Експерт-міжнародник Богдан Ференс сказав 24 Каналу, що після введення перших санкцій проти російської економіки, Україна та Захід очікували на інший результат. Росія мала втратити можливість постачати сировину в інші країни. Водночас Україні потрібно дбати про власну безпеку і переривати ланцюжки постачання Росії. Це і є нашим пріоритетом, який вибудовується в контексті оборонної політики і наступальних дій ЗСУ.

До теми 13-й пакет санкцій ЄС: чи буде у ньому запроваджено ембарго на російський алюміній

Використовують геополітичну ситуацію

В межах продовження санкційної політики проти Росії західні партнери мають далі працювати насамперед з великими країнами, такими як Індія, Китай, державами Центральної Азії, які подекуди поглиблюють співпрацю з Росією в енергетичній сфері.

Також неодноразово порушувалось питання західними колегами щодо того, що російська нафта змішується з сировиною іншого походженням, і в такому вигляді постачається навіть у західні країни.

Тому прискіпливіше потрібно ставитися до механізму моніторингу реалізації вже вжитих санкцій з боку західних партнерів. Водночас необхідно наполегливо працювати з країнами іншої географії, які, на жаль, використовуючи геополітичну ситуацію, закуповують нафту у Росії за дешевими цінами, а потім продають її на ринку,
– зазначив експерт-міжнародник.

Однак проти країн, які продовжують співпрацювати з Росією, найпотужніші держави світу, зокрема США, завжди мають важелі впливу. У них є можливості моніторити та перешкоджати постачанню того чи іншого товару подвійного призначення до Росії.

Залучати журналістів

Також дуже ефективним інструментом є розслідування журналістів з різних країн. Це може стати прикладом дієвого механізму щодо перешкоджання принаймні діям, які суперечать санкційній політиці.

"Так один турецький журналіст за власної ініціативи проаналізував, які судна перевозять через Босфорську протоку. Він зробив хороший матеріал, який став основою для обговорення та вжиття відповідних заходів в контексті санкційної політики", – розповів Богдан Ференс.

Санкції проти Росії: що відомо

  • Рада Європи у січні продовжила санкції проти Росії на 6 місяців – до 31 липня 2024 року. Будуть пролонговані обмеження, які були запроваджені ще у 2014 році, а також ті, що були розширені з 2022-го. Вони стосуються обмежень в торгівлі, фінансах, технологіях, товарах подвійного використання, промисловості, транспорті та товарах розкоші.
  • Через санкції в Росії виникає все більше проблем з літаками. Так, на кожні 100 тисяч польотів у 2023 році траплялося приблизно 10 авіапригод, а у 2022-му – лише пʼять. Це відбувається внаслідок втрати росіянами можливості зокрема закуповувати запчастини для літаків.
  • Також у Туреччині банки почали закривати рахунки для російських компаній та ретельніше перевіряти фізичних осіб російського походження. Це сталося після появи указу Джозефа Байдена від 22 грудня 2023 року, згідно з яким Мінфін США отримав повноваження карати у спрощеному порядку банки, що порушують санкції проти Росії.