Політолог Олег Лісний в ефірі 24 Каналу сказав, що Трамп надто довго вичікує. Він пояснив, що США вже зараз можуть зробити кроки, які вдарять по впевненості режиму і підсилять хвилю протестів.

Дивіться також Терпіння закінчується: яку тактику проти Путіна вирішив застосувати Трамп

Як США могли б підтримати протести в Ірані вже зараз?

Протести в Ірані тривають, але режим намагається втриматися через страх і насильство. На вулицях людей жорстко розганяють, а репресії мають деморалізувати тих, хто готовий виходити знову. У такій ситуації зовнішній сигнал може вплинути на настрої та додати сміливості протестувальникам.

Трамп вичікує дуже довго. Він може зробити кроки, які просто деморалізували б режим і надихнули більше протестувальників,
– зазначив політолог.

Він наголосив, що нині режим діє максимально жорстоко і добре знає, як гасити сплески протестів. Саме тому, на його думку, США мали б перестати бути лише спостерігачем. У Вашингтона є інструменти, які можна застосувати швидко і без довгих підготовок, якщо є політичне рішення.

Падіння режиму в Ірані могло б боляче вдарити по Росії

Для України нинішня верхівка Ірану є ворогом, бо саме з цього напрямку Росія отримує ресурси та технології для ударів, зокрема дрони. Якщо режим ослабне або впаде, Москва втратить важливого партнера, який підживлює її війну. Це створило б додатковий тиск на Кремль у момент, коли він і так виснажений бойовими діями.

Якщо паде і цей режим, це ще один великий удар, оскільки Росія не має сил, щоб підтримати союзників,
– підкреслив Лісний.

Він пояснив, що зараз Росія загрузла у війні проти України та не здатна реально допомагати партнерам. У такій ситуації її підтримка часто зводиться до заяв і гучних слів. На його думку, це стало б показовим сигналом для інших диктаторів, що союз із Москвою не гарантує захисту.

Вашингтон може готуватися до жорсткіших кроків

Іранський протестний рух не виник на порожньому місці та вже не раз показував, що готовий виходити проти режиму. Сплески активності там регулярно намагаються загасити максимально жорстко, але причина невдоволення не зникає. У такій ситуації пауза з боку США може грати на руку владі в Тегерані.

Я дуже сподіваюся, що зараз іде відлік, після якого почнеться тиск по об'єктах, де режим найуразливіший,
– сказав політолог.

Окремо звернули увагу на повідомлення Axios про таємну зустріч спеціального представника Дональда Трампа із сином останнього шаха Ірану Резою Пахлаві. Це може свідчити, що у Вашингтоні тримають контакт із представниками іранської опозиції та прораховують сценарії на випадок загострення. Водночас поки немає публічних рішень про активне втручання США.

Що відомо про протести в Тегерані?

  • Павло Клімкін написав, що Іран нині слабший і всередині країни, і назовні. Він пов'язав це з невизначеністю щодо спадкоємця аятоли Алі Хаменеї та частковою втратою опори на союзників на кшталт "Хезболли" і хуситів, а також прогнозував посилення тиску через нові санкції США та ЄС.
  • Дональд Трамп заявив, що не планує стояти осторонь і розглядає жорсткі варіанти реагування на придушення протестів в Ірані. Експерти для 24 Каналу припускали точкові удари або локальні спецоперації, зокрема у взаємодії з Ізраїлем, і висловлювали думку, що Росія навряд чи активно заступатиметься за іранський режим.
  • У колонці Project Syndicate протестні настрої пов'язали з економічною кризою, падінням ріала та високою продовольчою інфляцією, яку підживлювали багаторічні санкції й бюджетний дефіцит. Автор також припустив, що тригером могла стати реакція на реформи президента Масуда Пезешкіана та конфлікт навколо валютних правил, що могло початися зі страйку на Великому базарі Тегерана й перерости у ширші протести.