Про роль української балістики та умови, за яких вона може стати вагомим інструментом, в ефірі 24 Каналу розповів ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп. Він пояснив, від чого залежить реальний вплив таких ракет на бойові дії.

Дивіться також США запропонували компроміс щодо Донбасу: Зеленський розкрив деталі плану

Чи може українська балістика змінити ситуацію на фронті?

Використання балістичних ракет саме по собі не означає автоматичний перелом у війні. Навіть удари по російському тилу не гарантують швидких змін на лінії бойового зіткнення, зокрема під час штурмів укріплених районів. Вплив таких засобів є радше опосередкованим і залежить від ширшого набору факторів.

Прямо сказати, що штурм Покровська чи іншого укріпрайону зміниться через застосування цих ракет, було б неправильно,
– пояснив Шарп.

Водночас потенціал у балістики значно вищий, ніж у точкових ударів іншими засобами. Ракети з потужною бойовою частиною та високою точністю, здатні проривати російську ППО, можуть завдати серйозної шкоди військовій інфраструктурі в глибині території. Саме ця властивість робить їх інструментом стратегічного, а не тактичного впливу.

Такі ракети могли б дати Україні дуже і дуже багато,
– підсумував військовий оглядач.

Однак ключовим залишається не сам факт наявності балістики, а умови її застосування. Без достатньої кількості ракет і регулярного використання їхній ефект обмежується окремими епізодами, а не системним тиском на можливості противника.

Скільки ракет потрібно для реального ефекту?

Вплив балістики визначає не лише дальність, а насамперед точність і масовість застосування. Якщо ракети здатні вражати цілі з похибкою до кількох десятків метрів і регулярно долати російську ППО, тоді з'являється можливість системно бити по військовому виробництву й арсеналах у глибині території. Саме так формується відкладений, але відчутний ефект для фронту.

Якщо таких ракет немало та вони точні, можна дуже серйозно впливати на російську військову промисловість у межах радіуса ураження,
– пояснив він.

Для цього потрібні не поодинокі пуски, а сотні ракет у серійному застосуванні. Лише тоді зниження виробництва боєприпасів і втрати складів починають вимірюватися відсотками, що безпосередньо позначається на можливостях атакувати. За таких умов темпи наступу падають, а втрати зменшуються не одразу, але стабільно.

Медійний ефект відрізняється від реального впливу

Окремі удари балістикою привертають увагу і створюють гучний інформаційний ефект, але самі по собі не змінюють хід війни. Без регулярного і масового застосування такі пуски залишаються поодинокими подіями, які лише тимчасово відволікають ресурси противника. Саме тому вирішальним є не факт застосування, а його масштаб.

Якщо ракети використовуються в кількості кількох одиниць, максимум – це медійні події та шпилькові уколи,
– пояснив Шарп.

Реальний вплив з'являється лише тоді, коли удари стають системними і змушують противника втрачати виробничі можливості. У такому разі падає забезпечення боєприпасами, слабшають атакувальні дії, а темпи просування сповільнюються. Саме це і є тією метою, заради якої балістика може перетворитися з символу на інструмент війни.

Що відомо про українську балістику?

  • Компанія Fire Point заявила, що до кінця 2025 року планує завершити кодифікацію балістичної ракети FP-7 у Міноборони. Головний конструктор Денис Штілєрман пояснював, що власна балістика потрібна Україні, аби застосовувати її без погодження цілей із третіми сторонами, а перехоплення такої ракети може бути ускладненим за певних технічних параметрів.

  • У Fire Point також повідомляли, що за наявності запиту й фінансування компанія здатна перейти до серійного виробництва вже навесні 2026 року. Йдеться про темпи у сотні ракет на місяць, а також про паралельну роботу над кількома типами балістичних ракет із різною дальністю.

  • Експерт з авіації Костянтин Криволап припускав, що застосування української балістики по території Росії може відбутися наприкінці 2025 року або на початку 2026-го. Найімовірнішим періодом він називав лютий – березень, зазначаючи, що російські системи ППО мають обмежені можливості протидії балістичним цілям.