Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      В Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій: що треба знати про терор

      День пам’яті жертв політичних репресій в Україні
      День пам’яті жертв політичних репресій в Україні / Колаж 24 канал

      В Україні 19 травня відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. В цей день вшановують пам’ять жертв Великого терору – політичних репресій СРСР. Також згадують трагічні події в історії України, викликані насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

      День пам'яті жертв політичних репресій почали відзначати в Україні з 2007 року у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років.

      Читайте також: Друга світова війна 1939-45: історія, як почалася і закінчилася

      Традиційно в День пам'яті вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника "Биківнянські могили". Це – одне з найбільших на території України поховання жертв репресій. Покладання квітів до пам'ятних знаків відбувається і по всій Україні, а також – жалобні віче і церемонії.

      Що таке Великий терор?

      Масштабна кампанія масових репресій громадян СРСР, розгорнута у 1937-1938 роках з особистої ініціативи радянського вождя Йосипа Сталіна. Метою терору було ліквідувати реальних і потенційних політичних опонентів, залякати населення, змінити національну та соціальну структуру суспільства.

      Читайте також: Скільки українців досі позитивно ставляться до Сталіна та Леніна

      Репресії Великий терори Сталін історія
      Сталінські репресії

      Яка була мета репресій і проти його їх застосовували?

      За задумом Сталіна, масові репресивні операції мали завершити двадцятилітню боротьбу з "соціально-ворожими елементами", утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити "кадрову революцію". Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

      Також велика кількість "чисток" подавалися як усунення можливості саботажу і шпигунства, з огляду на можливу війну з Німеччиною.

      Найбільша увага суспільства була сконцентрована на репресіях як проти лідерів Комуністичної партії, так і проти державних службовців, командного складу збройних сил, широкого загалу членів партії. Однак кампанія репресій торкнулася інтелігенції, селян – особливо тих, яких називали "надто багатими селянами" (куркулями). Вістря репресій було спрямоване і проти цілих етносів та етнічних груп, яких називали "п'ятою колоною".

      репресії СРСР інтелігенція Україна
      Розстріляні під час репресій представники української інтелігенції Курбас, Куліш і Підмогильний

      Терор в Україні знищив політичну, мистецьку та наукову еліти, деформував суспільні зв’язки, зруйнував традиційні ціннісні орієнтації, поширив суспільну депресію та денаціоналізацію.

      Читайте також: Роковини депортації: чорна сторінка кримськотатарського народу

      Скільки людей стали жертвами терору?

      За період Великого терору на території УРСР було засуджено 198 тисяч 918 людей, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту людей відправили до в`язниць і таборів. Звільнено було тільки 0,3 % осіб.

      Як почалися і відбувалися репресії?

      Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД 1937 року про репресування "колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів". Проте наявні документи НКВД свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь.

      Цей наказ запроваджував ліміти (плани) на покарання людей. Вироки за першою категорією означали розстріл, за другою – ув’язнення в таборах ГУЛАГ (Главное управление лагерей), з яких багато хто так і не повернувся живим.

      Ще до початку указу в СРСР розпочали "чистку" партійних лав та органів безпеки, згодом розпочались масові арешти.

      Читайте також: "Мене кинули в підвал з трупами повстанців": історія кримчанки, яка допомагала УПА

      Сталінські репресії ГУЛАГ 1937-38 роки
      В'язні ГУЛАГу

      Після цього політбюро розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних "трійок", щоб спростити процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного НКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар обласного або республіканського комітету ВКП(б).

      Заарештований був позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами вибивали з арештованих потрібні зізнання. Дозвіл на застосування методів "фізичного впливу на підозрюваних" (тобто тортур) було дано на найвищому рівні.

      Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів’ям "ліс рубають – тріски летять".

      протокол про розстріл репресії СРСР 1937-38 роки
      Ось, що писали у наказах про розстріли під час репресій. Це обвинувачення проти священика в тому, що агітував водити дітей до церкви та вів агітацію проти СРСР

      Через кілька місяців після початку репресій ввели низку нормативних документів, які посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки "ворогів народу" підлягали обов’язковому арешту, а дітей віком до 15 років передавали у спеціальні дитбудинки. Члени сімей засуджених до розстрілу "ворогів народів" підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР.

      Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Людина могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

      ГУЛАГ барак репресії Сталін історія
      Барак у ГУЛАГу

      Коли припинились репресії?

      Великий терор згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва 17 листопада 1938 року. Тоді ухвалили постанову, якою "орієнтували правоохоронні органи на припинення "великої чистки" та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців Великого терору.

      Реабілітація жертв політичних репресій

      Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Сталіна, коли в роки "відлиги" провели часткову реабілітацію репресованих. Але реабілітаційні процеси 1950-1960 років мали обмежений характер. Більшість засуджених за політичними звинуваченнями не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені.

      масове захоронення жертв політичних репресій 1937 СРСР історія Сталін
      Розкопки на місці масового поховання жертв репресій

      В останні місяці існування УРСР у 1991 році ухвалили Закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". У ньому вперше в державі законодавчо засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. Після цього органи прокуратури та суди впродовж 1991-2001 років реабілітували 248 тисяч 810 людей. При цьому відмовлено в реабілітації 117 тисячам 243 особам.

      Офіційно Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму тільки у 2015 році, коли схвалили Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки".

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук