Скасування статті про незаконне збагачення: у Євросоюзі вщент розбили аргументи суду

Найбільша програма технічної допомоги ЄС у боротьбі з корупцією в Україні Антикорупційна ініціатива EUACI опублікувала висновок про конституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку скасував Конституційний суд.

Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення: що це означає та якими будуть наслідки

Загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їхній загальний характер. Так, у поданні від 12 грудня 2017 року стверджується, що частина 1 статті (про незаконне збагачення) 368-2 Кримінального кодексу України суперечить таким конституційним принципам, як захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип non bis in idem і принцип відсутності зворотної сили в часі.

Конституційний суд України вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Ці аргументи спростували в EUACI.

"У конституційному поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується. Також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики", – заявили в EUACI.

Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності й, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, що був би сумісний з конституційними вимогами,
– сказано в документі.

У поданні стверджується, що стаття про незаконне збагачення порушує право особи вважатися невинною, оскільки перекладає тягар доказування зі сторони обвинувачення на обвинуваченого.

Читайте також: Україна не отримає допомогу Заходу через скасування статті про незаконне збагачення, – Лещенко

"З конкретного формулювання злочину незаконного збагачення в Україні та судової практики ЄСПЛ і конституційних судів інших держав випливає, що стаття 368-2 КК не передбачає будь-якого перекладання тягаря доказування і, таким чином, не порушує презумпцію невинуватості", – наголосили в EUACI.

У поданні також вказано, що визначення незаконного збагачення порушує свободу від самозвинувачення – конституційне право, передбачене статтею 63 Конституції України.

"По-перше, стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого надавати будь-які пояснення і не зобов’язує у прямій формі обвинуваченого надавати інформацію. Підсудний має право, але не зобов’язаний надавати пояснення щодо походження активів, про незаконність яких стверджує обвинувачення. Положення Кримінального кодексу як таке не встановлює будь-якого тягаря доведення щодо надання доказів. Це регламентується виключно правилами кримінального провадження", – заявили в європейській антикорупційній ініціативі.

Беручи до уваги те, що стаття про незаконне збагачення не перекладає тягар доказування, а також не змушує обвинуваченого до самозвинувачення у кримінальній справі, то таким чином, вона також не впливає негативно на гарантії справедливого судового розгляду, пояснили в EUACI.

"Згаданий елемент незаконного збагачення – збільшення активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами – достатньо чітко проглядається з формулювання частини 1 статті 368-2 КК: це положення може тлумачитися як таке, що передбачає настання кримінальної відповідальності лише тоді, коли доведено, що збільшення активів у значному розмірі не могло статися з використанням законних доходів", – зазначається у висновку.

На думку авторів висновку, головна ідея криміналізації незаконного збагачення полягає в тому, щоб усунути вимогу щодо доведення зв’язку між діями держслужбовця та вигодою, отриманою надалі за такі дії.

Читайте також: Які нардепи вимагали скасувати статтю про незаконне збагачення: список

"Це означає, що брак доказів на користь обґрунтованого збільшення активів становить достатню ознаку для виникнення кримінальної відповідальності. Кримінальне переслідування за незаконне збагачення не потребує одночасного переслідування за предикатний злочин, тобто для того, щоб у межах останнього положення настала кримінальна відповідальність, потрібна лише відсутність обґрунтування суттєвого збільшення активів, а не вчинення обвинуваченим інших конкретних злочинів чи правопорушень", – кажуть автори.

У EUACI аргументували, що статтю про незаконне збагачення слід тлумачити у світлі інших положень Кримінального кодексу, що встановлює загальні правила застосування кримінального права в часі. За результатами такого тлумачення немає підстав стверджувати, що визначення незаконного збагачення передбачає застосування закону зі зворотною силою.

Що таке стаття про незаконне збагачення та чому суд скасував її? 12 грудня 2017 року до Конституційного суду на статтю про незаконне збагачення поскаржилися 59 народних депутатів. 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за незаконне збагачення. У кримінальній статті сказано, що якщо держслужбовець не може підтвердити законність придбання своїх активів, то може бути позбавлений волі. У суді пояснили, що положення статті нібито не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинуватості, а законодавча конструкція статті "допускає звинувачення, засновані на припущеннях".

Цю статтю в Україні ввели у 2015 році і вона була однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій задля введення безвізового режиму. А ще це було одним із зобов’язань України перед Міжнародним Валютним Фондом.

Найтяжче покарання за незаконне збагачення передбачало ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Кого сьогодні в Україні підозрюють у незаконному збагаченні? Екс-виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана, міністра інфраструктури Володимира Омеляна, екс-чиновника Генпрокуратури Дмитра Суса, екс-військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика. Справи про можливе незаконне збагачення відкриті і щодо лідера Радикальної партії Олега Ляшка та заступника голови СБУ Павла Демчини.