Ультиматум чи компроміс?

Нагадаємо, що під час зустрічі "нормандської четвірки" в Берліні 19 жовтня Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд і Володимир Путін домовилися про вироблення "дорожньої карти" щодо виконання Мінських угод. Зокрема, лідери країн дійшли згоди про введення озброєної поліцейської місії ОБСЄ. Крім того, мова йшла про збільшення з трьох до семи пунктів для розведення військових сил по лінії зіткнення. Як повідомив президент Петро Порошенко, жодних документів підписано на зустрічі не було і вони навіть не готувалися. "Дорожню карту" протягом місяця – до 1 грудня повинні розробити глави МЗС України, Німеччини, Франції і Росії.

Путін під час брифінгу в Берліні підтвердив, що досягнута домовленість про розширення місії ОБСЄ. Однак, як відомо, Путіну вірити – себе обманути. Його прес-секретар Дмитро Пєсков кілька днів тому заявив, що лідери країн Нормандського формату в Берліні не обговорювали розміщення збройної місії ОБСЄ на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону.


Учасники переговорів погодилися на "дорожню карту" на переговорах 19 жовтня

Зрозуміло, що Кремль робитиме все, аби максимально відтягнути введення такої місії. Адже це означатиме, по-перше, що конфлікт поступово згортатиметься, тому що Росія не зможе неконтрольовано постачати свою зброю і військових на Донбас. По-друге, ця місія зможе на раз-два зафіксувати незаконну присутність російських військ на Донбасі. Це може призвести до поглиблення санкцій проти Росії. І заявами "настамнет" вже не виправдатися. Москва хоче, з одного боку, показати, що готова до компромісу. З іншого, Путін хоче "врегулювати" конфлікт лише на своїх умовах – спочатку політична частина (місцеві вибори в ОРДЛО), а потім буцімто вирішення безпекових питань. Мета одна – затягнути конфлікт на роки, щоб максимально ослабити Україну економічно.

Кремль довго не хотів цієї карти, бо вона підтвердить, що вибори можуть відбутися лише після наочних гарантій безпеки, тобто, як мінімум, після тотального роззброєння бойовиків. Важливий поворот про деміліритизацію Дебальцеве (тут буде чимало криків "зрада!" у таборі орків) – який ускладнить відведення бойовиків, але винними виглядатимуть саме вони. Озброєна місія ОБСЄ – вона відбудеться, але яка саме – невідомо,
– вважає голова Правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран.

Росія, на думку політичного аналітика Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, свідомо і послідовно бреше, знищуючи будь-яку можливість для виникнення довіри у переговорах, без чого політико-дипломатичне врегулювання неможливе.

Втім, за словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, певні зрушення в переговорному процесі все ж є. Якщо ще весною Москва навіть говорити не хотіла про озброєну місію ОБСЄ, то зараз погоджується на неї.

Однак, Київ добре розуміє: якщо зараз чітко не окреслити всі пункти, які треба включити до "дорожньої карти", то Кремль знову все перекрутить і ситуація на Донбасі залишиться такою, як зараз. А то й гірше. Тому в адміністрації Порошенка вирішили заявити свою принципову позицію. На перший погляд, дуже схоже на ультиматум, хоча виконання всіх пунктів дійсно забезпечить не лише завершення військового конфлікту, але й для відновлення територіальної цілісності України. Щоправда, поки без Криму. Однак, як вважає Фесенко, це зовсім не ультиматум, а навпаки – певний компроміс з боку Києва. Адже кожна сторона відстоює свої інтереси, і розставляє запобіжники.

За словами політолога, переговори щодо всіх цих пунктів будуть іти обов’язково. Чи включать всі п’ять у "дорожню карту", є великі сумніви. Але певна надія все ж є.

1. Питання неконтрольованої ділянки україно-російського кордону.

Моніторингова місія ОБСЄ, переконані в Адміністрації Президента, повинна отримати безперешкодний доступ до всієї окупованої території на Донбасі, включаючи кордон.

Максимум, до чого прагне Київ і що зафіксовано в Мінських угодах, – це передача кордону під контроль України. Але статися це може тільки після вже виконання політичної частини угод – тобто місцевих виборів. Тому зараз ми пропонуємо компромісний варіант. На час виборів в ОРДЛО контроль за кордоном повинна здійснювати озброєна місія ОБСЄ
– говорить Володимир Фесенко.


Одразу після переговорів Москва заперечила згоду на озброєну місію ОБСЄ

Москва, наскільки відомо, готова погодитися на озброєну місію лише в пунктах розведення військових сил і в місцях сховища зброї, які місія охоронятиме. Кремль вустами ватажків угрупувань "Д/ЛНР" вже заявив: до кордону місію ОБСЄ вони не допустять.

Власне, нічого іншого чекати і не варто було. Контроль ОБСЄ за кордоном автоматично означатиме повне і швидке випарування "Д/ЛНР".

2. Питання виведення російських військ і озброєння.

Цей пункт експерти вважають найскладнішим і майже безперспективним. За словами Фесенка, в переговорах по цим пунктам навіть близько немає компромісних варіантів. Незважаючи на те, що в останні місяці проросійські бойовики стали менше обстрілювати позиції українських військових, війна продовжується. Напередодні терористи активно обстрілювати Станицю Луганську, яка включена до пункту розведення військ.

Як написав на своїй сторінці у Facebook директор Центра досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 25 жовтня бойовики прицільно обстріляли житловий масив міста Попасна.

Бойовики відкривали вогонь із САУ. За попередніми даними, у результаті обстрілу постраждали два приватних будинки по вул. Гагаріна та по вул. Київська. У багатоповерхівці по вул. Бахмутській у двох під’їздах вибиті вікна та пошкоджені балкони,
– написав Кулик.


Страшний сон Кремля – виведення військ з Донбасу

Тому говорити про те, що бойовики виведуть війська – це поки fata morgana. Терористи постійно порушують Мінські домовленості. Що вже говорити про повне припинення вогню протягом двох місяців, на чому наполягає Україна як на одній з умов для початку процесу організації виборів.

3. Забезпечення безпеки можливих місцевих виборів силами міжнародного компонента.

Ще одна з дуже важливих позицій України. Щоб місцеві вибори в ОРДЛО були проведені об’єктивно, тільки третя сторона – в даному випадку озброєна місія ОБСЄ – може забезпечити безпеку і контроль за виборчим процесом. І ніякої так званої "місцевої міліції", яка "забезпечить" вибори під дулами автоматів.


Без місії ОБСЄ вибори проведуть під дулами автоматів бойовиків

При цьому, на переконання Володимира Фесенка, цей пункт цілком реально було б виконати. Зрозуміло, що для початку Верховна Рада має розглянути законопроект про вибори в ОРДЛО. Це буде складно, конфліктно, але зробити, вважає він, це можна.

В законі треба зафіксувати і поліцейську місію ОБСЄ, і ті умови, які вже є в законі про порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. Там зафіксовані наші умови виборів на Донбасі: участь українських партій, допуск вітчизняних ЗМІ. Те ж саме можна записати і в законі про місцеві вибори в ОРДЛО. Але дату виборів при цьому не оголошувати. Її визначити тільки після того, як ОБСЄ ухвалить рішення про поліцейську місію,
– переконаний експерт.

4. Розпуск фейкових "ДНР/ЛНР".

Ця умова автоматично випливає з пунктів про виведення російських військ і роззброєння терористичних угрупувань. Як тільки з Донбасу виведуть іноземні війська, "Д/ЛНР" посипляться автоматично.


Після розпуску "Д/ЛНР" Захарченку і Плотницькому одна дорога – до в'язниці

5. Негайне звільнення всіх українських заручників, які перебувають на окупованих територіях, і українських політв'язнів, які утримуються у в'язницях на території РФ.

Процес обміну полоненими "всіх на всіх", як відомо, бойовики, за вказівкою Москви, припинили. За останній час вдалося звільнити з полону бойовиків лише Володимира Жемчугова, який перебував у вкрай важкому стані. Процес, вочевидь, буде відновлено, але тривати він може довго. Особливо, якщо говорити про політичних заручників, які утримуються у в’язницях Росії. Але постійно говорити і наполягати на їх звільненні необхідно при кожній можливості, використовуючи усі засоби.


Найскладінше визволити політичних заручників Кремля

Перспектива є, але складно уявити, що Росія погодиться

На думку експертів, реалізація умов, які поставила Україна, виглядає дуже сумнівною, адже вона абсолютно неприйнятна для Кремля і Росія робитиме все, щоб не погоджуватися на їх виконання. Також неясно, як на це відреагують стратегічні партнери України – Німеччина і Франція, які хочуть пришвидшити завершення "питання Донбасу" і навіть готові йти на поступки Путіну щодо проведення виборів в ОРДЛО.

Як компромісний варіант пропонується "дорожня карта" у такому вигляді: спочатку контроль над кордоном переходить ОБСЄ, а потім після проведення виборів Організація з безпеки і співробітництва в Європі передає контроль над кордоном України. Гарантії для України з боку європейських стратегічних партнерів в питанні виконання Мінських угод за схемою "спочатку вибори – потім контроль на кордоні", ніхто дати не може,
– переконаний Володимир Горбач.

За словами Володимира Феснека, у будь-якому випадку переговори щодо усіх цих пунктів будуть вестися обов’язково. А от їх виконання Росією політолог оцінює дуже скептично. Експерт вважає, що "дорожню карту" не розроблять не те, що до 1 грудня, а навіть до кінця 2016 року.

"Це дуже складне питання. Можна сказати, майже утопія. Складно уявити, як на це погодиться Росія, і як це буде реалізовано. Озброєна місія ОБСЄ – такий серйозний організаційний проект вони ще не виконували. Крім того, серед іншого, це ще й недешево. Але який інший вихід? Або вирішується питання про поліцейську місію і йде пошук реальних компромісів, або все залишиться так, як зараз", – переконаний Фесенко.

При цьому експерти вважають, що ситуація рухається в бік заморозки конфлікту.

У заданих зовнішніми умовами параметрах ситуація рухатиметься від тліючого до замороженого конфлікту, хоче цього хтось чи не хоче,
– вважає Горбач.

Володимир Фесенко зауважує: те, що зараз відбувається в ОРДЛО – це напівзаморожування. Про повне заморожування, за прикладом Придністров'я, мова не йде.

Це був би ідеальний сценарій, якби було як в Придністров'ї. Там немає війни, і йдуть досить інтенсивні контакти – соціальні та економічні – з Молдовою. Проблеми там є, але немає війни. А у нас війна триває. Інтенсивність військових дій нижча, ніж в минулому році, що добре, і є якийсь прогрес. Але все одно, на жаль, йдуть обстріли, і є жертви. Від заморожування ми далекі,
– зазначає експерт.

На жаль, доводиться констатувати: перспективи хоча б часткової локалізації конфлікту далекі. Однак Україна стоїть чітко на своїх умовах, і поступово це приносить позитивні результати. Москва зазнає все більших збитків від економічних санкцій і починає відверто нервувати з цього приводу. Всі спроби Кремля перекласти провину за невиконання Мінських угод на Київ провалюються. Захід поки не готовий поглиблювати санкції. Але, якщо Росія відмовиться від умов України щодо "дорожньої карти", то у Києва будуть всі підстави наполягати на продовженні і поглибленні санкцій.

Читайте також: Важкі переговори: про що домовилися лідери "нормандської четвірки"