Так було в ситуації з постачанням питної води, коли воду забирали на потреби військових баз загарбників. Таким чином було знищене сільське господарство у Криму, а люди стали заручниками урізаного та нормованого постачання по годинах. Проблему можна було легко вирішити побудовою станцій опріснення води та запровадження інших подібних технологій. Це, звісно, коштує чималих грошей, але Росія ніколи не скаржилися на їх відсутність – нині в "кубишці" у Путіна сотні мільярдів доларів, але він не поспішає витрачати їх на людей. Куди простіше звинуватити у всіх проблемах Україну, яка перекрила Північно-Кримський канал.

Аналогічна ситуація з ерозією ґрунтів в Криму – окупанти нічого не роблять для порятунку земель сільськогосподарського призначення. Їх стараннями Крим перетворюється на пустку. Також не забувають окупанти й про силові методи – наразі в Криму нова "адміністрація" масово забирає в місцевого населення земельні ділянки під приводом того, що вони виїхали після 2014 року на материкову Україну.

Як Путін забирає в українців землю в Криму:

Зовсім не бореться окупаційна влада зі шкідливим виробництвом у Криму. Класичним став приклад з заводом олігарха Фірташа у Армянську – "Кримський титан". Завод став причиною локальної екологічної катастрофи 2018 року, наслідки якої досі відчутні не лише в окупованому півострові, але й на материковій частині України.

Важливо День окупації Криму: як Росія захоплювала український півострів

Колосальної шкоди екології завдало будівництво так званого "Керченського мосту". Через нього під загрозою зникнення опинились десятки видів місцевої фауни. Також після спорудження об'єкту росіяни незаконно оголосили Азовське море своєю внутрішньою водоймою й нині здійснюють в ньому піратський видобуток риби, корисних копалин та всього, що погано лежить.

Палац Путіна у Ялті – розслідування "Проєкту":

Те саме стосується у суходолу – російські окупанти активно "копають" в Криму й вивозять археологічні знахідки до Росії. Те саме стосується предметів мистецтва.

Новітні варвари грабують Крим та роблять все, щоб людей життя в окупації було нестерпним. Саме тому стихійні лиха лише на користь Путіну та його посіпакам, адже допомагають його диявольському задуму.