Про призначення Венедіктової у ДБР
29 грудня Президент України Володимир Зеленський звільнив Романа Трубу з посади директора Державного бюро розслідувань і призначив тимчасово виконувачем обов'язків Ірину Венедіктову.
Зверніть увагу! Що відомо про Ірину Венедіктову, яка очолила ДБР
Напередодні Зеленський підписав законопроєкт №2116 про внесення правок до закону про Державне бюро розслідувань. Ці правки дозволять продовжити розслідування справ Майдану, перезапустити ДБР та звільнити все керівництво органу.
Хто така Ірина Венедіктова? Венедіктова пройшла у Верховну Раду за партійним списком "Слуги народу", у якому була під №3. Вона – доктор юридичних наук. В парламенті очолювала правовий комітет. У 2015 році подавала свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду України, але провалила участь в конкурсі.
– Орган не може бути абсолютно незалежним, коли очільника призначають з Банкової, якщо це людина з президентської фракції. Це нічим не відрізняється від дій Порошенка. З точки зору інституційного керування система поки що не змінюється.
Такі правоохоронні інституції як ДБР, НАБУ та ГПУ мають бути абсолютно незалежними від впливу політиків, зокрема глави держави. Очевидно, що голова має обиратися на основі відкритого конкурсу та професійних знань, а не за політичними призначеннями.
– Так, Венедіктову обрали виконувачем обов'язків голови ДБР тимчасово. Проте є достатньо часу, щоб вплинути на певні справи чи запустити деякі процеси, які стосуються розслідувань.
Ірина Венедіктова
– Можливо, її ( Ірину Венедіктову, – 24 канал) згодом призначать очільницею ДБР на постійно, дадуть повну владу. Але виконувач обов'язків – це теж посада, це певні повноваження та певний вплив. Адже Державне бюро розслідувань займається, зокрема, справами топ-чиновників.
– Венедіктова може бути людиною Андрія Богдана. Він може мати певний вплив чи якісь стратегічні плани щодо впливу на правоохоронну інституцію. Тож зараз нам залишається слідкувати за роботою ДБР та оцінювати її.
Про долю полонених, яких Україна віддасть Росії
Ймовірно, що черговий обмін полоненими має відбутися вже 29 грудня. Україна може віддати окупантам: обвинувачених у теракті біля Палацу спорту в Харкові у 2015 році, підозрюваних у причетності до захоплення будівлі МВС у Маріуполі 9 травня 2014 року та фермера, якого обвинувачують у загибелі 10 українських військових. Семенюк вважає, що у Росії цих людей не чекає широкий вибір самореалізації.
Більше про думку політолога щодо майбутнього осіб, яких Україна видасть РФ – читайте тут.