Занепокоєння щодо можливого початку війни на території Європи не є безпідставним. Детальніше про перспективи та загрози 24 Каналу розповів політолог Валентин Гладких.

Варто переглянути "Ніхто не вірить у перемогу України, як я": Зеленський потрапив на першу шпальту Time

Європа має бути пильною

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що у Європі повинні звикнутись з думкою, що там може виникнути загроза війни.

"Це слушна й адекватна думка. Це своєрідне протверезіння, прокидання від метафізичного сну, в яких Європа та західні цивілізації потрапити після розвалу Варшавського договору і краху Радянського Союзу", – зауважив Валентин Гладких.

Варшавський пакт


Це угода колективної оборони, яку у Варшаві уклали між Радянським Союзом та сімома іншими соціалістичними республіками Східного блоку в Центральної та Східної Європи у травні 1955 року під час Холодної війни. Нею затвердили "дружбу, співробітництво і взаємну допомогу".
Основу Варшавського договору склав військово-політичний союз соціалістичних країн Європи – Організація Варшавського договору (ОВД), який було створено на противагу НАТО.
Найважливіші принципи, що були декларовані як основа, – рівність усіх країн, невтручання у внутрішні справи одна одної, тісне всебічне співробітництво, взаємна повага незалежності та суверенітету, гармонійне сполучення національних та інтернаціональних інтересів. Однак це систематично порушував Радянський союз.
На початку липня 1991 Болгарія, Угорщина, Румунія, СРСР і Чехословаччина підписали протокол про припинення дії Варшавського договору. НДР вийшла із союзу ще у 1990 році.

Поки усі деякі країни думали, що тепер всі стали на "праведний шлях", в інших – до влади приходили КДБісти, на кшталт Владіміра Путіна. А вони лише плекали надію на помсту.

Треба розуміти, що в багатьох країнах є антиєвропейські та антиамериканські настрої. Є політичні режими, які на цьому спекулюють і з того живуть. Тому війна, яку Росія розглядала, як війну проти України в Європі, дуже швидко призвела до перегляду європейськими елітами наративів, на яких ґрунтували внутрішню та зовнішню політику,
– наголосив політолог.

Можливо, багатьом країнам не дуже подобається збільшувати видатки на оборонний сектор. Однак швидко стало зрозуміло, що якщо цього не робити, то лікарні та школи, у які вкладають гроші натомість, можуть просто знищити.

Валентин Гладких про можливу війну у Європі: дивитись відео

Лукашенко нагадав про себе

Тривожний дзвіночок пролунав і з Білорусі. Там заявили, що країна має "всі підстави, аби прорубати коридор для транзиту через Литву силою зброї".

Це неоригінально. У Білорусі вважають, що про Лукашенка забули і вирішили про нього нагадати. При цьому на його місці краще, щоб про нього таки забули,
– зазначив Гладких.

Білоруська влада зараз підпорядковується Кремлю. Тож крах режиму Путіна потягне за собою і крах режиму Лукашенка. Водночас крах Путіна та Лукашенка не дорівнює краху Росії чи Білорусі.

"Путін і Лукашенко плекають все найгірше у людській природі. Вони фактично нищать паростки людяного і цивілізованого. Але результати будуть однаковими", – наголосив політолог.

Тож Європі і всьому цивілізованому світу потрібно бути готовими у разі необхідності дати відсіч навалі деструктивних сил.

Що відбувається у світі

  • Ізраїль терміново закликав цивільне населення півночі Гази евакуюватись на південь. Відповідну заяву оприлюднили перед початком наземної операції у Секторі Гази 28 жовтня. Водночас мовилось не про повноцінне вторгнення, а радше обмежені рейди.
  • Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван припустив, що палестинсько-ізраїльська війна може поширитись і на інші території на Близькому Сході. У Сполучених Штатах бачать підвищену загрозу і для американських військових, які перебувають в регіоні.
  • Тим часом у столиці Дагестану Махачкалі відбуваються антисемітські протести. Дагестанці увечері 29 жовтня оголосили "полювання на євреїв". Зокрема, дагестанці намагалися зірвати посадку літака з ізраїльськими біженцями.