Таку думку висловив у розмові з 24 Каналом майор, командир 1030 окремого зенітного ракетного дивізіону "Аквіла" 3 армійського корпусу Максим Зайченко, наголосивши, які першочергові завдання стоять перед українським військом. Він назвав важливі кроки, які потрібно здійснити.
Дивіться також Буде жорстка розмова щодо вогневих груп, – Зеленський розповів про важкі пошкодження енергетики
Які спроможності потрібно нарощувати українським силам?
Зайченко наголосив, що міністр оборони Михайло Федоров поставив завдання ліквідовувати на місяць 50 тисяч одиниць живої сили ворога. І цей показник є цілком реальним.
"Колись нам говорили, що нереально збивати "Шахеди" зенітними дронами, але як виявилось, це реально. Впевнений, що якраз такий план на 2026 рік і буде реалізовано: збільшення кількості безпілотних систем для ураження та планка з ліквідації 50 тисяч окупантів. Це не просто так було озвучено, і має всі шанси на реалізацію", – підкреслив командир ракетного дивізіону.
Зверніть увагу! На думку підполковника і начальник відділу міжнародного військового співробітництва Командування Сил ТрО Тараса Березовця, озвучена міністром оборони ціль у 50 тисяч ліквідованих окупантів на місяць може стати реальною вже за кілька місяців. Це напряму залежить від масштабування дронової компоненти – кількості розрахунків БпЛА та стабільних поставок ударних дронів.
Також існує, на його думку, нагальна потреба у нарощені спроможності щодо дронів. У 2025 році по території України було випущено 55 тисяч "Шахедів" та їхніх імітаторів. Відповідно є потреба у збільшенні існуючих і створенні додаткових підрозділів та оснащення їх засобами ураження. Для цього необхідна підтримка західних партнерів щодо надання зразків озброєння і техніки українським військовим.
Щодо напряму моєї роботи, то вважаю, що ППО Сухопутних військ на рівні з Силами безпілотних систем та Повітряними силами має стати повноцінним гравцем в боротьбі із безпілотними літальними апаратами. Ми дійсно показуємо високі результати ефективності знищення, але масштабування загроз з боку противника невпинно зростає,
– пояснив Максим Зайченко.
Водночас стандартні зенітно-ракетні засоби є дороговартісними і вони є у малій кількості. Тому потрібно створювати спроможності, підвищувати так звані малі ППО, що і роблять інші роди військ.
З якими складнощами стикається українська ППО?
Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко підкреслив, що удосконалення протиповітряної оборони України залишається одним з пріоритетних завдань для українського війська. Зокрема, виробники збільшують обсяги виробництва дронів-перехоплювачів і це дає результати. Під час атаки у ніч з 2 на 3 лютого 2026 року Сили територіальної оборони ЗСУ збили загалом 34 безпілотники. З них 17 було перехоплено дронами-перехоплювачами.
Також, на думку військового експерта Романа Світана, армійська ППО у певному секторі має працювати за системою охорони периметра. Наприклад, сектор площею 50 квадратних кілометрів втримують не лише на землі, але й у повітрі, створюючи безпольотну зону. Противнику не дають змоги рухатися ані на позиціях, ані у повітрі. Якщо балістичні ракети літають на вищій висоті, то з аероцілями можна впоратися.
Крім того, на думку начальника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, противник змінив підхід щодо повітряних атак на Україну. Росіяни значно збільшили кількість використання ударних БпЛА та балістичних ракет. Адже у 2022 – 2023 роках їх основною зброєю були крилаті ракети. Зростання кількості балістичних запусків значно ускладнює роботу ППО України.