Місія триватиме з 27 січня по 2 лютого. За цей час група європейських високопосадовців має з'ясувати, як змінилась економічна, соціальна та політична ситуація у регіоні через перевірки, які Кремль запровадив в Азовському морі.

Читайте також: "Наслідки були б серйозні": чому Україна не відповіла на агресію РФ в Азовському морі

Як пояснили у Представництві Європейського Союзу в Україні, йдеться, перш за все, про наслідки подій 25 листопада 2018 року у Керченській протоці та Азовському морі. Тоді Росія обстріляла українські судна, а потім і захопила 2 вітчизняні кораблі та взяла у полон 24 наших моряків.

Що відбувається в Азовському морі?

  • З початку 2018 року Росія затримала понад 200 суден, які здійснювали перехід через Керченську протоку в Азовське море (за оцінками Міністерства інфраструктури, кожен день простою коштує судовласникам 15-50 тисяч доларів);
  • 25 листопада 2018 року під час виходу з Керченської протоки прикордонні судна РФ обстріляли українські. Через це 6 військових моряків ВМС ЗСУ зазнали поранень. Росія тоді захопила 2 українських кораблі та взяла в полон 24 українських моряків. Останніх арештували та вивезли на судилище до московських СІЗО;
  • 28 листопада Україна ввела воєнний стан на 30 днів на території 10-ти областей: Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Його дія закінчилась 26 грудня о 14 годині;
  • 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років;
  • 16 січня 2019 року Лефортовський суд Москви подовжив арешт полоненим українським морякам до 24 квітня (з них шістьом, яких поранили 25 листопада, – до 26 квітня). Усі захоплені РФ українські моряки назвали себе військовополоненими;
  • 26 січня ПАРЄ визнала захоплених Росією українських моряків військовополоненими.

У які міста приїде делегація? Низку зустрічей проведуть у Маріуполі, Бердянську, Мелітополі та навколишніх районах. Делегацію високого рівня очолять виконавчий директор з питань Європи та Центральної Азії в Європейській службі зовнішньої дії Томас Майр-Гартінг і керівник Групи підтримки України при Єврокомісії Петер Ваґнер. У складі групи також будуть члени інших департаментів Єврокомісії.

Що робитимуть? Перед візитом на Приазов'я делегати зустрінуться із представниками влади у Києві. Далі буде Азов і зустрічі з місцевими депутатами, активістами, бізнесменами. До дискусій також хочуть залучити науковців.

На що вплине візит посадовців з ЄС? За висновками делегатів, Євросоюз може надати підтримку Приазов’ю. Мається на увазі розвиток вже існуючих програм допомоги та співпраця з європейськими фінансовими інституціями.

Яка роль ЄС у вирішенні конфлікту на Азові? Після ситуації із захопленням українських моряків та суден у Керченській протоці Росією Євросоюз закликав Кремль звільнити всіх українських військовополонених, повернути наші судна та забезпечити вільний прохід українських суден через Керченську протоку. З цього приводу між представниками України та ЄС відбулась низка зустрічей. Зокрема, у грудні 2018 року віце-президентка Єврокомісії Федеріка Могеріні запросила міністра закордонних справ України Павла Клімкіна на засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ. Схожа зустріч з аналогічним предметом для дискусій відбулась і між українським прем'єром Володимиром Гройсманом та Могеріні 17 грудня 2018 року.

Євросоюз допомагає районам українського Приазов'я через кілька програм – "U-LEAD з Європою" (допомога в реалізації децентралізації влади), "Антикорупційна ініціатива ЄС" (боротьба з корупцією на місцях), "Інвестиційна платформа сусідства" (залучення інвестицій до регіону).