Якщо історія із російським втручанням у вибори США – це мейнстрім, то звинувачення у цьому України – нова і поки не опрацьована версія, яку проштовхують республіканці у відповідь на звинувачення у зв'язках із Росією, пише Леонід Бершидський у своїй колонці на Bloomberg View.
Читайте також: Україна – в центрі політичного скандалу в США: може втрутитись ФБР
Блогер зазначає, що історію з втручанням України в американські вибори з ентузіазмом підтримують російські зацікавлені особи.
Газета Politico ще в січні написала про те, як Олександра Чалупа, політичний діяч українського походження, шукала інформацію про начальника штабу Трампа Пола Манафорта, і це була перша інформація про так зване "українське втручання", нагадує автор статті, а недавно про цю історію нагадали вже кілька соратників Трампа і консервативне видання The Caller, йдеться далі.
Варто, на думку Бершидського, також згадати і про оприлюдення прокремлівською хакерською групою CyberBerkut матеріалу про ймовірний зв'язок між благодійним фондом українського мільярдера Віктора Пінчука і Клінтонами, який був підхоплений WikiLeaks.
Путін дуже хоче надати розголосу історії про потенційні зв'язки Клінтон з Україною, проте у глави Кремля може нічого не вийти, оскільки Росію вважають "вічним ворогом США, розмірковує оглядач.
"Велика різниця між взаємодіями Клінтон – Україна і Трамп – Росія в тому, що Україна нам не ворог, а Росія, очевидно, ворог, якщо слухатися здорового глузду", – вважає екс-співробітниця Національного комітету Республіканської партії Ліз Мейр.
Україна ж, навпаки, – об'єкт американського благодійництва та противага Росії в пострадянському просторі. Тому працювати з нею, практично прирівнюючи прийняття російської допомоги до зради, – це не подвійні стандарти. У цьому контексті проблема не в участі іноземців в американському політичному процесі, а в участі в ньому іноземного супротивника США,
– робить висновок Бершидський.
Читайте також: Заяви про втручання України у вибори президента США – елемент гібридної війни, – експерт