Аналіз програм партій щодо важливих питань шукайте тут.
Читайте також: Офіційні результати парламентських виборів 2019: ЦВК порахувала 100 відсотків голосів
Що говорять експерти про вибори і мовне питання?
У квітні 2019 року Верховна Рада прийняла Закон про мову, з 16 липня він став дійсним. З нинішніх учасників перегонів чотири партії проголосували за закон: БПП ("Європейська Солідарність"), ВО "Батьківщина", "Об’єднання "Самопоміч", Радикальна партія Ляшка.
Закон про мову передбачає захист української мови як державної і не обмежує інші мови
Михайло Басараб, політолог
Мовне питання привертає увагу більшості політичних сил і значної частини виборців. Це одне з питань ідеологічних світоглядних маркерів, за яким виборці визначаються зі своїми вподобаннями. Політичні сили діляться на дві групи. Перша – ті, хто за захист державної мови. Друга – хто вважає, що захисту потребує не українська, а російська мова.
Читайте також: Парламентські вибори 2019: хто пройшов у Верховну Раду України
Перші розраховують на патріотичного виборця. Їхніми базовими регіонами є центр і захід України. Інша група переважно балотується на сході і півдні. Вони критикують українську владу і парламент зокрема за ухвалені рішення. У цьому вони вбачають утиски російської мови. І використовують цю тему для мобілізації переважно російськомовного електорату.
Мовне питання жодним чином не загрожує національній єдності. Соціологічні дослідження свідчать, що українську мову як єдину державну підтримує близько 70% громадян. Прихильники утвердження української мови як єдиної державної не зосереджені лише в центрі і заході. Вони переважають у більшості областей півдня і сходу. З мовного питання в суспільстві є консенсус. І динаміка позитивна.
В українському суспільстві є консенсус щодо єдиної державної української мови
Маніпуляцію про те, що мовне питання свідомо піднімається тільки під вибори, нав’язують кремлівські телеканали в Україні.
П’ять років більшість народних депутатів працювала над захистом української мови. Впроваджено багато рішень. Ініціативи щодо мовної квоти на радіо і телебаченні. Збільшилося фінансування і обсяги випуску українських фільмів. Вони стали якіснішими. Стало більше української музики і українського телепродукту. Вінцем цієї політики стало ухвалення Закону про державну мову.
Андрій Вігірінський, політолог
Мовна тема з’являється на виборах, розганяється емоційно, чим дозволяє поляризувати конкретним політичним силам свого виборця. Окремі політичні сили використовуватимуть мовне питання для підвищення рейтингу. Більшість про нього намагатимуться не згадувати.
Читайте також: Чи будуть дострокові місцеві вибори: команда Зеленського перед дилемою
Зокрема, "Опоплатформа – За життя". Також "Європейська Солідарність", мажоритарники від Народного фронту. "Слуга народу" говоритиме винятково у вимушених випадках, коли виборці ставитимуть питання на цю тему. Але це не першочергове питання для майбутнього парламенту.
Яким бачать шляхи розвитку політичні партії України?
"Слуга народу"
Партія "Слуга народу" обіцяє створити систему підтримки української мови та культури за допомогою фіскальних стимулів і пріоритетного державного фінансування.
"Введемо гуманітарну політику, яка сприятиме культурному, громадянському та духовному єднанню громадян України. Створимо систему підтримки української мови та культури за допомогою фіскальних стимулів і пріоритетного державного фінансування", – йдеться у програмі.
"Слуга народу" хоче стимулювання розвитку мови, але без штрафів і обмежень
Водночас у команді президента говорять про зміни до закону про українську мову. Зокрема, глава партії Дмитро Разумков вважає, що українську потрібно популяризувати, але не шляхом обмежень і штрафів. Не виключено, що після виборів партія запропонує свої поправки до закону.
На думку Андрія Вігірінського, "Слуга народу" у майбутньому парламенті може ініціювати зміни до мовного закону. І це стосуватиметься стимулювання використання мови, а не змушення.
Зміни можуть стосуватися положень про кіно. Якщо компанія створює кінопродукт українською мовою, вона отримає пільги. Якщо російською – пільг не буде. Але це не першочергове питання для майбутнього парламенту. Для виборчої кампанії Зеленського мовне питання не було принциповим,
– зазначає Вігірінський.
"Опозиційна платформа – За життя!"
Спадкоємці партії регіонів традиційно переконані, що захищати треба не українську, а російську мову. Лідер "Опоплатформи – За життя" Юрій Бойко зазначає: закон не про захист української мови, а про заборону російської, а також угорської, румунської, тобто мов національних громад. Скасування цього закону є принциповим питанням для його політсили.
"Опоплатформа" вважає, що притісняють російську мову, а закон треба скасувати
Опоплатофрма підготувала звернення до Конституційного суду на предмет розгляду закону про мову як такого, що суперечить Конституції України та міжнародному праву. Також депутати-опозиціонери зареєстрували законопроект "Про порядок застосування мов в Україні", який гарантує вільне використання мов в Україні.
"Опоплатформа – За життя" розхитуватиме мовне питання, як один із стовпів, на яких тримається її електорат. Проросійські партії залякують виборців, що їх змусять у побуті говорити українською. Це засіб боротьби за виборця на простих гаслах, – зауважує Вігірінський.
"Європейська Солідарність"
Партія п’ятого президента Петра Порошенка наголошує, що досягли історичних проривів у справі зміцнення незалежності України. А підтримка української мови (при забезпеченні прав меншин) – крок, який стверджує нашу самобутність.
В "Європейській Солідарності" вважають мову питанням, яке стверджує самобутність
Хоча на президентських виборах гаслом Петра Порошенка було: "Армія! Мова! Віра!", наразі в оновленій партії сконцентрувалися на зовнішньому векторі – НАТО і ЄС. За словами Андрія Вігірінського, Порошенко не використовує меседж про мову, бо люди це не сприйняли. Не повірили. НАТО і ЄС – все, що залишилося в екс-президента.
Як зауважив свого часу нардеп від "Самопомочі" Тарас Пастух, БПП затягувала ухвалення мовного закону. Багато хто із БПП, за його словами, відчував "дискомфорт" від того, що доведеться на офіційному рівні користуватися державною мовою. Підтримали закон, щоб спрацювало гасло "Армія! Мова! Віра!"
ВО "Батьківщина"
Лідерка партії Юлія Тимошенко заявляє, що мова живе тоді, коли нею розмовляють. ВО Батьківщина обіцяє зберегти позитивні тенденції збільшення видатків на фінансування культури і продовжити практику виділення грошей на фінансування українського кіно, книги, контенту на радіо і телебаченні. Ухвалити закон про меценатство і зменшити навантаження на державний бюджет. Зробити систему фінансування культури гнучкішою.
В "Батьківщині" пропонують загальні речі, щоб одразу всім сподобатися
"Батьківщина" пропонує загальні речі, щоб подобатися всім і одразу. Ми не знаходимося в тому стані, коли можемо боротися з потужними світовими гігантами, зокрема в кіноматографі. Російський кінематограф потужніший. "Батьківщина" повинна була б більш чітко висловлювати свою позицію в питаннях української мови і культури", – вважає Димов.
Партія "Голос"
Лідер партії Святослав Вакарчук переконаний: закон про мову – не політичне питання. Це – майбутнє української нації. В партії "Голос" запевняють, що сприятимуть збагаченню вітчизняної культури різноманітними здобутками глобальної культури. Збереження автентичності не має стати на заваді осучаснення, модернізації культури.
"Голос" пропонує підтримку культури різними засобами, займає ліберальну нішу
"Ми реальними справами станемо підтримувати справжніх носіїв сучасної нової культури, доведемо ефективність реалістичної культурної політики. Будемо активно розбудовувати мережу сучасних культурних центрів у різних куточках України", – мовиться у програмі партії.
Читайте також: Що обіцяють партії, які проходять у Раду: порівняння програм
За словами політолога Валерія Димова, Вакарчук і "Голос" займають ліберальну нішу, орієнтовані на громадянина, який не хоче воювати за щось
Партія "Голос" і Вакарчук не хочуть протиставляти себе російськомовному населенню. Тому виходять з позицій мультикультури загальнолюдських цінностей. Проти всього поганого і за все добре. Він не хоче відштовхнути міського молодого виборця з Миколаєва, Одеси, Запоріжжя. Тому не говорить про радикальне відстоювання української мови,
– зауважує Валерій Димов.
Схоже, що вперше на виборах більшість партій не торкалися питання мови, побоюючись втратити електорат. Хоча це не означає, що в наступному скликанні Верховної Ради нардепи не повернуться до питання становлення і захисту державної мови.