В історії таке вже було

Російський президент Владімір Путін продовжує переконувати, що його збройні сили знищать українську армію. Альтернатива цього – визнання, що Україна як держава не відбулася, а владу в тій вигаданій, на думку Путіна, державі захоплюють нацисти. Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.

До теми Путін вийшов з переговорів, а Трамп досі живе ілюзіями

Для того, щоб запобігти цій загрозі, Путін пропонує запровадити в Україні зовнішнє управління. Тобто фактично поділити країну на зони впливу, а керівництво політичними процесами віддати ООН. Це означає – назавжди позбавити Україну можливостей реального державного існування, перетворити її на протекторат інших держав і найголовніше – позбавити суб'єктності український народ.

Путін слушно нагадує, що такі рішення вже ухвалювалися, і він має рацію.

Згадаймо, як завершилася війна у Боснії і Герцеговині, до речі, за посередництвом тих самих США. Тоді Вашингтон погодився на схему, яка на десятиріччя перетворила Боснію і Герцеговину на фактично нефункціонуючу і безперспективну державу. При цьому, вона не знищила можливості нового конфлікту на території цієї держави і не нівелювала загрози сербського впливу.

То ж рецепти, якими Путін пропонує скористатися насамперед Сполученим Штатам, дійсно існують. Вони вже довели свою безперспективність для тих народів, яким їх запропонували.

План Путіна зі знищення України

Сказати, що заява Путіна про зовнішнє управління, "вигадану" державу чи нацистів є якоюсь сенсацією – величезне перебільшення. Я б радив звернутися до цієї заяви, з якою російський очільник виступав у ніч на 24 лютого 2022 року, коли було ухвалене рішення про великий напад на нашу державу. Тоді він говорив усі ті самі тези – про нацистів, "вигадану державу", трагедію вигаданого Путіним та його мерзенними пропагандистами "народу Донбасу", тобто українців, які залишалися тоді на окупованих територіях.

У цій промові Путіна прозвучали слова про самовизначення народів України, на які мало хто звернув увагу в Україні чи світі. Я ще тоді ставив собі запитання – а що ж це за такі народи, коли переважну більшість населення України – етнічні українці.

До речі, такого складу населення як в Україні немає у багатьох європейських державах, які абсолютно стабільні з погляду національних взаємин.

Путін був готовий оголосити окремим народом населення кожної української області, провести там фіктивний референдум і оголосити про приєднання до Росії. Потім про всі ці народи забувають. Більше немає ніяких "народів" Донбасу чи Херсонщини, є російський народ. Є дика і нестримна русифікація українців на окупованих територіях.

Такий сценарій російський президент пропонує розповсюдити на всю територію України. Можливо, за присутності якихось там контингентів ООН і спеціально обраних Путіним країн, які не будуть заважати русифікації та силовому тиску на українців і їхню державу.

Зауважте Що замислили у США і чому знову говорять про Будапештський меморандум

Такі дії будуть здійснюватися тоді, коли української армії вже не буде і ніякого реального українського державного механізму вже теж не буде. Буде виключно оболонка державності, переповнена путінськими агентами і колаборантами, навіть якщо їхні призначення будуть узгоджені російським президентом з його американським колегою.

Це і є той план, який російський очільник пропонує своєму американському співрозмовникові.

  • Мир через російське поглинання України.
  • Мир через ліквідацію української державності.
  • Мир через русифікацію українського народу.
  • Мир через визнання того, що українці не мають свого права на державність, а росіяни все робили правильно, коли знищували, бомбили, ґвалтували, грабували, окупували Україну.

Традиційне залякування ядерною війною

Знову ж таки – не можна сказати, що виступ Путіна в Архангельську є сенсацією. Не можна не помічати сигналів, які Путін надсилає Дональду Трампу та іншим західним політикам. Адже вся ця промова – виголошена на борту атомного підводного човна. Путін наче нагадує – якщо ви не погодитеся із нашими угодами, то ядерна війна прийде до вас.

Та якщо пам'ятати, що це лише шантаж досвідченого кримінальника, ми зрозуміємо – якщо не сприймати ці ультиматуми, а діяти так, як мали б діяти цивілізовані держави, у Путіна нічого не вдасться. Єдине, де ми можемо зазнати поразки, це коли почнемо погоджуватися із путінським ультиматумом і обговорювати як найкраще його виконати.

Будемо сподіватися, що західні лідери не підуть цим хибним шляхом, який вже неодноразово у світовій історії приводив всіх нас на шлях великих війн і багатомільйонних жертв.