Провал стратегії ядерного шантажу
Найбільш значуща, звісно, відставка Нікалая Патрушева з посади секретаря Ради безпеки Росії.
До теми Призначення Бєлоусова міністром оборони Росії – погана новина для нас
Патрушев – ключовий ідеолог стратегії ядерного шантажу як основного інструменту Росії в оголошеній нею Заходу війні. Довгий час ця стратегія спрацьовувала, сковуючи рішучість Заходу. Але Захід не може нескінченно відступати перед "пітерською шпаною", яка розмахує ядерним ломом (в Україні, в Балтії, далі скрізь?). Він не може просто з посмішкою зникнути зі світової історії подібно до Чеширського кота.
Колись це позорище мало закінчитися, але, схоже, у США закінчилися політики з чоловічою гідністю. Довелося Президенту Франції поговорити з Путіним по-пацанськи і для переконливості помахати трохи своїми 880-ма стратегічними ядерними боєголовками.
Макрон "обнулив" і перетворив у посміховисько ядерний шантаж Путіна. Відповідно, здавши до архіву "стратегічного мислителя" Патрушева.
Провал стратегії ядерного шантажу остаточно позбавив Путіна шансів на ту перемогу, яку вони з Патрушевим задумали та голосно анонсували – знищення української держави. Найгострішою для нього проблемою стає тепер зведення партії до умовної нічиєї, достатньо для нього "почесної", щоб він зміг зберегти політичну владу. (Фіксація якихось територіальних надбань, наприклад).
У будь-якому разі кардинальне зниження заявлених цілей війни (не згадуючи вже про заклик до НАТО забиратися геть) вимагатиме призначення винними дуже високопоставлених фігур.
Актуально Два фактори від яких залежить, як на Україну вплине зміна міністра оборони Росії
Гучний драматичний арешт гаманця Шойгу – Тимура Іванова – означав, що Путін вже запланував великий процес злодіїв та зрадників у міністерстві оборони.
"Чесний старий" Бєлоусов поставлений цивільним міністром, щоб жахнутися і розповісти співгромадянам всю правду про жахливу крадіжку, розкладання та зраду не тільки апарату міноборони, але й значної частини генералітету. Путін сподівається, назвавши таких винних, зіскочити з меншими для себе втратами з колії програної ним війни.
У Кремлі придумали нові стратегії війни
Два основних "темники", які вкидаються Кремлем на зовнішню аудиторію:
- "довга війна",
- "корейський сценарій".
Наскільки я можу судити з діяльності кремлівської агентури у Вашингтоні, цього разу, на відміну від переговорів навесні 2022 року, це вже справжній корейський сценарій без жодних обмежень, що накладається на південь України. Частина українських територій анексується Росією, решта України – незалежна держава, яка забезпечує свою безпеку як власним військовим потенціалом, так і будь-якими військово-політичними союзами, чи то з НАТО, Entente Cordiale чи ЄС.
Кремль сподівається спокусити такою "Кореєю" США та частину українського суспільства, яке втомилося від війни.
Альтернатива "корейському сценарію" – "довга війна". Не знаю, наскільки довга, але ще півтора місяця, поки не відновиться хоч якийсь баланс снарядів і ракет, поки не надійдуть західні літаки, росіяни будуть здатні продовжувати завдавати руйнівних ударів по українських містах і кидати своїх солдатів у м'ясні атаки на українські позиції.
Читайте також Макрон сподівається зупинити росіян
Якби російсько-українська війна зводилася до класичної війни на виснаження вздовж тисячокілометрової лінії зіткнення, то можливо варто було б принаймні розглянути "корейський сценарій". Але в цієї війни інший центр тяжіння (за Клаузевіцом) – це Кримський півострів, найвразливіший сектор російської військової машини. Без власної авіації та флоту Україна вже викинула російський ВМС із кримських портів і щодня обстрілює ворожі позиції на півострові.
Якою неймовірною дурістю та якоюсь чорною зрадою було здати Крим та її чудових мешканців до якоїсь російської "Північної Кореї". Тоді як за мінімальної допомоги своїх вірних союзників (Франція, Велика Британія, Швеція, Румунія, Польща) Україна може без усякої війни на виснаження однією стрімкою військовою операцією звільнити Крим.
І де тоді будуть "корейський сценарій" та "довга війна"? І чи буде після цього Путін?