"В нас узагалі під люстрацією пробують уявляти підміну правосуддя. За злочини людей потрібно карати. За останніх 5 років я не пригадую жодного випадку, щоб хтось був покараний", – сказав Садовий в ефірі програми "Право на владу" на каналі "1+1".
Читайте також: У "Самопомочі" прокоментували заяву Зеленського про люстрацію
Він нагадав, що в Україні було чимало журналістських розслідувань: "крали мільйонами. Мільярдами, розкрадали оборонний бюджет. Хто поніс покарання? Ніхто".
"Щодо люстрації, треба цінувати мудрих, талановитих людей. На превеликий жаль, вони сьогодні виїжджають з країни. А щоб їх повернути, треба банально навести порядок у нашій країні. Треба, щоб президент узагалі дав бачення того, якою він бачить країну, яким має бути майбутнє нашої країни", – наголосив лідер "Самопомочі".
Зауважимо, що 11 липня президент Володимир Зеленський запропонував законопроект, який має розширити дію закону про очищення влади (люстрацію) на президента, депутатів, міністрів та інших топ-чиновників, які займали посади з 23 лютого 2014 року по 19 травня 2019 року. При цьому в Зеленського переконують, що розширена люстрація торкнеться і членів команди президента.
Читайте також: Це доведення до абсурду, – політолог про заяву Зеленського щодо розширення люстрації
Хто зараз підпадає під дію люстрації?
- Ті, які займали високі посади понад 1 рік в період з 25 лютого 2010 року за 22 лютого 2014 року.
- Ті, які займали ці посади менше ніж рік, проте в період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року та не звільнились за власним бажанням.
- Члени Компартії СРСР або однієї із союзних республік та комсомольських організацій, працівники органів КДБ.
- Чиновники та працівники правоохоронних органів, які співпрацювали з іноземними спецслужбами чи закликали до порушення територіальної цілісності України.
- Чиновники, які подають неправдиву інформацію про майно в деклараціях про доходи.
Важливо! Конституційний суд України зараз розглядає конституційність закону про очищення влади (люстрацію).
Хто оскаржив закон про люстрацію? 47 народних депутатів. Вони ще в 2014 році, відразу після схвалення закону, намагалися переконати Венеційську комісію, що цей закон порушує права людини. У 2015 році Венеційська комісія підтвердила право країн використовувати процедуру люстрації, але рекомендувала Україні внести правки, бо текст закону містить серйозні недоліки.
Від свого імені закон у Конституційному суді оскаржив і Верховний суд України. Мовляв, Закон порушує незалежність і недоторканність суддів. Служба зовнішньої розвідки також звернулася до суду з проханням роз'яснити, чи відповідають Конституції окремі положення закону.
Тож подання 47 депутатів було вже третім за ліком, згодом усі три позови об'єднали в одне конституційне провадження.