Військовий експерт Павло Нарожний в ефірі 24 Каналу пояснив, чи справді Україна може зіткнутися з дефіцитом ракет ППО. За його словами, остання атака показала важливу деталь у роботі української оборони.

Дивіться також Зеленський неочікувано відповів на критику Трампа

Українська ППО витримала одну з наймасштабніших атак

Останній російський удар був надзвичайно масштабним. Росія застосувала сотні безпілотників і десятки ракет, однак українська система протиповітряної оборони змогла перехопити більшість цілей.

Масштаб – 480 дронів і 24 ракети, з яких більшість була збита. Наша система ППО дуже впевнено відпрацювала,
– пояснив Нарожний.

Він наголосив, що загальний показник перехоплення перевищив 90%. Такий результат, за його словами, є дуже високим навіть для складних повітряних цілей.

Більше ніж 90% збиття – це дуже багато з будь-якої точки зору,
– наголосив він.

Експерт також пояснив, що не всі ракети вдається перехопити через географічні особливості фронту. Зокрема, Харків розташований дуже близько до кордону, тому розміщення систем Patriot у зоні, де тривають бойові дії, є вкрай складним завданням.

До уваги! 7 березня Росія застосувала аномально велику кількість балістичних ракет, зокрема "Іскандер-М/С-400" і "Циркон", а також крилаті ракети "Калібр". В ISW вважають, що Кремль намагається скористатися дефіцитом ракет для Patriot та ускладнити їх поповнення.

Чи може виникнути дефіцит ракет до систем Patriot?

Побоювання щодо можливого дефіциту ракет до систем ППО періодично з'являються після масованих атак. Однак, за його словами, наразі немає підстав говорити про критичну ситуацію з запасами.

Теоретично дефіцит може бути, але якоїсь катастрофічної ситуації навіть близько немає,
– зазначив Нарожний.

Він нагадав, що ракети до систем Patriot виробляють уже кілька десятиліть. За цей час у США накопичили значні запаси, адже країна раніше не стикалася з необхідністю регулярно збивати велику кількість балістичних ракет.

Системи Patriot виробляються ще з кінця 70-х років, і щороку виготовлялося приблизно 500 – 600 ракет,
– пояснив він.

Значна частина цих ракет тривалий час просто зберігалася на складах. Тому навіть за активного використання систем ППО говорити про швидке вичерпання запасів наразі не доводиться.

Чи може Україна знищувати пускові установки балістичних ракет?

Ключовою проблемою у боротьбі з балістичними ударами є не лише перехоплення ракет, а й знищення самих пускових установок. Насамперед їх потрібно швидко виявити, адже після запуску ракети розрахунок одразу залишає позицію.

Питання номер один – це як їх знайти,
– зазначив Нарожний.

Інформацію про пуски Україна отримує завдяки розвідувальним можливостям союзників. Йдеться про супутники, які здатні фіксувати переміщення техніки та визначати місця запуску ракет.

У наших союзників є величезна кількість супутників. Вони бачать дуже дрібні деталі й можуть визначити, що це саме пускова установка ракети,
– пояснив він.

Навіть після виявлення такої установки знищити її дуже складно. Для цього потрібна надзвичайно швидка зброя, яка здатна долетіти до цілі за кілька хвилин, тому найефективнішим засобом протидії залишаються власні балістичні ракети.

Які цілі доцільніше знищувати українськими ракетами?

Нарожний зауважив, що навіть якщо Україна отримує можливість бити по пускових установках балістичних ракет, це не завжди найефективніше використання дорогого озброєння. За його словами, значно важливіше знищувати стратегічні цілі, які безпосередньо впливають на здатність Росії здійснювати удари.

Бити нашою балістичною ракетою по пустій установці Іскандер М, навіть якщо ми знищимо екіпаж, великого сенсу немає,
– пояснив Нарожний.

Значно ефективніше використовувати таку зброю проти складів із ракетами або російської авіації, яка застосовує керовані авіабомби.

Такими ракетами треба бити по дуже високовартісних цілях – наприклад, по арсеналах, де зберігаються ракети, або по літаках, які запускають керовані авіабомби,
– наголосив він.

Самі розрахунки пускових установок можна уражати дешевшими засобами. Зокрема, для цього можуть використовуватися дрони або інші типи озброєння, коли екіпажі перебувають у місцях дислокації.

Що відомо про масовану атаку Росії 7 березня?

  • За даними Повітряних сил і президента, Росія запустила 480 дронів та 29 ракет, майже половина з яких – балістичні. ППО знешкодила 472 цілі, проте є влучання по енергетичній, житловій та залізничній інфраструктурі, у Харкові загинули люди.
  • Віцепрем'єр Олексій Кулеба повідомив про удари по чотирьох залізничних підстанціях і кількох мостах, а також по портовій інфраструктурі Одещини. Через пошкодження частину поїздів спрямували альтернативними маршрутами, тривають відновлювальні роботи.
  • На Одещині атака відбувалася у кілька хвиль: росіяни били по портовій інфраструктурі та промислових об'єктах. За словами Сергія Братчука, ППО збила десятки дронів, загиблих немає, а ворог застосовує тактику запусків як елемент тиску.