Пазли путінського задуму щодо України потроху починають складатися

28 липня 2022, 17:02
Читать новость на русском

Отже, пазли потроху починають складатися. Перш ніж ми перейдемо безпосередньо до сенсу та змісту того, що задумали зробити російські "пАлкАводцЫ", аби потрафити своʼму бункерному довбо**бу протягом наступної фази (періоду) війни, обговоримо декілька моїх власних міркувань загального (військово-політичного) рівня.

Чому кремль раптово захотів говорити

1. Стає зрозуміло, навіщо у кремлі нині виконують сольну партію танців з бубном на тему "а давайте переговариваться". Якщо згадати, що будь-які перемовини кремль завжди використовує як інструмент отримання "передиху", то все стає на своє місце.

Цікаве лавров матиме нагоду "вигуляти" тубільське намисто і рідні російські лапті не лише в Африці

Військово-політичному керівництву рф зараз потрібний час задля проведення стратегічного перегрупування військ, аби підготуватися для своїх подальших дій.

2. Очевидно, що спланувати, організувати та провести одразу дві наступальні операції оперативного рівня, не кажучи вже про стратегічний рівень, командування російський військ тими силами та засобами, які є в його розпорядженні, на сьогоднішній день, просто не спроможне. Більше того, навіть ведення більш-менш вдалої оборони на тій кількості операційних напрямків, які існують на сьогоднішній день, складає для нього певні труднощі та трабли.

3. У такому разі перед російскими "арбатськими стратеХами" постає цілком закономірне питання – а як, бл*, в таких умовах досягти поставлених політичним керівництвом цілей війни, яких під загрозою швидкої та урочистої "порки", невпинно вимагає від тебе верховне х*йло?

Правильно, скоротити кількість операційних напрямків, за рахунок чого трохи наскирдувати собі оперативних резервів (а може й стратегічних). А далі – або перейти до стратегічної оборони на вже зайнятих рубежах, позиціях та територіях, намагаючись утримати їх у максимальних обсягах, або навпаки – спланувати, організувати та провести швидку, демонстративно успішну оперативну (звісно, краще стратегічну) наступальну операцію на одному з операційних напрямків, з великим втратами противника, яка би примусила військово-політичне керівництво України погодитись на закінчення війни на тих умовах, які запропонує кремль.

4. І перше, і друге виглядає сьогодні, м'яко кажучи, неоднозначно через цілу низку факторів, про які, безперечно, у російському генштабі цілком "в курсе дела". Там із великим задоволенням вже би закінчили цю війну, вивели війська й забули про кляту Україну.

Важливо Сигнал про наступ чи "привітання" орди: що стоїть за нічним ракетним обстрілом України

Куди поділися "улюблені дружини" тирана

Але головна проблема полягає не в цьому, а в тому, що називається терміном "політичне керівництво рф" (тобто бункерний довбо**б та його найближче оточення). Саме воно вимагає "перемоги будь-якою ціною та за будь-яких обставин" і відповідно штовхає своє військове керівництво до "активної стратегії ведення війни", тобто – до її продовження будь-якими засобами.

Усю армійську фронду та тих російських "пАлкАводцеФ", які мали бодай мінімально відмінну від х*йловської думку, бункерний довбо**б вичистив. Причому вичистив так, що герасімов та шойгу, які у певний момент пішли на поводу цих своїх "незгодних", перелякалися до уср*чки і тепер, відсторонені від участі в ухваленні будь-яких більш-менш важливих стратегічних рішень.

Відтепер у російському військовому керівництві залишились нібито "искренне преданые и убежденные" бовдури, які готові заради х*йловських задумок, розбити собі макітру. Звісно, що більшість із них насправді просто "робить собі кар'єру" і в критичний момент або зрадять, або просто відстороняться від справи. І у військовій історії людства це все вже було – починаючи з перського царя Дарія у війні з Олександром Македонським, закінчуючи Гітлером та Садамом Хусейном.

Але справа не в цьому, а в тому, який варіант дій у стратегічному сенсі обире умовне "російське військове командування" для подальшої реалізації "хотілок" бункерного довбо**ба найближчим часом?

Рекомендуємо ЗСУ нащупали ахіллесову п'яту росіян на Херсонщині: далі буде цікавіше

Хто стає "мізками" кремлівського злочину

5. Для того, щоб усвідомити це, від "високих військово-політичних матерій" спустимося трохи нижче, у просторі та високі кабінеті ГОУ генштабу збройних сил рф.

Що таке, за великим рахунком, оперативна служба у будь-якому штабі? Правильно, це своєрідний "складальний цех". Саме сюди стікається основний обсяг детальної інформації (причому не "масової", а максимально реальної) про свої та ворожі війська, про ситуацію безпосередньо на конкретній місцевості, починаючи від настроїв місцевого населення, закінчуючи кліматичними даними та характером її рельєфу, про інші умови та обставини, які сприяють або ускладнюють проведення тих чи інших видів бойових дій.

Іншими словами, оперативна служба у будь-якій армійський структурі, де вона присутня, є найбільш інформованою службою про реальний стан речей, навіть більше, ніж власна розвідувальна служба. Але її головне призначення полягає все ж таки не в тому, щоб бути найбільш інформованою, а в реалізації цього ексклюзивного обсягу інфи.

Для цього в оперативну службу будь-якого штабу зазвичай підбирають найрозумніших офіцерів, схильних до аналітичного мислення, здатних робити правильні висновки з того обсягу інфи, яка до них потрапляє, і відповідно формулювати рекомендації та пропозиції своїм командирам і начальникам, які потом і стають основою, фундаментом рішень цього самого "командного складу".

Варто прочитати "Динамо" вкурвило бункерного діда: чому путін влаштував масовану ракетну атаку

6. Ні ви, ні я, ні будь-хто ще не може зараз навіть приблизно окреслити обсяги та зміст тієї реальної інформації, яка потрапляє до російських "операторів" з їхнього генштабу, щоб мінімально достовірно спрогнозувати зміст тих рекомендацій, які вони будуть надавати / надали своїм "пАлкАводцам".

Але ми, шановні мої читачі, маємо можливість у цьому сенсі оцінити на рахунок змісту та характеру бодай мінімальну частку інформації , яку вони можуть отримати серед іншої інфи. Адже факт завжди залишається фактом. І його у сфері реальної інформації завжди важко тлумачити як не факт.

7. Починаючи з 25 липня, відкритими каналами у достатньо значних обсягах пішла цілком реальна інформація про значні, я би сказав навіть такі, що "вибиваються" зі звичних норм та стандартів, обсяги переміщення та перегрупувань російських військ як на території України, так і в районах рф, безпосередньо прилеглих до неї. Очевидно, що це "щось означає".

До теми – втрати російських окупантів станом на 28 липня: дивіться відео