Як почалися і чому продовжуються протести в Портленді

Початок протестів був стандартним – після вбивства поліцейськими афроамериканця Джорджа Флойда у місті Міннеаполіс. Тоді люди виходили на вулиці по всій Америці і Портленд, штат Орегон (на крайньому північному заході США – 24) не став виключенням. 24 канал розповідає, як протести знову актуалізують проблему американської системи.

Тільки от на відміну від інших міст протести у Портленді тривають там вже майже два місяці без перерви. Вдень проходили мирні марші за права, але вночі ставалися вандалізм та підпали. Поранені були як з боку поліції, так і протестувальників.

Читайте ще Нова хвиля насилля у США: "смертельне літо" та вбивство дітей

Портленд має довгу історію протистояння двох таборів. "Історія скаже, що це – місто расистів, і так воно було і є, – сказав CNN Сем Сакс на прес-конференції у Асоціації поліції. – Орегон був створений як біла утопія".

Проблеми почалися ще у 1800-х роках, коли були прийняті закони, які пускали на територію штату лише білих поселенців, а 14-та поправка до Конституції була затверджена лише у 1868 році. Вона надала громадянство усім, хто народився на території США або був натуралізований, зокрема – "людям кольору". Втім, на початку XX століття, будинки у "білих районах" по закону неможливо було продати афроамериканцям. Лише набагато пізніше ситуація ставала кращою, але поступово і досі стаються тривожні епізоди.

З іншого боку, дехто з нуля створив кафе, існують програми створення резюме, можливість прийняти душ, навіть співбесіди на роботу! І все це під час активних протестів. "Поза вірусом та акціями в Портленді не відбувається майже нічого, тож це можливість вийти та висловитися", – кажуть місцеві жителі.

Фрілансер Роберт Еванс з Портленду розповів NYT що ситуація "максимально нагадує бойові дії без вогнепальної зброї. Дуже складно уявити подальший розвиток подій без людських смертей". Не дивно, що президент Буш колись назвав Портленд "маленький Бейрут" за протести проти нього у 1990-х.

Найбільш жорстоким видалося 4 липня – День Незалежності США. Люди кидали феєрверки у будівлі федерального суду та будівлю центру правосуддя. Поліція у відповідь стріляла димовими та гумовими кулями, застосовувала перцеві балончики та сльозогінний газ. Вуличне протистояння тривало три години.

Саме після неї на Портленд звернув увагу президент Трамп. Еванс каже, що в Орегоні було більше брутальності з боку поліції, ніж будь-де в інших штатах. Головною причиною, чому акції тривають вже більше 50-ти днів, є те, що: містяни вже "наїлися" своєю поліцією і вони дивляться на інші міста, які почали її реформувати. Зокрема, на той самий Міннеаполіс.

Небачена раніше практика

На вулицях Портленду з'явилися федеральні офіцери без розпізнавальних знаків, які їздять по вулицям та забирають протестувальників без пояснення їх прав та за що саме їх заарештували. Це викликало гнів та критику, але Трамп погрожує відправити офіцерів у інші міста, зокрема у Чікаго, яке теж переживає сплеск насилля.


Під прицілом місто, яке керується "занадто ліберальними демократами", як сам Трамп сказав. Washington Post дізналась, що такі команди були в Сіетлі до 4 липня, але потім були відкликані. Мер Портленда Тед Уілер назвав такі дії "атакою на демократію".

Жорстока поліція з кордонів Америки

Спецназ на вулицях міста / Фото Eideard

То хто був у цих мікроавтобусах, хто ховався за розмитим терміном "федеральні агенти"?

Спецпризначенці у Портленді

Здебільшого – прикордонно-митний патруль (CBP – Customs and Border Protection – 24) з півдня США, відомий своєю жорстокістю проти порушників кордону та мігрантів з Латинської Америки. Якщо точніше, то вулиці патрулював BORTAC (Border Patrol Tactical Unit – 24) – фактично, прикордонний спецназ. Зазвичай, він протистоїть не містам, а контрабанді наркотиків. Також на вулицях діють спецзагони Маршалів США (Marshals Service – 24) та іміграційної поліції.


Ці три сили були об'єднані у нову "Оперативну групу захисту американських спільнот" (Protecting American Communities Task Force – 24).

Вони діють на підставі свіжого указу Трампа про "захист американських монументів, меморіалів, статуй та боротьбу з нещодавньою кримінальною жорстокістю". Керівництво вище згаданих служб фанатично віддано Трампу та насичене людьми з вкрай правими поглядами.

Не дивно, що Трамп обрав CBP. Це дуже проблемна служба з точки зору поваги до прав людини та виконання законів, – пояснив NYT демократ з Техасу Хоакін Кастро.

Задокументовано, що вони били людей кийками, навіть якщо акція у захопленому будинку юстиції проходила абсолютно спокійно та мирно. Постраждали навіть діти, одна дитина має тепер травму голови. "Жорстокість поліції в цілому прогнозована, але федеральна – ні", – пояснює Еванс. У них немає моральних запобіжників. До того ж силовики не ідентифікували себе жодним чином.

Кінець автономної зони Вбивства та "зачистка": чому поліція США повернула собі владу у Сіетлі

Після затримання людей могли возити по місту, потім у федеральний суд. Їх садили в камеру та зачитували "Правило Міранди" (про права затриманої людини та розуміння цих прав, як-то право мовчати, все що вона скаже, може бути використано проти неї, право на адвоката – 24). Взагалі-то, "Міранду" мали зачитати ще під час або відразу після затримання.

"Це виглядає як викрадення людей з вулиць", – пояснив OPB Хуан Чавес директор по громадянським правам з Центру правосуддя Орегона. Один з людей, хто пережив це розповів Oregon Public Broadcasting: через 90 хвилин після того, як він відмовився від прав та сказав про адвоката, його відпустили без жодних вимог та повідомлень про подальші дії.


Тож, можливо, це лише елемент залякування учасників акцій протесту. Вищі чиновники силових відомств повністю підтримують політику Трампа, а в.о. голови Міністерства внутрішньої безпеки Чед Вульф особисто перебував у Портленді. Мер міста, губернатор Орегону та сенатори-демократи вимагають від федеральних сил покинути Портленд. Міський комісар Джо Енн Гардесті заявила на зустрічі з містянами, що "місто не дозволить атакувати наш народ".

BORTAC у більш звичному для себе місці – на південному кордоні США / Фото Corridor News

NYT "розкопав" внутрішні документи, які кажуть що сили, відправлені в Орегон, не проходили потрібного тренування в Міністерстві внутрішньої безпеки щодо масових заворушень та протестів.

Відомий історик Тімоті Снайдер написав у своїй книзі "Двадцять уроків XX століття", що коли поліція та війська вперше змішалися, настав кінець, тож "озброєних формувань варто остерігатися". Подібні ситуації Снайдер описав для колонки Мішель Голдберг в NYT, мають аналогії у Іспанії Франко та царській Росії: "Людей, які звикли до насилля на кордоні, потім вводять всередину країни, щоб вони чинили його й там". Подібні дії віддають диктатурою.

Викликайте "федералів": а чи законно це?

В США є перші сигнали авторитаризму / Фото Move FM

Кейт Браун, яка очолює штат, видала різку заяву: "Це політичний театр президента Трампа… це кричуще зловживання владою з боку федерального уряду".

"Їх присутність призведе лише до більшого вандалізму та більшого насилля", – додав мер Уілер.

Актуально Мовчання – це насильство: як поліція США об'єднується для підтримки безкарності

Штат Орегон подав судовий позов проти федеральних агенств, задіяних на минулому тижні проти учасників акції протесту. Вони звинувачуються у незаконному затриманні протестувальників.

Американська рада громадянських свобод назвала події у Портленді "конституційною кризою", а генпрокурорка штату Еллен Розенблюм вимагає видати для федеральних сил "заборонний припис", який не дасть змоги затримувати людей. Звісно, як і у інших містах, дехто використовує протести, щоб досягнути своїх цілей, які жодним чином не пов'язані з питаннями соціальної справедливості.

Наразі залишається чекати на рішення суду (поліції вже заборонили використовувати сльозогінний газ раніше – 24), але давайте розглянемо інше питання: чи взагалі законно було відправляти новенький федеральний загін "душити протести"? Так, при деяких обставинах президент Трамп може розгорнути навіть армію США, бо є верховним головнокомандувачем. Хоч для цього потрібна згода штату, закон XIX століття дозволяє її обійти (прийнятий у 1807 році для боротьби з індіанцями – 24).

Мова йде знову про "Акт Повстання"

Якщо розглянути так званий "Insurrection Act", президент має засвідчити, що ситуація на території "робить неможливим виконання законів США", а права громадян – під загрозою. Останній раз про нього згадували під час введення Нацгвардії до столиці Вашингтону. Але проти використання армії виступив міністр оборони Марк Еспер. Останній раз його використовували під час безладу 1992 року в Лос-Анджелесі.


Інша можливість називається "федералізація Нацгвардії", коли президент бере керування цією структурою в штаті під свій особистий контроль. Таке стається доволі рідко і потребує виконання хоча б однієї умови: вторгнення з боку іноземної держави, повстання або його загроза, президент не здатний справитися звичайними силами.

Палата Представників Конгресу США незабаром має голосувати за видачу грошей національній безпеці. Спікер Ненсі Пелозі заявила: "Трампа та його штурмовиків (тонка відсилка до Третього Рейху – 24) необхідно зупинити". Поки невідомо, як саме політики планують це зробити, але один з варіантів – затримати фінансування нацбезпеки.