Україна в огні
Букінг за інерцією пропонує мені там оселитися, обіцяючи 10-відсоткову знижку та критий басейн. Сервіси мирного часу не встигають за воєнним станом.
Не пропустіть Українці лише почали отримувати західну зброю, а вже "накосили" понад 20 тисяч окупантів
У прифронтовому Миколаєві в готелі краще заздалегідь дзвонити. Багато хто не працює, а ті, що залишилися, пропонують житло та каністру води. У місті немає водопостачання, тому тут немає і випадкових людей. Або місцеві, або ті, хто у справі. Ми з останніх.
Українські міста тепер можна поділити на дві групи. У першій будуть ті, що перебувають у зоні досяжності російської артилерії. У другій – решта. Артилерійські снаряди порівняно дешеві – і окупанти їх не заощаджують, рівняючи із землею житлові квартали. Решті міст загрожують ракети – крилаті та балістичні – які коштують дорого, а тому їх намагаються витрачати на "дорогі" цілі. Втім, помилки наведення ніхто не скасовував.
Чорна діра епохи Путіна
Дедалі частіше запитую себе: а як сам Володимир Путін бачить оптимальний вихід із ситуації? Як він уявляє собі "хепіенд" розв'язаної ним війни? Навіть якщо він досягне тактичної перемоги – як це все змінить долю Росії? Що змушує його думати, ніби РФ має хоч один позитивний сценарій майбутнього?
Цікаво. Останніх років десять російська пропаганда в Німеччині продавала Путіна як такого собі "російського царя з німецьким бекграундом". Проводила паралелі між його службою в НДР та етнічним корінням династії Романових. Наголошувала, що сто років тому війна Німеччини з Росією закінчилася катастрофою для обох імперій. Все це працювало двадцять років і перестало два місяці тому.
Цікаво На Луганщині п'яні окупанти з переляку погубили техніку біля позицій ЗСУ: деталі "диверсії"
Володимир Путін схожий на людину, яка дбайливо збирала і будувала, щоб потім поставити все на зеро і програти. На наших очах його політичні горокракси у вигляді "заможності" та "стабільності" йдуть під ніж – і є шанс, що фінал правління буде гіршим за ті горезвісні "дев'яності", на контрасті з якими Путін вибудовував свій режим.
Кінець цивілізації чи кінець диктатури
У Росії було два духовні "скрєпи". Нафтодолари та ядерна зброя. І з тим, як одна з них стає ілюзорнішою, зростає питома вага та вплив другої. І головне питання, яким відтепер переймаються всі – чи має російський президент червону лінію? Чи готовий він пожертвувати власним честолюбством заради збереження білкової форми життя планети?
А ще ніяк не вдається знайти для себе відповідь на інше питання. Росія – це final boss світової турбулентності чи ні? Наша географічна близькість спотворює нашу оптику – і тому Москва заступає для нас Пекін. Але якщо за підсумком століття Москва виявиться не Волдемортом, а Гріндевальдом? Ми зараз проживаємо фінал протистояння демократій та диктатур – чи це лише передмова?
Актуальне – Арестович побачив у діях Путіна прямі докази садизму: дивіться відео