Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      "Мене кинули в підвал з трупами повстанців": історія кримчанки, яка допомагала УПА

      У кримському селищі Роздольне вже півсторіччя живе Теодозія Кобилянська, яка допомагала Українській повстанській армії. У молодості її зловили з записками від повстанців, почали катувати та відправили до табору.

      Теодозія з дитинства входила до патріотичних товариств

      Народилася Теодозія в одному з найдавніших міст на Західній Україні – Микулинцях на Тернопільщині. Її тато – польський офіцер, мама – українська вчителька. Колишня зв’язкова УПА розповіла, що її матір померла під час четвертих пологів, коли маленькій Теодозії було 9 років.

      Читайте також: У Львові помер один із лідерів ОУН

      Ще в школі у 12 років Теодозія вступила до патріотичного товариства "Сокіл", з якого все і почалося. Після школи пішла до лав організації українських націоналістів. Каже, хотіла, аби Україна була самостійною державою.

      Товариство
      Товариство "Сокіл"

      У 1943 році, коли утворилася Українська повстанська армія, Теодозія працювала старшим економістом на пошті. Проте хотіла більше допомагати національному руху, тому стала зв'язковою УПА.

      Що таке УПА? Українська повстанська армія – це підпільна збройно-політична формація, cтворена на Заходi України у червнi 1941 року представниками Уряду Української Народної Республіки в екзилі; у жовтні 1942 року назву перейнято ОУН.

      У червні 1946 року у час, коли вона забрала записки від солдатів УПА, її вистежили та заарештували, потім кинули в підвал, де була ціла гора вже вбитих повстанців.

      Тих бандерівців побили та покидали туди. І мене в той підвал завели, живу. Я з трупами спала, мене били по-чорному, їсти не давали, говорили "ти бандерівська б..". То була страшенна ворожнеча,
      – сказала Теодозія Кобилянська.

      Що про Теодозію Кобилянську розказує Вікіпедія

      Журналісти почали шукати справу пані Теодозії у відкритих джерелах в інтернеті. Там є лише один спогад про неї – у Вікіпедії, на сторінці селище Микулинці, у замітці про репресованих згадується її дівоче прізвище Гавриків Теодозія.

      З'ясувалося, що це дані з книги "Шлях до волі" історика та учасника УПА Василя Бортника. Журналісти довго не могли знайти жодного документу в державних архівах про Теодозію, хоча шукали її і як Кобилянську, і як Гавриків. Тоді журналісти передивилася усі списки реабілітованих в окрузі Микулинецької громади і знайшли Теодозію, але виявилося, що вона не Гавриків, а Гавришків.

      Запис про Теодозію Кобилянську у книзі
      Запис про Теодозію Кобилянську у книзі "Шлях до волі"

      Справа Теодозії в архівах СБУ

      Архів СБУ на 95% складається з розсекречених матеріалів радянських спецслужб. На прохання журналістів "Крим Реалії" там відшукали справу пані Теодозії Гавришків та ще трьох дівчат. В ній вказано, що Теодозія – член ОУН, працювала під псевдонімом "Струсь" та була засуджена за двома статтями – зрада батьківщині та участь у контрреволюційній організації.

      Яким хитрим способом арештовували повстанців

      Від неї вимагали свідчити, але вона мовчала. Коли її перевозили до в'язниці, то обманули – зімітували, що її начебто відбили повстанці, просили доказати, що вона чесна українка і не зрадила батьківщину.

      Теодозія Кобилянська розповіла, що у в’язниці зустріла багато людей, яких так само обдурювали. Архів УПА свідчить про те, що таку тактику до повстанців застосовували масово. Ось протокол допиту одного з бійців, який увійшов до книги "Літопис УПА".

      Зав'язують арештованому очі, заводять до Криївки у Віри в селі Конопківка і там під маскою повстанців допитують, пришиваючи йому співпрацю з большевиками. Арештований думає, що це повстанці, зізнається, що він у своєму терені має також з ними контакт. Це уточнюють і одержують матеріали про підпілля та зв'язки арештованого з ним,
      – йдеться в документі.

      Як обдурювали повстанців
      Як обдурювали повстанців

      Такі загони НКВС називалися агентурні бойові групи або легендарні групи псевдоповстанців. За даними істориків, у 1944 році на Західній Україні таких груп діяло вже понад тисячу.

      Читайте також: Як в Криму російська влада привчає дітей до війни

      Після такого обманного добутку інформації заарештували двох подруг пані Теодозії – Іванну Трембач та Зиновію Абрагамовську. Дівчата домовилися визнати частину звинувачень. "Ми домовилися, що мусимо трохи зізнатися, щоб нас не катували, бо ми знали, що просто так не відпустять", – додала Теодозія Кобилянська. 

      Коли арештували подруг Теодозії, затримали і її сестру – 17-річну Христину. Мовляв, вона теж приймала участь в діяльності УПА за завданням Теодозії. У судді сестри це заперечили і заявили про тортури. Христину теж катували, ось що вона розповіла під час трибуналу:

      На попередньому слідстві мене слідчий бив і я змушена була підписувати все, що він записував. Коли мене викликали при пред'явленні стаття 200 "КПК в присутності прокурора, то я сказала, що всі мої свідчення неправильні. Тоді слідчий знову забрав мене до себе і став бити. Я не мала ніяких зв'язків з членами ОУН,
      – йдеться у документах справи.

      Як свідчать архівні документи, жодних доказів проти Христини трибунал не знайшов, але її все одно засудили.

      Що пережила Теодозія в таборах

      Теодозія та одна з її подруг отримали по 10 років таборів, ще одна 5. Після засудження Кобилянську спочатку відправили на лісоповал в табір біля Красноярська – це так званий "КрасЛаг", потім перевели до Казахстану до одного з найвідоміших в системі ГУЛАГ – "СтепЛагу". За офіційними документами, майже 50% людей у таборі на той час – українські націоналісти.

      Читайте також: Які накази виконував кримський "Беркут" на Майдані: журналістське розслідування

      Теодозія розповіла, що металургійний завод та промислові будівлі для міста Балхаш неподалік від табору будували в’язні табору, хоча в газетах писали, що це комсомольці.

      В таборі нам було трохи краще. Інколи ми навіть більше їли, коли їх відправляли на помідори. Коли я вийшла, то важила – 40 кілограмів,
      – поділилася спогадами Теодозія.

      Саме в цьому таборі сталося одне із найтрагічніших за історію ГУЛАГу повстань, яке придушували танками.

      Після смерті Сталіна вирок Теодозії переглянули. Оскільки 9 років вона вже відсиділа, її ще на рік відпустили на вільне поселення в Караганді, де працювала на шахті та в бухгалтерії.

      Життя зв’язкової УПА після табору

      У 1957 році Кобилянська повернулася на Батьківщину до Микулинців, а її молодша сестра Христина поїхала до Польщі. Там Теодозія одружилася і народила дитину. Після 10 років життя чоловік почав знущатися з сина та бити дружину. Тому коли він був на роботі, Теодозія забрала дитину і втекла до Криму.

      Читайте також: Як судна Росії попри заборону безкарно заходять до портів Криму

      Після розвалу Радянського Союзу усіх чотирьох засуджених дівчат нарешті реабілітували. Більше половини життя Теодозія прожила в Криму. У 1990 році знову почала займатись громадсько-політичної діяльністю. Згодом там офіційно заснувала районну організацію Конгрес українських націоналістів, де займалася просвітництвом та соціальними проектами.

      Як до цього причетний бранець Кремля Володимир Балух

      До цього осередку входив і ув’язнений у РФ бранець Володимир Балух, який часто відвідував Теодозію Кобилянську. За її словами, він тоді попросив у неї червоно-чорний прапор та повісив у своєму будинку, згодом за це його і затримали.

      Говорити про життя в Криму після анексії Теодозія Кобилянська не хоче, бо і зараз боїться арешту. Українцям бажає єдності, бо вважає, що в цьому сила.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук