Зокрема, причина у тому, що китайський лідер Сі Цзіньпін намагається повернути Путіна на геополітичну шахівницю. Таку думку 24 Каналу озвучив президент громадської організації "Ліберально-демократична ліга України" Артур Харитонов.

Дивіться також "Один пояс – один шлях": для чого Китай зібрав у себе Путіна, Орбана та навіть "Талібан"

Це важливо для Росії

Артур Харитонов зазначив, що цей форум – головний захід ініціативи "Один пояс, один шлях", яку розробив Сі Цзіньпін з метою зовнішньополітичної експансії планети. Раніше Китай мав спроби вирватись у Європу, зокрема, будувати щось в Україні. Однак ця китайська ініціатива не така успішна, як раніше.

Цей форум проводився двічі до цього з великим масштабом. Було чимало західних лідерів. Цього разу їх було лише 20. Такий масовий бойкот пов’язаний не тільки з тим, що робить Китай, Сі Цзіньпін. Також з тим, що Пекін вирішив повернути на геополітичну шахівницю росіян та Путіна. Він це успішно зробив,
– підкреслив він.

Росія проводила переговори з різними країнами. Щоправда, персональний склад усіх делегацій наразі невідомий. Китай заявив, що делегацій було понад 100, але підтверджень цьому нема. Однак точно відомо про участь 20 лідерів.

"Для Росії це важливо, бо це питання їхнього виживання і подальшої інтеграції у китайську орбіту. Все було про те, у який спосіб Росія буде вступати у глобальну структуру Китаю", – додав Харитонов.

"Один пояс, один шлях": головне

  • У вівторок, 17 жовтня, Владімір Путін прибув у Пекін. Наступного дня, 18 жовтня, перед форумом лідер КНР Сі Цзіньпін провів переговори із Путіним. Зустріч відбулась у "вузькому колі" та "віч-на-віч". За словами Путіна, Росія й Китай збільшили товарообіг. Президент Китаю заявив, що країни й далі будуть підтримувати "щільну стратегічну взаємодію".
  • Після зустрічі у Владіміра Путіна помітили ядерну валізу, яку несли офіцери.
  • Під час форуму "Один пояс, один шлях" Путіну дали можливість виступити з промовою. Однак декілька європейських делегатів просто вийшли з зали. Серед них, зокрема, був і колишній прем’єр-міністр Франції Жан-П’єр Раффарен.