24 канал розповідає найцікавіші факти з біографії нового президента Киргизстану, який прийшов до влади під гаслами національного відродження, був названий своїми прихильниками "ханом" і вже встиг кардинально змінити політичний лад у цій державі.
Читайте також США визнали Жапарова президентом Киргизстану
Життя у Киргизстані
З усіх республік колишнього СРСР Киргизстан – мабуть, найбідніша країна. Населення Киргизстану – понад 6,5 мільйона людей, велика частина громадян працює за межами країни, здебільшого – у Росії (це ті самі стереотипні заробітчани, що є постійним об'єктом для ксенофобських жартів у російських ЗМІ). Саме "гастарбайтери" завдяки переказам грошей дають мало не чверть валового національного продукту (ВНП) країни. ВНП на душу населення – трохи більше 5000 доларів (це рівень Палестини, Бангладеш чи Судану – країн, де панують злидні).
Офіційно чверть населення Киргизстану перебуває за межею бідності. Фактично чи не всю повноту влади у країні мають злочинні угруповання – місцеві мафіозні клани, які заробляють на наркотрафіку, контрабанді та згаданих вище заробітчанах. Також у Киргизстані є відчутний поділ за національною ознакою: титульній нації – киргизам, протиставлені національні меншини, найвпливовішою з них є узбецька. Крім того, країна ментально розділена за принципом "місто – село" або "північ – південь".
Економічні негаразди, засилля корупції та мафії спричиняють постійну політичну турбулентність. Черговий сплеск стався у жовтні 2020 року, коли громадяни, обурені засиллям клану Матраїмових та можливими фальсифікаціями на виборах, вийшли на вулиці з вимогами змін. Втім, революція пішла не зовсім туди, замість реформ на країну тепер чекає задеклароване повернення до "традиціоналізму".
До теми Президент Киргизстану Жеенбеков пішов у відставку через протести
У результаті чергової революції були звільнені з в'язниць представники політичної еліти, що були скинуті у ході попередньої революції-бунту. Серед 11 звільнених політиків був колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв і прем'єр-міністр Сапар Ісаков, але джекпот зірвав ексдепутат Садир Жапаров з Півночі, засуджений на 11,5 років за захоплення заручника у ході протестів 2013 року.
Жапаров – найпопулярніший політики Киргизстану / Фото Getty Images
Жапаров миттєво очолив нові протести, повернув за грати своїх нещодавно звільнених побратимів, домігся зміни влади та став прем'єр-міністром і виконувачем обов'язків президента, при цьому особо не зважав на закони, регламент і процедури. 10 січня 2021 року Жапаров розгромно виграв дострокові вибори президента Киргизстану – його перемогу поспішили визнати США та Росія.
Біографія Садира Жапарова
Садир Жапаров народився 6 грудня 1968 року в кішлаці Кен-Суу Іссик-Кульської області. Він був одним з 10 дітей у великій родині, його батько був репатріантом з Китаю, мати доглядала овець. Обидва працювали у місцевому "радгоспі".
Садир Жапаров – на службі у Новосибірську / Фото – соцмережі президента Киргизстану
З дитинства Жапаров відрізнявся міцною статурою та високим зростом – тому після служби в армії вступив до інституту фізкультури у столиці республіки місті Фрунзе (нині – Бішкек). Після завершення навчання, а це була середина 90-х – Садир Жапаров не знайшов себе, а тому повернувся на малу батьківщину – там працював у сільському господарстві та навіть спробував себе у міліції.
У 1996 році Жапаров пішов у бізнес – спочатку як фермер, але згодом вже займався більш маржинальними справами – бензином і нафтопродуктами. У нього навіть був свій невеличкий нафтопереробний завод (а рідний брат і досі й впливовим гравцем на місцевому ринку видобутку вугілля). Паралельно Садир Жапаров у 38 років здобув диплом юриста.
Родина президента / Фото – соцмережі президента Киргизстану
Політична кар'єра
У 2005 році Садир Жапаров починає кар'єру політика – він став активним учасником так званої "Революції тюльпанів", у ході якої було повалено режим президента Аскара Акаєва, а до влади прийшов представник клану іссик-кульців Курманбек Бакієв. На цій хвилі його земляк та соратник Жапаров обирається до парламенту країни – "Жогорку Кенеш". Садир Жапаров стає одним з наближених до Бакієва та займає відповідальні пости, зокрема в антикорупційний органах.
У 2010 році в Киргизстані відбулась чергова революція (цього разу – Динна), не обійшлося без етнічних зіткнень (в основному – киргизів з узбеками). У результаті тих подій президент країни Бакієв утік до Мінська, новим президентом стала лідер протестів Роза Отунбаєва (за рік її замінить Алмазбек Атамбаєв), а Жапаров став опозиціонером, він та його прибічники брали активну участь у протистояннях під радикальними націоналістичними гаслами.
У 2012 році Садир Жапаров виступив одним з організаторів руху за націоналізацію золоторудних копалень "Кумтор". Це унікальне родовище золота у Киргизстані та всій Центральній Азії. Для країни воно є основним постачальником золотовалютних запасів і забезпечує левову частку ВНП Киргизстану. Також "Кумтор" є давнім яблуком розбрату. З 1993 року родовище перебуває фактично у приватній власності, ба більше – іноземній. Видобуток золота контролює канадська корпорація Centerra Gold з дуже впливовими особами у наглядовій раді (в різні часи там були російський олігарх Борис Березовський та ексголова ЦРУ Девід Петреус).
Після перемоги "Тюльпанової революції" новий президент країни Бакієв спробував встановити контроль над "Кумтором" (а це 10% ВНП країни) – боротьба вийшла кривава й затяжна. Бакієв перемогти у ній не зміг та втратив владу, новий етап руху за націоналізацію родовища очолив Жапаров у 2012 році. У ході організованих ним протестів Жапаров знову розіграв національну карту, а також як щирий популіст пообіцяв, що бідні киргизи стануть багатими.
Кожний киргиз буде мільйонером, якщо природні ресурси віддадуть в руки народу,
– Садир Жапаров обіцяє киргизам золоті (у прямому сенсі цих слів) гори ще до того, як це стало мейнстримом.
Втім, спонсорами і бенефіціарами "руху" називали чомусь не представників народу, а мафіозні клани. До речі, звинувачення у співпраці з криміналітетом – постійна претензія до Садира Жапарова. Той, звісно, всі закиди спростовував і спростовує. Втім, є чимало фактів, які підтверджують зв'язок Жапарова з кримінальним авторитетом Камчі Кольбаєвим, також відомим за прізвиськом "Коля-киргиз". Кольбаєв був правою рукою іншого "боса" Рисбека Актамбаєва, що стояв біля витоку руку за націоналізацію "Кумтора" та мав тісні зв'язки з президентом Бакієвим. Також Кольбаєва звинувачували у вбивстві Актамбаєва (за це він отримав 25 років в'язниці, але швидко опинився на волі, переховувався у Дубаї та був заарештований Інтерполом та екстрадований на батьківщину).
Читайте також В заручниках у Росії: що чекає Киргизстан після нової революції
Протести швидко радикалізувалися, представникам влади не одразу вдалося їх вгамувати. Спочатку Жапаров та лідер партії прибічників президента Бакієва Камчибек Ташиєв спробували здійснити державний переворот восени 2012 року, але штурм "Білого Дому" у Бішкеку зазнав фіаско. Жапаров був засуджений за спробу насильницького захоплення влади (з огляду на те, що в Киргизстані це не дуже тяжкий злочин, він отримав вирок лише 18 місяців ув'язнення, а згодом вирок суду взагалі відмінили). У ході суду Жапаров оголосив себе жертвою політичних репресій.
Садир Жапаров – пряма мова:
Після невдачі у столиці Жапаров спробував зробити ставку на рідну Іссик-Кульщину. Очолювані Жапаровим активісти намагалися захопити обласну адміністрацію та чинили тиск на губернатора Емільбека Каптагаєва (його проти волі запхали у автівку, утримували у якості заручника та згодом ледь не спалили).
Спроба провалилася, а Жапарова звинуватили у захопленні заручника. За версією слідства, Жапаров хоч і не брав безпосередньою участі у протестах, але фінансував іх і координував телефоном, крім того, згадана вище автівка була записана на рідну сестру політика. Цього разу Жапаров чекати не став і втік з Киргистану – спочатку був у Росії, а потім на Кіпрі, Туреччині та у Польщі.
Затримання Жапарова у березні 2017 року / Фото "Кактус"
Життя у СІЗО та образ "жертви"
У березні 2017 року при спробі повернення на батьківщину Жапарова затримали на казахсько-киргизькому кордоні. Цього разу вирок суду був куди жорсткішим – 11 років і 6 місяців ув'язнення (потім строк пом'якшили до 10 років).
За три роки у СІЗО Садир Жапаров остаточно отримав репутацію жертви режиму та народного улюбленця. Щоправда, сплачено за це було надто високу ціну. За цей час померли його батьки та загинув у ДТП рідний син, але влада позбавила його права проститися з ними, ба більше – сам політик мало не загинув від рук іншого в'язня, що намагався його заколоти (за іншою версією, це була спроба самогубства).
У жовтні 2020 року в Киргизстані почалась нова революція: протестанти діяли за перевіреною схемою – захопили "Білий Дім" та закликали звільнити політв'язнів. Серед них був і Жапаров.
До теми У Киргизстані затвердили нового прем'єра – Садира Жапарова
15 жовтня 2020 президент Киргизстану Соронбай Жеєнбеков та спікер Канат Ісаєв зреклися влади на користь Жапарова, який напередодні став прем'єром. Така була вимога протестантів.
Революція вже відбулася, Білий дім взято, повертайтеся додому, я зроблю усе, щоб ваші вимоги були виконані,
– перший виступ Жапарова перед демонстрантами після звільнення.
Садир під прикриттям популістських гасел та граючи на національних почуттях киргизів та так званих "традиційних цінностях" провів у домінантному стилі виборчу кампанію (звісно, з порушеннями процедур та регламенту) та вже 10 січня 2021 року святкував впевнену перемогу на виборах. Він отримав майже 80% підтримки. Його вже визнали США та інші впливові країни.
Чому в Киргизстані не перемогла демократія:
Жапаров наобіцяв всім чергові "золоті гори", втім вчинив по-своєму. До уряду були запрошені відомі корупціонери, які були об'явлені жертвами попереднього режиму, політичні супротивники Жапарова були усунуті, зокрема й ті, що їх було звільнено у жовтні на вимогу революціонерів.
Експерти прямо називають нового президента популістом та вбачають у його успіху світовий тренд на несистемних політиків (наприклад, Трампа чи Зеленського), паралелей з 45-м президентом США додає й січневий штурм його прихильниками Капітолію у Вашингтоні, передвісником якого було жовтневе захоплення "Білого Дому" у Бішкеці. До речі, фото двох подій на диво схожі, хіба що серед киргизів не було шамана.
Бішкек обирає президента / Фото Getty Images
З обранням Жапарова в Киргизстані відбулась швидка політична реформа – країна відмовилась від парламентсько-президентської форми правління та надала широкі повноваження новообраному голові держави – лідеру партії "Мекенчіл" ("Патріот"). На тлі націоналістичної риторики президента Жапарова стало модно називати "ханом" – причому, цей середньовічний термін використовують як прихильники (вони обіцяли продовжувати протести у форматі "до кінця", тобто "доки Жапаров не стане ханом") , так і критики президента. Куди заведе нещасну країну хан Жапаров – покаже час.