Ви самі можете яскраво це спостерігати, коли зараз, за рік до виборів, колишні регіонали з усіх телеканалів критикують владу. Для чого? Щоби на наступних виборах все повторилось знову. Проблема в тому, що для нас, громадян, мало що змінюється, бо наші гроші як дерибанили, так і дерибанять.
Читайте также: Як зберігається контроль над єдиним органом законодавчої влади – парламентом
Водночас після Євромайдану з’явилась незначна частина людей з-поза системи, не представники кланів. І саме їхня історія останніх чотирьох років дуже наочно ілюструє описану вище зміну кланів місцями, коли ініційовані владою закони ухвалюють чомусь голосами колишіх регіоналів, коли злочини корупціонерів-попередників не розслідують, натомість переслідуть антикорупціонерів. Саме проти них, "некланових", включають всю адміністративну машину, всі підконтрольні органи, чітка ієрархічна структура якої так любовно вибудовувалась багато років і досягла свого апогею за Януковича.
Адміністрація Януковича зробила "цінний внесок" у побудову ієрархічної структури
Державні органи, які не обслуговують інтереси громадян, але повноваження яких використовуються для обслуговування інтересів вузького кола осіб, — це і є система, про необхідність зруйнувати яку ми і говоримо. І зруйнувати — значить, розірвати ці зв’язки, "клеєм" для якої є корупція.
У попередніх випусках я показувала, як ця вибудована попередниками корупційна система зберігається в оборонному секторі і як зберігається контроль за судами та органом, що визначає правила, за якими ми всі живемо, — парламентом. У цій і кількох наступних програмах ми поговоримо про те, як владні клани зберігають контроль за правоохоронними органами, зокрема Генпрокуратурою, Міністерством внутрішніх справ і Службою безпеки України.
Після обрання Януковича Президентом у 2010-ому весь державний апарат по суті перетворився на очолювану ним злочинну організацію, важливою складовою якої були правоохоронні органи. Виступаючи перед парламентом в лютому 2015 року Генпрокурор (тоді – Віталій Ярема) так описував її ієрархію.
На чолі злочинної організації стояв Віктор Янукович, який був її головним організатором і ідеологом. На другому рівні ієрархії перебували члени "сім’ї", члени сформованого ним уряду, посадові особи Адміністрації Президента, Генпрокуратури і силових відомств. Значне число керівників органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів. На четвертому, низовому рівні, перебували безпосередні виконавці злочинних наказів: керівники та працівники банківських установ, фіктивних підприємств, СБУ, судів, прокуратури,
– зазначав Ярема.
На які звірства здатна така правоохоронна система, ми всі бачили під час Євромайдану.
"Беркут" зачищає Майдан у 2013 році
Відтак очікування від реформи правоохоронної системи полягали, насамперед, в тому, щоби забезпечити незалежність, в першу чергу, від політичних впливів правоохоронних органів. Такі незалежні органи повинні захищати права людей, що неможливо, якщо вони є частиною вже згаданої системи.
Реагуючи на запит суспільства, у своїй передвиборчій програмі Петро Порошенко обіцяв "реформувати правоохоронну систему: суди, міліцію, СБУ та прокуратуру". Однак через 4 роки "рішучих реформ", про успіхи яких наввипередки доповідають і ГПУ, і МВС, і навіть СБУ (попри фактично так і не розпочату реформу) реально не відбулось головного — правоохоронні органи не стали незалежними, в першу чергу — від політичного контролю.
Читайте также: Реванш "регіоналів": навіщо Порошенко тримає в судах кадри Януковича
А це значить, що вони, як і раніше, не спроможні виконуватиту роботу, заради якої вони створені і, по суті, найняті нами, громадянами, бо вони утримуються з державного бюджету, тобто за наш з вами, і величезний, кошт.
Візьмемо, наприклад, Генпрокуратуру. Серед засад діяльності прокуратури закон визначає її політичну нейтральність.
Цікаво, наскільки політично нейтральним гнепрокурором може бути колишній голова президентської фракції в парламенті? Особливо, коли заради призначення його на посаду парламент голосує із порушенням регламенту за закон, який спеціально під нього виправляє вимоги до генпрокурора. Особливо, коли це робиться голосами провладної коаліції БПП і НФ та сателітів регіонів в парламенті "Волі народу" і "Відродження", в той час як інші демократичні сили голосують взагалі червоними кнопками. Тобто мало того, що відбувається відверте призначення політика на посаду, яка за визначенням має бути політично нейтральна, то ще й роблять це у абсолютно цинічний спосіб.
Генпрокурор Юрій Луценко
Що яскравіше може демонструвати політичну залежність прокуратури? Ймовірно, існування в ГПУ окремого департаменту, який розслідує гучні справи під пильним оком депутатів-соратників президента.
За законом незалежність прокурора гарантується забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення його повноважень. На абсолютно всіх закон покладає обов’язок поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення впливу у будь-якій формі, у тому числі з метою прийняття ним незаконного рішення. Однак, ви напевно неодноразово чули про створений після зміни влади так званий "департамент Кононенка-Грановського", який розслідує особливо важливі економічні справи, що часто ведуть на найвищих посадових осіб держави, під пильним наглядом депутатів від БПП Ігоря Кононенка і Олександра Грановського.
Цей департамент займався, наприклад, справами Миколи Злочевського, міністра часів Януковича, проти якого, як і проти багатьох інших поплічників Януковича, було відкрито кримінальні провадження через розкрадання державних коштів. Однак згодом, через дії ГПУ, які інакше як зрада назвати не можна, справа в Україні не тільки була закрита з розблокуванням його мільйонних доларових активів в Україні, але й призвела до розмороження його 23 мільйонів доларів в Британії.
Так от, в нещодавно опублікованому в ЗМІ інтерв’ю, яке датоване 2016 роком, Онищенко стверджував, що закриття справи Злочевського було узгоджено особисто з президентом Порошенком та першим заступником фракції БПП Кононенком.
Читайте также: До чого дійшла корупція в оборонному бюджеті: подробиці
Слід нагадати, однак, що це свідчення — від опального колишнього регіонала депутата Онищенка, який втік з країни, щоб не бути арештованим самому у справі, яку розслідували НАБУ і САП. І вся історія про колишніх регіоналів, які роблять сенсаційні викривальні заяви про діючу владу, з одного боку, може бути спробою помститися і захистити себе, а з іншого — частина багаторівневих політичних технологій виборчої кампанії, яка вже стартувала. І розібратися, де тут правда, а де чорний піар повинні були б правоохоронні органи. Але от біда на долю України, бо, окрім хіба створення НАБУ, в Україні їх як не було, так і немає.
Очільник НАБУ Артем Ситник
В результаті, за чотири роки так званої "нової влади" під контролем провладної більшості, президент міняє одних відданих йому прокурорів на інших, а обіцяних вироків так і немає. То чи можемо ми рораховувати, що дочекаємося від нинішньої Генпрокурори та від тих, хто її контролює, рішучих, професійних, а головне результативних дій по покаранню злочинів, які вчинялися тими, кого вони в своїх заявах називають винуватцями ситуації, в якій опинилась Україна? Очевидно, ні, бо, як відомо, ворон ворону ока не виклює.
До речі, окрім впливу вже згаданих депутатів БПП Кононенка і Грановського в прокуратурі, розслідування журналістів свідчать і про їхню аж надто активну, в основному, по ночах, співпрацю зі Службою безпеки України. Але про те, що відбувається із незалежністю цієї служби, ми поговоримо в наступних програмах.
Отже, кілька важливих висновків, які ми з вами можемо зробити. Перше — зміни влади не було, була зміна кланів, які зберігають створену і відшліфовану попередниками корупційну систему. Ця система ніколи не була, не є і не може бути спрямована на те, щоби обслуговувати наші з вами, громадян, інтереси, натомість вона обслуговує інтереси обмеженого кола осіб.
Друге — змінити цю систему можна, зокрема, створивши парламент, який буде представляти наші, а не власні, інтереси. Для цього дуже важливо: а) змінити правила, за яким обирається парламент, щоби туди могло потрапити якомога більше незалежних і "некланових" представників; б) не дозволити навішати собі локшину на вуха, не продатись за 500 гривень чи гречку і не дати їм знову помінятись місцями, зробивши свідомий вибір.
Читайте также: Чому Порошенко і Ко не бояться того, що екс-регіонали завтра прийдуть на їхнє місце
Всі, хто роками і дестиліттями вже будував нам державу, а набудував собі маєтків і рахунків за кордоном, мають піти. "Хранителі системи" це, звісно, розуміють, тому вони вже почали готуватись до виборів, а значить, ми з вами повинні тримати мозок включеним. Бо вже сьогодні бачимо масоване намагання їх промимти через олігархічні телевізійні канали та авторські програми так званих "нових" регіоналів. Пам’ятайте, колишніх регіоналів не було і не буде.