Найгірші відносини в історії: чому Прага та Москва на порозі розриву

Нове життя старої справи

2014 рік був вибуховим не лише для України, але й для Чехії. Склад боєприпасів у Врбетіце був підірваний 16 жовтня, двоє людей загинуло. За останніми даними, там могла бути зброя для України (вже тоді!).

Читайте ще Болгарія, Росія та шпигунство: як Москва викрала документи НАТО

Щоправда, реальний вплив цей інцидент на відносини Праги та Москви справив набагато пізніше. Можливо, припускають у Чехії зараз, план був дискредитувати болгарську фірму "Дунаріт" в очах Києва через втрату життєво важливого товару.

А саме коли виявилося, що причетні до отруєння Скрипалів співробітники російської розвідки виконали й чеське завдання. Точка відліку – 2018 рік, але все серйозно погіршились ось лише зараз. Пригадати ситуацію 24 канал попрохав чеського політолога Павела Гавлічека з Асоціації міжнародних відносин.

Вибух, про який давно забули / Фото Tek Deeps

"Вибухи сталися в середині жовтня 2014 року, після цього було розслідування. Але воно ні до чого не прийшли, справу закрили через рік", – сказав експерт. Кейсом ніхто не займався понад три роки. А вся робота на місці по очищенню (деконтамінації), запобіганню подальшим вибухам і подібного була закінчена тільки в жовтні минулого року.

І потім тільки у 2018 почали знову, "коли Анатолій Чепіга й Олександр Мишкін були ідентифіковані як нападники на Скрипалів. У Чехії усвідомили, що вони були включені в чеські події в селі Врбетіце на півдні Моравії", – додав він. Акція мала вбити болгарського торговця Омельяна Гебрева зброєю, який продавав її у тому числі Києву (бомба мала вибухнути вже у Болгарії, але один заряд спрацював раніше – 24).

На Гебрева ГРУ теж пізніше здійснила замах з використанням "Новачка". Захворів також його син та ще один працівник оборонної галузі країни.

Лише в березні 2021 з'явилися чіткі докази участі російської спецслужби ГРУ. Нові відомості 100% доводять втручання російської сторони, –підкреслив Павел Гавлічек

Обидва формально служать у військовій частині 29155, яка відома вже на весь світ – займається шпигунством, диверсіями та вбивствами. Про це на пресконференції розповів голова уряду Чехії Андрій Бабиш. Росія, звісно, почала розповідати про "американський слід".

Влада вирішила продовжити розслідування, щоб краще розуміти, що сталося. Попри проросійські настрої президента Мілоша Земана. Чехія та Росія раніше вже мали точки напруження. Але що там сталося насправді? Розслідування чеських ЗМІ, Bellingcat та The Insider, розкриває деталі.

Окрім села Врбетіце, "Петров та Боширов" також відвідали місто Острава – промисловий центр Чехії, за 300 км від Праги. Там вони лишалися у готелі Corrado. Через підробні документи, отримали доступ (з 13 до 17 жовтня) до складу боєприпасів. Документи були нібито з Молдови і Таджикистану. Ангар №16 вибухнув 16.10.2014 о 9:25 ранку. У цей час обидва агенти вже сідали на лайнер з Відня до Москви.

Шпигунська мережа під носом ЄС

До речі, про Відень. Високі чини – зокрема, генерал Авер'янов, прилітали туди за кілька днів до подій. Столиця Австрії зараз – відоме місце для шпигунів з усього світу, включаючи навіть КНДР.

Більше на цю тему Шпигуни у Відні: як заробляє гроші та бавить диктаторів розвідка КНДР

Інша група прибула напряму до Праги, там були Сергій Федотов (третій з нападників на Скрипалів пізніше) та Єгор Гордієнко, теж з 29155. Європейська контррозвідка склала список з 15-ти людей ГРУ, які переміщалися Європою, у тому числі Францією та Швейцарією.

Спокій та затишок ЄС грав на руку ГРУшникам. Територія "Верхньої Савойї стала зручною та практичною базою через близькість до Женеви – "чорної діри всередині Шенгену"", – розповів журналіст Le Figaro Жак Фоллору. "Петров та Боширов" могли непомітно прилітати та відлітати, при цьому будучі в центрі Європи.

Дійові особи частини 29155, які були й у Чехії / Колаж Bellingcat

Зупинки були зафіксовані у таких містечках як Анмас, Евіан та Шамоні поряд зі швейцарським кордоном. Дізнались про це завдяки придбанням у магазинах одягу та ювелірних виробів. Подальші польоти – через Париж, Ліон та Ніццу. "Росіяни не хотіли привертати увагу у Франції, щоб залишатися в тіні для подальших операцій", – пояснив Фоллору.

Тепер чи не кожна країна буде шукати докази участі 29155 на своїй території, щоб використати ці нові факти у своїх цілях, у тому числі й політичних. Чехія вирішила розсекретити це, але так роблять далеко не всі. "Це тіньова війна на полі спецслужб та в інформаційній площині", – резюмував Жак Фоллору.

Дипломатичний літак додому

Після того, як наведені вище факти стали відомі, росіяни та чехи обмінялися масовою висилкою дипломатів. Прага вислала з країни 18 людей, Москва відправила додому 20. Далі ескалація лише зростала, бо Чехія поставила ультиматум: повернути їх назад до 13:00 за Києвом 22 квітня.

Росіян з Чехії відправляли цілими літаками з крамом / Фото France24

Оскільки цього зроблено не було, то чехи вирішили зрівняти кількість персоналу та вислати решту – 63 людини загалом. Таким чином, по обидві сторони барикад залишається по 7 дипломатів та 23 працівники, включаючи послів. Про це 23 квітня заявив голова МЗС Якуб Кулганек. Сенат Чехії прийняв заклик зменшити взагалі до 1, але на такий радикальний крок вирішили не йти.

Це цікаво Хакнути Америку: як це вдалося і до чого тут Росія

"Щодо прийнятого Сенатом заклику залишити в посольстві РФ тільки посла і вислати всіх інших: поки це політичні слова. Але такий варіант був цілком реальним, його теж обговорювали", – повідомив аналітик Павел Гавлічек.

"У нього хороший досвід роботи в декількох міністерствах – закордонних справ, внутрішніх справ, оборони (з 2014 по цей час, всюди був заступником міністра). Має зв'язки з дуже досвідченими дипломатами та з США, володіє дуже добре англійською", – розповів Павло Гавличек. Загалом, Є хорошим кандидатом з допуском до найвищих рівнів безпеки (що важливо у цей непростий час – 24).

Досить цікава людина, попри те, що не є класичним політиком. Кулганек більш виглядає як офіцер або держслужбовець,
– додав Павел Гавлічек

Якуб Кулганек, новий голова МЗС Чехії / Фото iROZHLAS

Відносини й так були доволі напруженими, але останні викриття ставлять їх на межу катастрофічних, ледь не повністю зламаних. Щодо повного розриву дипломатичних відносин "це кінець, до якого ще можна дійти. З огляду на критичну ситуацію, його можна уявити. Але я думаю, ми обмежимося зведенням контактів до мінімуму і все ж не будемо їх розривати", – сказав політолог.

Крім посольств, Чехія та Росія ще мають консульські установи. Чехія – два консульства, РФ – три (одне з них, до речі, в Остраві). От фактично лише вони й будуть працювати.

Вплив конфлікту на регіон та культурні війни

Росіяни намагаються демонструвати всьому світу так звану кампанію "Заходу проти Росії". Її розкручують як за допомогою держканалів, так і через проксі-ЗМІ або дезінформацію. У тому числі націлених на Україну, Чехію та інші держави. В Празі вважають, що так "працюють десятки вебсайтів". Їхня мета – збурити хаос та культурно-інформаційні війни в ЄС, щоб розхитати єдність блоку.

Тим часом Європа після епохи Трампа: Франція знов "воює" з Німеччиною

"Для Заходу це ще один момент агресії РФ проти них. Нещодавно трапилася ціла серія інцидентів і шпигунства: в Болгарії та Італії. Включаючи, звичайно, кризу між США і Росією", – пояснив Павел Гавлічек.Чехію Москва звинувачує в "лояльності" ЄС і Штатам і відсутності власної міжнародної політики.

У Білорусі, як вони кажуть, мав відбутися переворот, тому ситуація на кордонах України зараз складна. У це були включені ФСБ і КДБ Мінська і Москви, але звичайно, це все вигадано. В цілому, відчувається атмосфера ескалації та кризи.

До речі, любов до РФ з боку президента Мілоша Земана дорого обходиться Бабішу – він втратив двох міністрів уряду та більшість у парламенті. А все через просування президентом російської вакцини "Спутник-V". Земан неодноразово критикував санкції проти Кремля та анексію Криму, а у 2017 викликав шок, запропонувавши Києву "компенсацію" за втрачений півострів.

Зрозуміло, що Чехія може цілком почати нову хвилю висилань та санкцій проти Росії (до них, щоправда, у менших розмірах, вже приєдналися Словаччина та Польща – 24). Що означає одне – спокою регіон Центрально-Східної Європи не знатиме ще доволі довго.