Громадські спостерігачі констатують, що саме етап зарахування абітурієнтів виявився найпроблемнішим. Зокрема, найбільше скаржилися на створення відкорегованих списків, рекомендованих до зарахування на бюджетні місця. Мовляв, там були не найкращі за рейтингом, а вигідні вишу.
”Приймальна комісія каже, на менеджмент ви не маєте шансів вступити, у вас недостатньо балів, усіх відсотків, документів принесли оригінали документів на геодезію будь ласка, абітурієнт бачачи безвихідну ситуацію подає документи на геодезію на наступний день приходить у ВНЗ і бачить в новому списку людей яких вчора не було і ці люди мають нижчі бали”, - каже голова правління Громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
”Зараз діє принцип: хто перший добіжить і донесе оригінали документів, тим більше що у деяких вузах до прикладу в Університеті Шевченка в умовах прийому зазначено, що приймаються абітурієнти, якщо список посунеться у зв’язку з тим, що хтось не доніс оригінали, саме від тих, в кого лежать вже там оригінали документів”, - каже керівник програми Комітету виборців України Наталія Линник.
У Міносвіти з цим не погоджуються. Кажуть, є чіткі правила, в які терміни абітурієнт має принести оригінали документів до вишу. Потенційні студенти подавали документи до багатьох закладів і на різні факультети, тому вчасно й не можуть зорієнтуватися, де саме хочуть навчатися. Але це не проблеми вишів, - заявляють в один голос ректори й чиновники.
”Прочитайте уважно умови прийому і такі саме умови прийому до нашого університету. Там чітко написано стосовно цього рейтингового списку, списку рекомендованих і вказано, впродовж 5 днів ці люди в рекомендованих списках - 5 днів, повинні принести оригінали атестатів”, - каже ректор Національного університету імені Шевченка Леонід Губерський.
”Людина не відгукується, дзвонять по 5-6 разів шукають і таке інше. А далі рівень співчутливості оцінюється як корегування списків. Значить, хто не приніс вчасно. звичайно список просувається”, - каже міністр освіти й науки України Дмитро Табачник.
Та спостерігачі відзначають ще один спосіб відсіяти непотрібних університету студентів - творчий конкурс. Громадські активісти проаналізували рейтингові списки абітурієнтів на факультети журналістики у трьох провідних вишах країни.
”Для прикладу Київський і Харківський вищі навчальні заклади оцінили двохсотбальників з української мови та літератури на 144 і на 124 бали, таким чином було просто виметено зі списку зарекомендованих до зарахування і з рейтингових списків тих осіб, які не цікаві вищому навчальному закладу з тих чи інших причин. За нашими підрахунками в цих вищих навчальних закладах списки рекомендованих до зарахування в топ частині оновилися на дві третини”, - каже голова правління Громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Процедура оприлюднення списків рекомендованих до зарахування теж не була досконалою, кажуть спостерігачі. Зокрема, в деяких вишах списки вивішували після обіду і неправильно оформлені, а в окремих закладах освіти просто зачитували вголос. Спостерігачі переконують, не обійшлось цьогоріч і без корупції. До них, кажуть, зверталися абітурієнти, з яких члени приймальних комісій нібито вимагали до 8 тисяч гривень так званого благодійного внеску. В іншому разі погрожували проблемами при зарахуванні чи на першій сесії. В Міносвіти, тим часом, нарахували лише три випадки подібних порушень.
”Один на Івано-Франківщині, один випадок був в Автономній республіці Крим, і в Запоріжжі, - підказують. Серед мільйона ста чотирьох тисяч бажаючих вступити три випадки це звичайно неприємно, але небагато”, - каже Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.
Проте глобальніша проблема - це знівельовані результати зовнішнього оцінювання, кажуть експерти. Через можливість багатьом категоріям абітурієнтів вступати без сертифікатів ЗНО, врахування середнього балу атестата, та встановлення самими приймальними комісіями непередбачених законом пільг, чиновники дали можливість вступити до вишу дітям без гарних знань.
”Таке враження, що керівництво МОН ставилось до ЗНО як до пізно виявленої вагітності і воно цю дитину змушене було визнати, що вона народиться, але зарання вже дуже сильно її не любили. Його значення практично нівельовано і воно служить непоганим публічним політичним прикриттям того, що є рівний доступ до якісної освіти”, - каже голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.
Та в Міносвіти переконують - наступного року правила вступу до вишів відкоригують. Обіцяють здійснювати прийом на основі ЗНО, що складатиме дві третини від загальної кількості балів, середнього балу атестата і так званого "балу вишу". До кінця серпня нові правила винесуть на громадське обговорення.