Як акції на підтримку політв’язнів стали такими популярними?
– По-перше, ці акції на підтримку українських політичних в'язнів, які знаходяться в Росії, окупованому Криму чи полонених на Донбасі, прогриміли через те, що про них почали говорити в світі.
Важливо! На якому етапі процес звільнення українських полонених: коментар Безсмертного
– Цьому передувало дві речі – це самоорганізована участь багатьох небайдужих людей в різних країнах, які просто не могли залишитися осторонь, відгукнулися на заклик та почали з власної ініціативи щось робити. Щодо другого фактору, то зазначу, що я колись думала, що одна людина нічого не варта, потрібна система. Але це не зовсім так.
– Олег Сенцов сам по собі – це яскравий приклад, що навіть якщо у тебе немає жодних інших інструментів, окрім слова і власної позиції, ти можеш змінювати дійсність. Адже на кону було його життя, що змусило весь світ звернути увагу на цю проблему.
Олег Сенцов
Чому Росія утримує наших політв’язнів?
– У списку політв’язнів, що вже перевалив за сотню, є дві умовні категорії людей.
– Перша категорія – це ті люди, яких взяли, щоб вони щось не робили. Наприклад, не писали репортажі, як Роман Сущенко або Станіслав Асєєв, не влаштовували мирний спротив окупації та не вивішували прапор над своїм будинком, як Володимир Балух, не займалися правозахисною діяльністю тощо. Тут все зрозуміло.
Павло Гриб
– Інша категорія людей, таких як Павло Гриб, до прикладу. Дивишся на їхню справу і не розумієш, чому їх ув’язнили. Тут треба розуміти, що Росія веде війну проти України. Велику роль грає телевізор, звідки російським громадянам Росія періодично показує українських шпигунів, диверсантів і формувати з них образ ворога.
– Тобто це система репресій, яка влаштована в авторитарній країні. Є замовлення зверху і є виконавці. Нагадаю, що Павло Гриб засуджений нібито за спробу теракту в сочинський школі на лінійці.
Як Гриб опинився в російському полоні? Павло Гриб – український політв'язень, якого російські спецслужби взяли в полон у Білорусі у серпні 2017 року. Це сталося, коли Гриб приїхав до Гомеля на зустріч з росіянкою Тетяною Єршовою. З дівчиною він познайомився у соцмережах і вважав своєю подругою. Тоді українця викрали і перевезли до Краснодарського краю Росії, де й ув'язнили.
У Росії Гриба звинуватили у підбурювання Єршової до теракту на шкільній лінійці у Сочі. 22 березня 2019 року російський суд дав Грибу 6 років в’язниці
– Ми маємо розуміти, що тут є політичний мотив. Це не просто сфабрикована справа для того, щоб хтось висловився та отримав погони, це політичний мотив, мотив війни проти України, яку веде Кремль. Це замовлення було дане ще в 2014 році.
Чи знаєш ти когось особисто?
– У 2014 році я не знала нікого зі списку в’язнів Кремля, яких було 11 людей. Я знала в деталях історію кожного з них, попри те, що ми не були знайомі. Зараз коли бранців більше сотні, йдеться не тільки про Росію та окупований Крим, то в цих списках є люди, яких я знала особистого. Переважно це люди з Криму – наші колеги, які займаються правозахисною бо журналістською діяльністю.
Загалом, за нашими підрахунками, нині звільнено 12 політв’язнів. Але "звільнено" це гучне слово, тому що частина з них відсиділа термін, когось нібито помилували, але насправді обміняли тощо,
– відповіла голова правління Центру громадянських свобод.
Навіщо потрібно виходити на акції протесту?
Адже люди вважають, що ці акції нічого не дають або є вигідними Кремлю.
– Наведу для цього приклад. В травні минулого року Олег Сенцов розпочав голодування, його вимогою було звільнити всіх заручників Кремля. Через місяць потому інший заручник Кремля оголосив голодування. Про це не писала масово міжнародна преса і в Україні це знали напевно тільки ті люди, які працюють з цим або його колеги-журналісти.
Читайте також: П'ять років неволі та тортур: відверте інтерв'ю з матір'ю бранця Росії Станіслава Клиха
– Я кажу про Станіслава Асєєва – донецького журналіста, який розпочав голодування, тому що його катували, на надавали медичну допомогу тощо. Тобто навіть по різниці вимог очевидно, що людина, до якої прикута увага медіа та суспільства знаходиться в більш захищеному положенні, ніж людина, про яку ніхто не знає.
Акція в Одесі на підтримку бранців Кремля / Фото Катерини Петренко
– Для чого всі ці акції? Справа в тому, що ні у кого немає відповіді, як звільнити заручників Кремля, бо це питання поза правовим контекстом – усі існуючі міжнародні механізми не працюють. Цієї відповіді немає ні в правозахисників, ні в очільників держави, ні в керівників міжнародних організацій.
Тому на перший план виходить стратегічне завдання: утримувати цю тему в повістці дня, іноді навіть штучно, для того, щоб не дати міжнародній спільноті про неї забути. Повірте, міжнародні лідери з радістю закриють очі і забудуть про існування проблеми українських заручників Кремля, як тільки ми перестанемо проводити ці акції,
– каже Олександра Матвійчук.
– Ми вже прийшли до того, що до міжнародних лідерів звертаються зараз не тільки українці, а їхні власні громадяни. Тобто наразі нам просто потрібно утримувати цю тему в порядку дня.
Чи випустять Гриба та Бекірова, в яких є ризик не дожити до звільнення?
— Ці люди мають дожити до моменту звільнення. Для цього ми часто проводимо якісь конкретні точечні адвокаційні дії чи акції термінової допомоги, коли ми бачимо, що людину катують, або не надають медичну допомогу, або тримають в ізоляції, або проводять якісь інші речі. Так, у нас немає жодної гарантії успіху, але без нашого внеску ситуація точно не зміниться.
Читайте також: Їм мене не зламати: зворушливий лист політв'язня Бекірова до кримських татар
Що буде, якщо правозахисники зупиняться?
– Давайте подумаємо прагматично: у нас на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу проживає 5,5 мільйонів громадян. Крим став прикладом того, як колишній курорт пришвидшеними темпами перетворюється на мілітаризовану військову базу. В окупованому Криму відпрацьовуються тактики придушення інакодумства, які потім поширються по іншим регіонам РФ.
Як люди можуть допомогти або долучитися до ваших акцій?
– Ми спеціально почали глобального акцію #Save Oleg Sentsov для того, щоб кожна людина отримала відповідь на це питання. Адже ця проблема існує і буде добре, якщо люди будуть періодично включатися в активності, які ми робимо.
Долучайтесь до акцій на підтримку бранців Кремля
– Для цього треба підписатися на наші інформаційні ресурси. У нас є сторінка в Фейсбуці, ми кожного місяця проводимо якісь дії: то пишемо марафон листів генеральному секретарю Ради Європи, то проводимо флешмоби, то працюємо з кожним із членів національних делегацій, які голосують в ПАРЄ, то надсилаємо листи європарламентарям, аби вони внесли наші рекомендації в тексті резолюції на розгляд тощо.
– Тобто є тисячі способів, у нас є стратегії, але без допомоги сотні людей, які включаються до нашої роботи, нам ніколи не досягли успіху.
Звернення до людей.
– Я хотіла б побажати людям, які нас дивляться, усвідомитите, що наша боротьба – це біг на довгу дистанцію. І ми в цьому марафоні не має право звикнути до того, що є люди, які сидять у підвалах Донбасі чи в російських в’язницях. Це не норма і з цим потрібно боротися.
Цікаво! Цієї осені фонд "Повернись живим" долучиться до глобальної акції Save Oleg Sentsov. Вони проведуть акції на підтримку наших полонених по всьому світу. Якщо ви готові брати участь в організації і взяти на себе частину роботи, заповнюйте на анкету для координаторів майбутніх акцій – за посиланням.