Нагадаємо, що МЗС України тимчасово призупинило більшість консульських послуг для військовозобов'язаних чоловіків за кордоном. Про те, як відреагували у світі, – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Заборона консульських послуг для чоловіків за кордоном: МЗС опублікувало детальне роз'яснення

Речниця Єврокомісії з питань міграції Аніта Хіппер заявила, що Євросоюз продовжить надавати тимчасовий захист українцям, незалежно від їхньої статі чи статусу.

Ми не проводимо розмежування між статтю або статусом військовозобов'язаного,
– наголосила речниця.

Водночас Єврокомісія відмовляється коментувати заходи, які вживає український уряд, заявивши, що єдине, що європейські посадовці можуть зробити, – пояснити ситуацію з українцями на території Євросоюзу.

Речник МВС Німеччини Максимілліан Калль заявив, що його країна не змінює статус захисту чоловіків після рішень МЗС України.

Це не позначиться на статусі захисту, який є однаковим для чоловіків та жінок, які становлять переважну більшість біженців від війни,
– наголосив посадовець.

Він теж відмовився коментувати рішення українського уряду, зазначивши, що це в компетенції України. Також у міністерстві не відповіли на питання щодо отримання чоловіками тимчасового німецького проїзного документа в разі закінчення строку дії українського паспорта.

Водночас представник берлінського сенату заявив, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не передбачає неодмінної наявності в них чинного паспорта.

Якщо українське посольство або консульство відмовлять громадянину України у видачі або продовженні паспорта через непроходження військової служби, то берлінське управління у справах іноземців може видати йому проїзний документ, що замінює паспорт, для поїздок за кордон.

Проте це буде робитися лише у виняткових випадках, оскільки правила перебування іноземців у Німеччині передбачають можливість видати німецькі документи, які замінюють паспорт, особам призовного віку лише у випадку наявності вагомих причин для поїздки.

Відповідні платні клопотання про видачу німецького проїзного документа будуть ретельно перевірятися і зазвичай відхилятися,
– попереджає представник сенату.

Віцепрем’єр-міністр Угорщини Жолт Шем'єн заявив, що його країна не передаватиме Україні її чоловіків призовного віку. За його словами, Будапешт не видасть нашій державі жодного українського біженця, попри те, чи він є військовозобов’язаним, чи ні.

Угорщина не буде видавати Україні біженців. Ми не розслідуємо, чи є людина, на думку українців, військовозобов’язаною чи ні. Виходячи з елементарної гуманності, ми не дозволимо відправити їх на смерть,
– сказав він.

Угорський посадовець наголосив, що кожен українець на території їхньої країни перебуває у "цілковитій безпеці". Говорячи про закарпатських угорців, посадовець зазначив, що це "природний національний обов’язок" Будапешта.

Очільник оборонного відомства Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща і раніше вже неодноразово пропонувала допомогти українській владі, відправивши українських військовозобов'язаних чоловіків "виконати свій громадянський обов'язок".

Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні,
– заявив політик.

Водночас Косіняк-Камиш зауважив, що його не дивують претензії українців, які перебувають на фронті, що їх ровесники "роз'їхалися по світу". Він також зазначив, що форма "допомоги" від Польщі буде залежати від рішення української сторони.

Пізніше в МЗС країни заявили, що йдуть назустріч українцям призовного віку. Їм продовжать тимчасовий захист, який спливає 30 червня.

Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки діє лише до 30 червня. Ті, хто не матимуть паспортів, будуть підлягати тимчасовому захисту. Польща буде охороняти їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, зокрема Україні,
– заявив очільник МЗС Марцін Кєрвінський.

Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас заявив, що Литві потрібно подумати над тим, як повернути військовозобов'язаних чоловіків до України. Наразі в Литві не розглядають конкретних заходів.

Напрямок правильний. У які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Мабуть, про це потрібно буде говорити конкретно,
– заявив Кащюнас.

За словами очільника Міноборони Литви, чоловіків не будуть відправляти до України, але таких осіб можна обмежити в соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах.

Прем'єр-міністрка Литви наголосила, що Євросоюз гарантував захист українським громадянам, у тому числі чоловікам. Це триватиме щонайменше до березня 2025 року. Вона зауважила на тому, що спеціально розшукувати тих, хто ухиляється від служби, наразі не планують.

Ми не будемо організовувати депортації або розшукувати українських чоловіків в країні, тому що це було б незаконно,
– заявила посадовиця.

Втім, як сказала Інгріда Шимоніте, якщо Київ все ж зможе довести, що чоловік ухиляється від військової служби, йому може бути відмовлено у наданні посвідки на постійне проживання у країні.

Офіційний представник дипломатичного відомства США у Брюсселі Деніел Сайзек назвав "складним питанням" призупинення консульських послуг за кордоном для українських чоловіків мобілізаційного віку. Однак наголосив, що уряд нашої держави має повне право визначати свою політику щодо цієї категорії громадян.

Немає жодного рішення чи позиції досі від уряду США, допомогти чи не допомагати Україні в цій справі,
– зазначив Сайзек.

Однак представник Державного департаменту нагадав, що Європа і, певною мірою, Сполучені Штати простягнули руку допомоги українцям, які вирішили покинути свою країну разом зі своїми сім'ями з початку повномасштабного вторгнення.

Водночас Сайзек відзначив важливість того, щоб Україна "ретельно проаналізувала і серйозно поставилася" до цієї ситуації.

Голова МЗС Чехії Ян Ліпавський заявив, що Прага не підтримує тих українських чоловіків, які намагаються уникнути військового призову.

Я розумію проблему виїзду українських чоловіків призовного віку. Чехія вже давно підтримує українських біженців, і ми приймаємо їх на своїй території. Але не тих, хто намагається уникнути призовного обов'язку,
– пояснив міністр.

Хана Мала з відділу преси Міністерства внутрішніх справ Чехії сказала, що в Чехії перебуває 94 643 чоловіків від 18 до 65 років, які мають тимчасовий захист у зв'язку з війною в Україні.

Проте можливості Праги обмежені, коли справа стосується обов'язкового повернення.

Експертка з міжнародного права юридичного факультету Карлового університету Вера Гонускова розповіла, що Чехія не має правових підстав повертати українських чоловіків призовного віку. Проте вона пояснила, що для цього є два варіанти:

  • теоретично Україна могла б надіслати повістку. І якщо за кордоном особа не виконує її вимоги, тоді Київ міг би притягнути такого громадянина до кримінальної відповідальності та вимагати його екстрадиції з-за кордону за вчинення злочину;
  • ще один спосіб повернення українців – обмеження у виданні паспортів, до якого нещодавно вдалася українська влада.

Що відомо про рішення МЗС України

  • МЗС ввело тимчасові обмеження на консульські послуги для чоловіків віком від 18 до 60 років. Державне підприємство "Документ" також призупинило видання готових документів у закордонних підрозділах через "технічні причини".
  • Голова МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що в умовах війни з Росією захист України від знищення стає пріоритетом. Утім, він зазначив, що захист прав і інтересів українських громадян за кордоном завжди був і залишається пріоритетом МЗС.
  • МЗС повідомило, що тимчасово припинено приймання нових заяв від певної категорії громадян, що передбачена в новому законі. Це зроблено через можливість перевищення строку розгляду заяв до того, як закон набуде чинності. Однак усі заяви, подані до 23 квітня 2024 року, будуть розглянуті консульськими установами в повному обсязі.