"Не буде Валєри, чи будемо всі ми?": у рідному місті Залужного за його здоров'я ставлять свічки

Як Залужного згадують у Звягелі

Тетяна Шатульська – перша вчителька Головнокомандувача ЗСУ – згадує, що у дитинстві він був спокійним та кмітливим. Швидко навчився читати й був "молодцем" за технікою читання. 

Зверніть увагу На Харківщині хочуть перейменувати село на Залужне: у чому "секрет" назви

Завжди брав на себе відповідальність й першим запитував, чи можна йому чергувати. Ніколи не забував та не затягував, коли потрібно було підготувати якесь завдання.

Шатульська не сумнівалася, що з Залужного будуть люди. Ще у школі він точно знав: виросте – стане військовим.

Ольги Антоненко – класна керівниця Залужного – розповідає, що Головнокомандувач ЗСУ з дитинства був розсудливим та людяним.

"Батьки виховали хлопця дуже добре, він допомагав товаришам, усі доручення виконував із честю, у складних ситуаціях був розсудливим, вчився добре, шкідливих звичок не мав. І поведінка була зразкова, – розповідає педагогиня.

У технікумі, де навчався Залужний, кажуть, що з ним було завжди дуже приємно спілкуватися. Був серйозним, але не похмурим, а живим. Добре навчався та хапав усе на льоту.

"Виріс у кар'єрі, але людські якості не змінилися"

У дорослому віці Залужуний декілька разів приїжджав на зустрічі однокласників. Завжди наголошував, що все має бути "по-людськи". Запрошував вчителів, неодмінно замовляв їм таксі. Був активний у чаті класу.

Однокласники, однокурсники, друзі пишаються Залужним. За його здоров'я ставлять свічки

Хай Господь береже його. Бо не буде Валєри, то чи будемо всі ми?,
– кажуть люди.

Залужний звернувся до українців

У роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну Залужний звернувся до українців. Головнокомандувач ЗСУ подякував воїнам та усім, хто наближає Україну до перемоги. 

Залужний наголосив: українці стали міцнішими за сталь та бетон. Головнокомандувач ЗСУ зауважив: герої – серед нас. Завдяки їм Україна вистояла цей рік.