Прозріння не забарилося

Наявність військової бази в Гюмрі, введення так званих "миротворців" у Нагірний Карабах – все це системна робота з обману вірменського політичного керівництва з боку Кремля.

Варте уваги Російському дракону відрубають голову в небі – а решту ми відріжемо самі у чесному бою на землі

Зрадницька політика "подвійних стандартів" Росії призвела до того, що Вірменія залишилась сам-на-сам з Туреччиною і Азербайджаном у повноцінному воєнному конфлікті. Тим часом Владімір Путін спокійно "торгує" інтересами вірменського народу, "зливаючи" офіційний Єреван для отримання індивідуальних преференцій у перемовинах з Реджепом Ердоганом.

Три удари Кремлю нижче пояса

Нещодавня зустріч Нікола Пашиняна з лідерами Туреччини, Азербайджану і Франції на саміті європейської спільноти у Празі не врегулює проблеми для вірменської сторони питання на найкращих умовах, але сигналізує про три позитивні для України тенденції.

  • Перша – вірмени зрозуміли, що Росія – не партнер, а ворог. "Російські миротворці" використовувались не для балансу позицій у Нагірному Карабасі, а винятково для "торгу" на руку Кремлю. Чудовий знак, що на офіційному рівні заговорили про необхідність пошуку альтернативних форматів, без участі російських солдатів.

За посередництва Франції у Празі 6 жовтня ухвалено рішення про створення спеціалізованої місії ЄС, яка займатиметься моніторингом ситуації на кордоні між Вірменію і Азербайджаном, а також працюватиме над демаркацією кордонів.

Не пропустіть Фюрер у Кремлі зрозумів, що крах близько: що стане одним із "цвяхів"

  • Друга – з високою імовірністю впродовж наступних двох років Вірменія вийде з ОДКБ. Так, Нікол Пашинян поки не має змоги напряму розірвати відносини з Владіміром Путіним. Проте зустріч у Празі та попереднє незадоволення вірменського військово-політичного керівництва свідчить про наміри Єревана залишити "союз", який завдав їм більше шкоди, ніж надав допомоги. Слідом за відмовою від участі в проросійській безпековій організації Вірменія поступово ініціює виведення російських військ і закриття військової бази в Гюмрі.
  • Третя – Росія остаточно втрачає свій вплив на Кавказі. Вірменія не входитиме у "союзну державу" чи щось подібне, а навпаки дистанціюється з часом від Москви. Потужні позиції вірменської діаспори у Франції та США допоможуть вірменському керівництву (чинному або новому) розірвати зв'язки з російським режимом.

Відновлення проросійських сил чи повернення їх до влади у Вірменії відтепер неможливе. В суспільному розумінні відбувся остаточний "перелом": Росія – не партнер, а ворог. І позбутися цього ворога потрібно поступово і поетапно. Саміт у Празі задекларував, що Вірменія шукає альтернативи у Парижі й Вашингтоні, а Москва – давно за межами вірменського майбутнього.

Актуальне – як вірмени реагують на імовірний вихід їхньої країни з ОДКБ: дивіться відео