Голова Кабміну Володимир Гройсман відкрив заплановане на 11:00 засідання об 11: 16 і закрив об 11:32. За цей час пан Гройсман встиг повідомити присутніх, що свою заяву про відставку вважає природнім кроком і за посаду не тримається. Потім він запропонував розглянути питання порядку денного (побутові соціальні теми) оперативно. Заперечень не було, і міністри взялися до роботи, на яку їм вистачило 10 хвилин. Україна має таланти, що тут скажеш...
Читайте також: Кадрові ігри Коломойського: на кого та чому ставить олігарх?
Які висновки напрошуються з цієї вельми показової історії з театральною, але поки що віртуальною відставкою Володимира Борисовича? Передусім, вкотре стало очевидно, що позиція високопоставлених чиновників часів президентства Петра Порошенка міняється куди частіше, аніж настрій вередливої дитини. Якщо сьогодні той або інший представник вищої виконавчої гілки влади б'є себе в груди і публічно заявляє, (як, наприклад, генпрокурор Юрій Луценко), що з приходом нового президента він готовий негайно покинути займану посаду, це зовсім не означає, що до вечора він не заявить про "відсутність законних і моральних причин залишати пост".
Використати тактику генпрокурора з точністю до навпаки, схоже, вирішив прем'єр Гройсман. Зовсім недавно він публічно заявляв, що, як і передбачає закон, не писатиме заяву про відставку до моменту, доки створена новообраною Радою коаліція не подасть на затвердження Верховної Ради свій персональний склад Кабміну. Але акурат після того, як у своїй інавгураційній промові президент Зеленський заявив про неминучість дострокових виборів до парламенту, пан Гройсман раптово вирішив покинути кабінет глави уряду.
У чому причина цих дій глави Кабміну?
"Уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою, але я прийняв для себе рішення подати у відставку після проведення чергового засідання Кабінету міністрів", – заявив Гройсман.
Володимир Гройсман прощається з Кабміном / Фото slovoidilo.ua
Мені не соромно, як ми реагували на виклики кризи. На сьогодні країна у хорошому стані. Є валютні резерви більше 20 мільярдів доларів. Ми провели реформу децентралізації, збільшили місцеві бюджети, втричі підвищили мінімальну заробітну плату,
– додав прем'єр-міністр.
Гройсман також вкотре нагадав про намір йти в нову Верховну Раду і про свої плани сформувати в новому скликанні парламенту "команду професіоналів". Примітно, що на питання журналістів, як правило, Володимир Гройсман відповідати наразі категорично відмовляється.
Для розуміння ситуації: згідно Конституції, звільнити прем'єра може тільки Верховна Рада. Усунення ВР із займаної посади глави уряду спричиняє за собою відставку всього Кабміну. Згідно із законом, відправлений у відставку уряд продовжує виконувати свої повноваження в статусі "в. о" до початку роботи знову сформованого Кабінету міністрів.
Як ми вже відзначали, не так давно Гройсман оголосив, що братиме участь в парламентських виборах. Відразу після цього країну буквально заполонили рекламні банери нової політичної сили під назвою "Українська стратегія", де значилися не лише абстрактні гасла, але й підпис "Гройсман".
Рух "Українська стратегія" позиціонує себе як силу, яка підтримує діючого прем'єра, але доки сам він, хоча і заявляв, що піде на вибори з новою партією, не називав її. За нашою інформацією, серед засновників "Української стратегії" знаходяться близькі до Гройсмана люди – нардеп і постпред уряду у Верховній Раді Вадим Денисенко, міністр Кабінету міністрів, глава офісу реформ прем'єра Олександр Саєнко, а також колишній лідер партії "ПОРА" Євген Золотарьов.
Однозначно, це буде політична сила, яка об'єднає людей з хорошою репутацією, людей, які здатні не просто говорити, а реально робити речі, які будуть віддані країні. Я не хочу бути статистом в наступному політичному сезоні, я хочу бути активним, боротися за ідеї і їх впроваджувати,
– заявив днями Володимир Гройсман на ТБ.
В кулуарах ходять чутки, що Гройсман вже активно "заманює" у свою команду впливових в регіонах мажоритарників, які є членами поки що чинного парламенту.
Є ще один гравець, електоральна вага якого зараз украй низька, а ось політичні амбіції залишаються дуже серйозними. Йдеться про попередника пана Гройсмана – Арсенія Яценюка, якого, як розповідають наші джерела, особисто діючий прем'єр завів в урядову ложу під час інавгурації Зеленського. Насправді ж за регламентом Арсеній Петрович мав сидіти поряд з "колишніми" – Морозом, Ющенком та іншими "ексами".
Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман
Так, наразі ні в кого не виникає сумнівів, що на сьогодні Яценюк – електоральний банкрут, але не варто забувати, що саме його "фронтовики" упродовж трьох років прем'єрства Гройсмана були однією з опор керівника уряду в Раді, усіляко допомагаючи йому в ході заочного протистояння з президентом Петром Порошенком.
Що ж до мотивації рішення Гройсмана піти з поста прем'єра, голосно гримнувши дверима, то тут є дві причини. По-перше, йому вкрай потрібен ефектний старт виборчої кампанії. По-друге, таким чином буквально увесь пласт економічних і соціальних проблем автоматично звалюється на Банкову. Тут варто зазначити, що поки ще чинний прем'єр, за нашою інформацією, наразі серйозно ображений на нового президента: мовляв, за планом він повинен був залишатися біля керма Кабміну до чергових парламентських виборів – тобто, до листопада. Це дозволило б йому спокійно провести виборчу кампанію. Зараз, після того, як стало зрозуміло, що позачергові парламентські вибори пройдуть 21 липня, Гройсману й справді немає ніякого сенсу триматися за своє крісло, яке у розпал виборчої кампанії може стати електричним. В електоральному плані.
Читайте також: Він не здасться без бою? Хто з олігархів штовхає Вакарчука на парламентські вибори